Кримські гори

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кримські гори
крим. Qırım dağları
Країна Україна Україна
Регіон АР Крим
Довжина 160 км
Ширина 50 км
Найвища точка Роман-Кош
 - розташування гірський масив Бабуган-яйла
 - висота 1545 м
Кримські гори на мапі Кримського півострова
Кримські гори на мапі Кримського півострова

Кри́мські го́ри (крим. Qırım dağları)  — гірська система на півдні України та Кримського півострова. Простягається вздовж чорноморського узбережжя на 180 км із південного-заходу на північний-схід, від мису Айя на околицях Балаклави до мису Іллі біля Феодосії. Ширина гірської смуги до 60 км (між Сімферополем і Ялтою). Площа — близько 10 тис. км² (менше відсотка площі України). Переважні висоти 700–1200 м. Західна частина великої Кримсько-Кавказької гірської країни.

Рельєф

У рельєфі чітко виділяються три майже паралельні куестові пасма з крутими південними і пологими північними схилами:

  • Головне, з висотами 1200–1500 м, найвища вершина — Роман-Кош (1545 м). Це ланцюг пласких безлісих масивів — яйл. Між Ялтою та Алуштою розташовані найвищі яйли. Прибережні схили Головного пасма закінчуються Південним берегом Криму.
  • Внутрішнє, з висотами до 550–750 м, найвища вершина — Агармиш (750 м).
  • Зовнішнє, з висотами 250–350 м. У північному напрямку воно поступово переходить у рівнину Північно-Кримської низовини. У межах пасма розташована столиця Автономної Республіки Крим місто Сімферополь.

Найглибшим каньйоном в Україні є Великий каньйон Криму, гігантська розколина у вапняковій долині річки Аузун-Узень на північних схилах Ай-Петринської яйли. Довжина понад 3 км, ширина місцями не перевищує 3 м, глибина каньйону сягає 320 м[1].

Дивовижні форми рельєфу масиву Демерджі виточені дією вітру в конгломератах.

Гірські масиви

Карст

Для Кримських гір характерні карстові явища: численні лійки, западини, низькі гряди. На плато Чатир-Даг, наприклад, налічується, понад 1 000 карстових вирв, 135 печер, шахт, криниць. Підземні води, розмиваючи вапняки, поступово утворювали порожнини і провалля, внаслідок чого гірські породи осідали й деформувалися, утворюючи різноманітні вигадливі геологічні форми (Долина привидів на горі Демерджі). У товщі гірських хребтів утворилися численні печери. Тут знаходиться близько 800 різних карстових колодязів, проваль, печер і шахт, у тому числі й Червона печера (Кизил-Коба) — найдовша вапнякова печера на теренах колишнього СРСР (21,1 км) зали якої прикрашають сталактити, сталагміти, грона кристалів, тече підземна річка, є багато озер[1][2]. У минулому вона була святилищем, а тепер облаштована для екскурсій. Найглибшою печерою в Україні є Солдатська (глибина 500 м), яка розташована на Карабі-Яйлі[1].

Вершини

Найвищі вершини
гора Висота над рівнем моря (м)
Роман-Кош 1545
Демір-Капу 1540
Зейтин-Кош 1537
Кемаль-Егерек 1529
Еклізі-Бурун 1527

Геологія

Кримські гори — складчасто-брилова система, що входить до Середземноморського рухливого поясу. У Кримських горах добувають флюсові вапняки, мармуровидні та мохуваткові вапняки, габро-діабази та граніт-порфіри.

На думку Муратова і його послідовників, у геологічному відношенні Кримські гори є великим антиклінорієм, що є частиною альпійської геосинклінальної (складчастої області). Ядро його складається із сильно дислокованих і метаморфізованих осадових порід мезозою — глинистих сланців, піщаників, конгломератів і вапняків. В геологічній будові північного крила антиклінорія беруть участь мезозойські і кайнозойські відкладення — глини, мергелі, вапняки.

Підняття Кримських гір спочатку у вигляді острова відбулося наприкінці крейди та в еоцені. В середині неогену утворилася вирівнена поверхня Яйли. До неогену гори простягались на 20-30 км південніше сучасної берегової лінії Чорного моря. Південна частина опустилася в Чорноморську западину по лінії розлому — утворився крутий південний схил. І вже в неогені Кримські гори набули сучасних рис ассиметричної будови.

Крім поздовжніх розломів, з'являлися й поперечні, проявлявся магматизм. В одних випадках діяли вулкани, свідченням чого є скам'янілий згаслий вулкан Карадаг. У інших випадках магма застигала в тріщинах земної кори, не прориваючись на поверхню. З часом зовнішні сили (вивітрювання, морські хвилі) зруйнували породи, що вкривали масиви магми, тому нині вони виступають на денну поверхню у вигляді окремих лаколітів — Аю-Даг, Кастель. Тектонічні процеси в Кримських горах не припиняються й досі, про що свідчать землетруси.

Клімат

Клімат нижньої частини схилу Яйли — середземноморського типу, з м'якою зимою (на узбережжі середньомісячна температура січня +1…+4 °С) та теплим літом (середньомісячна температура липня до +24 °C). Літо і осінь сонячні. Річна кількість опадів 600 мм (максимум — взимку), на схід — менше (коефіцієнт зволоження 0,6—0,3). Такий стан зволоження зумовлений підвітряним положенням схилів до насичених вологою вітрів.

На плато Яйла літо прохолодне (середньомісячна температура липня +15 °C), зима м'яка (-1…−4 °C), річна сума опадів — до 1200 мм (коефіцієнт зволоження більше ніж 1), на сході — 500–700 мм. Сильні західні і південні вітри пересувають з Атлантики й Чорного моря вологі повітряні маси на суходіл. Максимум опадів на заході — взимку, на сході — влітку. Взимку в горах бувають завірюхи, випадає багато снігу. Навесні йдуть дощі, з найвищих гір сходять снігові лавини, які іноді завдають значної шкоди. Влітку — грозові зливи, нерідко випадає град. Осінь у горах суха і тепла.

Середня температура січня на горі Ай-Петрі становить −3,6 °C, липня — +15,4 °C, середньорічна кількість атмосферних опадів — 960–1300 мм, коефіцієнт зволоження — 1,1—1,8.

Річкова мережа

Докладніше: Річки Криму

Гірські річки Криму течуть глибокими вузькими ущелинами. Під час танення снігу і дощів вони бурхливі. У спеку маленькі річки пересихають. У Кримських горах беруть початок всі річки, які протікають на Кримському півострові. Більшість з них короткі і впадають у Чорне море (Альма, Кача, Чорна), найдовша — Салгир несе води до Азовського моря, що пересихає влітку у пониззі. У горах річки часто течуть неширокими каньйоноподібними долинами. У верхів'ях деяких річок споруджено водосховища, вода з яких використовується на потреби населення. У горах багато джерел.

Найбільшим водоспадом в Україні є Учан-Су (98,5 м) на однойменній річці.

Ґрунти

Бурі гірсько-лісові ґрунти на схилах гір зайняті лісами, чорноземні ґрунти в передгір'ях і на яйлах — степовою рослинністю, коричневі ґрунти — під шибляками й залишками субсередземноморських лісів.

Флора

Кримський ландшафт

Вічнозелені хвойні дерева проникли до гірського Криму з різних частин середземномор'я, широколистяно-лісові види — із помірного поясу Європи, трав'янисті види — з євразійських степів. Рослинність Кримських гір найбагатша в Україні: налічують понад 3 тис. видів (у Карпатах — 2,2 тис. видів). Близько 240 видів рослин є ендеміками Криму (кизильник кримський, підсніжник складчастий тощо) й одночасно реліктами (тис ягідний, сосна кримська).

Рослинність Криму розташована у наступних фізико-географічних поясах:

Положисті північні схили гір вкриті широколистяними лісами, південні крутосхили — сосновими, невимогливими до умов зростання. У передгір'ях унаслідок вирубування лісів сформувалися вторинні деревно-чагарникові угруповання — шибляк (із чагарникових дуба пухнастого, грабинника східного, держидерева, ялівцю колючого, шипшини). У посушливих частинах передгір'я та на східних яйлах поширена степова рослинність, а на добре зволожених західних яйлах — гірські луки.

Фауна

Олень благородний — типовий мешканець гірських лісів Криму та найбільша тварина на півострові

Тваринний світ гірського Криму є порівняно бідним, але для нього характерні види, які колись були завезені з інших територій. На положистих схилах у листяних лісах водяться олень благородний (кримський підвид), сарна європейська, на крутих схилах муфлон корсиканський. Також зустрічаються заєць сірий, куниця кам'яна, лисиця руда (підвид «гірськокримська»), ласка, борсук, дика свиня, їжак білочеревий, не менше 15 видів кажанів.

У гірських лісах живе багато птахів: сойка кримська, дятел строкатий, синиця чорна, шишкар ялиновий. У високих горах гніздяться хижі птахи: сип білоголовий, гриф чорний, орлан-білохвіст.

Рептилій і земноводних не багато видів, але більшість з них — рідкісні: полоз леопардовий, ящірка скельна, гекон кримський, ропуха зелена, черепаха болотяна.

Кримські гори населяють різні комахи: жуки, метелики, бабки, джмелі, цикади. Рідкісними є — богомол, турун кримський, кримський скорпіон, Вусач-Розалія альпійська.

Охорона природи

Для збереження природи Кримських гір створено Кримський і Ялтинський заповідники. У Кримському природному заповіднику охороняються найцінніші ліси — дубові, букові, з кримської сосни, а також реліктові угруповання тиса ягідного і ялівцю високого.

Багато природоохоронних територій створено біля Ялти. Ялтинський заповідник найбагатший за видовим складом рослин (1 367 видів, з яких 138 є рідкісними і зникаючими). У спекотні літні сезони на південному схилі Головного пасма не раз виникають пожежі, у тому числі й на заповідних територіях.

Екологія

Екологічна ситуація є надзвичайно складною: зростає забруднення земельних, водних ресурсів, деградують лісові, внаслідок чого знижується привабливість для рекреантів. Особливо забрудненими є земельні ресурси. Видобуток гірничо-будівельної сировини здійснюється переважно відкритим способом, що завдає непоправної шкоди природному середовищу. Околиці Балаклави залишені без лісів і перетворені на свого роду «місячні ландшафти». Поки що вдається не допустити розробки флюсових вапняків на горі Гасфорта в басейні річки Чорної біля Севастополя.

Контрольно-рятувальна служба

Гірські пошуково-рятувальні підрозділи (реєстраційні пункти) Міністерства надзвичайних ситуацій України (телефон: 101):

Місто Адреса Телефон
Сімферополь вул. Кечкеметська, 103 +38 0652 57-90-91
Севастополь вул. Коробова, 22 +38 0692 93-14-84
Бахчисарай вул. К.Маркса, 31 +38 06544 4-77-22
Феодосія вул. Федько, 22а +38 06562 7-15-73
Ялта вул. Пироговська, 10а +38 0654 32-87-15

Контрольно-рятувальні загони:

  • Алушта: +38 06560 3-50-10
  • Сімферополь: +38 0652 25-31-58
  • Судак: +38 06566 9-43-80
  • Севастополь: +38 0692 54-33-97

Контрольно-рятувальні пости:

  • Ай-Петрі: +38 063 82-08-162
  • Карабі-яйла: +38 050 155-72-99
  • Кизил-Коба: +38 067 740-48-83
  • Ангарський перевал: +38 067 650-13-41

Див. також

Література

  1. а б в Булава Л. М. Фізична географія України. 8 клас: Підручник. — Харків.: Ранок, 2008. 224 с. ISBN 978-966-15-9802-6
  2. Чугуєнко М. В. Моя Україна. Ілюстрована енциклопедія для дітей. — Харків: Веста: Видавництво «Ранок», 2006. — 128 с. іл.
  1. Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. — ISBN 966-7804-14-3.
  2. (рос.) Багрова Л. А., Боков В. А., Багров Н. В. География Крыма. — К., 2001.
  3. Денисик Г. І. Лісополе України. — Вінниця, 2001.
  4. Кримські гори / Большая советская энциклопедия. Главн. ред. А. М. Прохоров, 3-е изд. Тома 1-30. — М.: «Советская энциклопедия», 1969–1978. (рос.).
  5. (рос.) Природа Украинской ССР. Ландшафты и физико-географическое районирование / А. М. Маринич, В. М. Пащенко, П. Г. Шищенко. — К., 1986.

Посилання


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.