Північний магнітний полюс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Земля як магнітний диполь

Північний магнітний полюс — умовна точка на земній поверхні, в якій магнітне поле Землі спрямовано прямовисно (під кутом 90 ° до поверхні). Слід зазначити, що з фізичного погляду цей полюс є «південним», оскільки притягує північний полюс стрілки компаса.

Історія[ред.ред. код]

1831 року англійський полярний дослідник Джон Росс відкрив у Канадському архіпелазі область, де магнітна стрілка приймала вертикальне положення. 1841 року Джеймс Росс (племінник Джона Росса) досяг іншого магнітного полюса Землі, що розташований в Антарктиді[Джерело?].

Розташування[ред.ред. код]

Рух північного магнітного полюса, 1831–2001 роки

Магнітні полюси не збігаються з географічними. Приблизно з початку XVII століття Північний магнітний полюс розташований під паковими льодами в межах сучасної канадської Арктики. Це призводить до того, що стрілка компаса показує на північ не точно, а лише приблизно.

Кожен день полюс рухається по еліптичній траєкторії[1], і, крім того, зсувається в північному й північно-західному напрямку зі швидкістю близько 10 км на рік[2], тому будь-які його координати є тимчасовими й неточними. З другої половини XX століття полюс досить швидко рухається в бік Таймиру. Як заявив в 2005 році в Оттаві керівник геомагнітної лабораторії канадського міністерства природних ресурсів Ларрі Ньюітт, північний магнітний полюс Землі, який щонайменше 400 років «належав» Канаді, «залишив» цю країну. Магнітний полюс, що перебуває під льодами Арктики, вийшов за межі 200-мильної зони Канади[2]. 2009 року швидкість руху північного полюса становила 64 кілометри на рік[3].

Протилежністю північного магнітного полюса є південний магнітний полюс, який розташований в Антарктиці. У зв'язку з несиметричною магнітного поля Землі, магнітні полюси не є антиподами.

Північний магнітний полюс[4] (2001) 81°03′ пн. ш. 110°08′ зх. д. / 81.050° пн. ш. 110.133° зх. д. / 81.050; -110.133 (2004) 82°03′ пн. ш. 113°04′ зх. д. / 82.050° пн. ш. 113.067° зх. д. / 82.050; -113.067 (2005) 82°07′ пн. ш. 114°04′ зх. д. / 82.117° пн. ш. 114.067° зх. д. / 82.117; -114.067 (2014) 85°54′ пн. ш. 149°00′ зх. д. / 85.900° пн. ш. 149.000° зх. д. / 85.900; -149.000
Південний магнітний полюс[5] (1998) 64°06′ пд. ш. 138°05′ сх. д. / 64.100° пд. ш. 138.083° сх. д. / -64.100; 138.083 (2004) 63°05′ пд. ш. 138°00′ сх. д. / 63.083° пд. ш. 138.000° сх. д. / -63.083; 138.000

Полярність[ред.ред. код]

Традиційно, кінець магніту, який вказує напрям на північ називається північним полюсом магніту, а протилежний кінець — південним. Проте відомо, що однакові полюси відштовхуються, а не притягуються. З цього випливає, що північний магнітний полюс насправді фізично є південним.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]