Північний рух опору

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Північний рух опору

швед. Nordiska motståndsrörelsen
фін. Pohjoismainen vastarintaliike
норв. Nordiske motstandsbevegelsen
Країна  Швеція,  Фінляндія,  Норвегія,  Ісландія і  Данія
Голова партії Сімон Ліндберг
Засновник Klas Lundd і Haakon Forwaldd
Дата заснування 1997
Штаб-квартира Grängesbergd, Лудвіка, Даларна, Швеція
Ідеологія Націонал-соціалізм
Євроскептицизм
Антикомунізм
Антисіонізм
Офіційний сайт nordfront.se(швед.)]
Прапор Північного Руху Опору
Марш руху опору на національний день Швеції в 2007 році

Північний рух опору, ПРО (швед. Nordiska motståndsrörelsen; NMR, фін. Pohjoismainen vastarintaliike; PVL, норв. Nordiske motstandsbevegelsen; NMB) — Північноєвропейська націонал-соціалістична організація і шведська партія яка ставить метою створення за допомогою революції північноєвропейської націонал-соціалістичної республіки, що складається зі Швеції, Фінляндії, Норвегії, Данії, Ісландії, і можливо також країн Балтії[1][2].

На цей час Північний рух опору включає в себе Шведський рух опору (Svenska motståndsrörelsen), Фінський рух опору (Suomen vastarintaliike)[3], норвезький рух опору (Den norske motstandsbevegelsen) і данський рух опору (Den Danske Modstandsbevægelse).

Організація побудована на чіткій ієрархії та дисципліні[4]. Фундатор організації Клас Лунд, відомий також тим, що стояв біля витоків організації Vitt Ariskt Motstånd (Білий арійський опір). На цей час лідером організації є Симон Ліндберг під ним рада правління, до якого входять: Еміль Хагберг (міжнародний представник і координатор керівників регіональних осередків), Фредрік Вейделанд (політтехнолог і головний редактор онлайн-газети Nordfront) і Пер Еберг (лідер політичної партії, утвореної в рамках організації).

У жовтні 2014-го було оголошено, що Шведське відділення організації створить політичну партію. Партія є «парламентським крилом» організації, а її лідер — Пер Еберг. Партію презентували 5 вересня 2015 року[5].

Історія[ред. | ред. код]

У середині 90-х з тюрми вийшли колишні члени білого арійського опору, що і послужило поштовхом для створення руху опору[6]. У грудні 1997 року людьми з організації Nationell Ungdom (національна молодь) працівниками газети Folktribunen (народна трибуна) і колишніми членами білого арійського опору, був створений шведський рух опору.

У 2003 році об'єдналися шведська і норвезька організації, після чого рух опору у своїх висловлюваннях став трохи більше акцентувати військову тематику. У 2006 році перестало існувати молодіжне крило організації Nationell Ungdom (національна молодь). Слідом за молодіжним крилом, перестала існувати і норвезька організація, але ненадовго, у 2010 році вона знову відновила роботу, і існує донині. Фінське відділення з'явилося у 2006—2007 роках, а у 2013-му, пізніше за всіх, з'явилася данська організація. Таким чином, нині існує чотири відділення організації у Швеції, Норвегії, Фінляндії та Данії, які всі разом складають єдине ціле — північний рух опору. У випуску радіо Nordfront від 25 березня також йшлося про можливість появи Ісландського крила організації[7].

Ідеологія[ред. | ред. код]

Мети та методи[ред. | ред. код]

Шведський Рух Опору відносить себе до націонал-соціалістичної ідеології[8][9][10]. Згідно зі шведською службою державної безпеки, мета організації — установити тоталітарне правління за допомогою революції[11]. Організація ж сама описує це трохи інакше:

Незважаючи на те, що рух опору намагається створити державу з авторитарним урядом, в наших планах також розвиток свобод і демократії. Північноєвропейська націонал-соціалістична республіка, безсумнівно, буде державою з сильним лідером, але водночас і демократією[1][12].

Організація відкрито заявляє, що для досягнення мети буде потрібно кровопролитна боротьба[13]:

Жодна людина не може стати членом руху опору, якщо той не готовий силою захищати себе, організацію, або своїх товаришів … Боягузам і терпілам у нас немає місця. Ніхто не уникне свого чоловічого боргу[14].

Міжнародні відносини[ред. | ред. код]

Північний рух опору підтримує дружні відносини з рядом націоналістичних партій Європи. Так, наприклад, у лютому 2012 року, член тоді ще Шведського руху опору, Ніклас Фрост, взяв участь в марші національного фронту Угорщини[15]. У серпні 2013 року члени ШРО взяли участь в тренуваннях проведених національним фронтом Угорщини. У лютому 2015 го члени СДС взяли участь у марші в пам'ять про Христо Лукові в Болгарії, проведеному болгарським національним рухом.

Організація та активізм[ред. | ред. код]

Організація[ред. | ред. код]

Структура організації до 2016 року.

Структура руху опору носить строго ієрархічний характер. Лідером організації є Симон Ліндберг, під ним рада правління яка складається з високопосадових членів організації.

Країна поділена на сім зон, організація називає їх «Näste» (Швед. гніздо). У кожного гнізда-області є свій керівник[16]. Усередині гнізд-областей, є також локальні групи (Kampgrupp) у яких, своєю чергою, є свій керівник. Нерідко керівник однієї з кампгруп в області, є керівником і всієї області. Коли кількість людей в кампгрупі перевалює за 10 людей, група розділяється на дві, для області ця кількість становить 40 осіб, або коли в області утворилося 4 «кампгрупи».

У руху опору є широкий спектр різних спрямувань, видавництво Nationellt motstånd (національний опір) видає літературу, яка потім продається на з'їздах організації та публічних заходах. Також в організації існує допомога ув'язненим активістам «Fånghjälpen»[24], видається газета Nationellt Motstånd (національний опір), і викладаються фільми на youtube «Motstånds media»[25].

Раніше організація також видавала газету Folktribunen (народна трибуна).

Звукозаписна кампанія Nordland у свій час була тісно пов'язана з опором, і на початку 2000-х навіть увійшла до її складу.

Активізм[ред. | ред. код]

Опір займається як внутрішньоорганізаційної, так і громадською діяльністю. До внутрішньоорганізаційної діяльності відноситься серед іншого: обов'язкове тренування бойовими мистецтвами, діяльність різного роду на природі, ідеологічна освіта. Громадський же активізм охоплює регулярні виходи на площі, демонстрації, роздачі листівок, розклеювання афішею, наклейок, і установка транспарантів, плакатів та прапорів.

Рух опору веде свою діяльність відкрито, виступає проти анонімності в рядах активістів, і закликає відкрито заявляти про свої погляди[26][27].

Варто також відзначити що в організації є різна градація членства, можна бути «stödmedlem» щось схоже співчутливими безпартійним під час комуністичної революції в Росії, «medlem» повноправний член організації і «aktivist». Зрозуміло, у різних членів організації різні права й обов'язки. Наприклад активісти повинні займатися бойовими мистецтвами і виконувати певну кількість роботи, а члени ж звільняються від активної роботи, але між тим їм не доступні знижки на продукцію, що випускається організацією, як-от, наприклад, література, одяг з символікою організації тощо. Раз на рік активісти проходять тест на фізичну силу і витривалість, куди серед іншого входить і бій проти двох суперників, в якому потрібно вистояти хвилину, і показати ази володіння бойовими мистецтвами. Якщо активіст не проходить тест, він автоматично стає членом організації.

Книжкове видавництво «Національний опір» і онлайн-магазин[ред. | ред. код]

При північному опорі, є книжкове видавництво «національний опір» яке видає літературу пов'язану в першу чергу з діяльністю організації.

Основний продавець продукції й літератури в організації, є онлайн-магазин nordfront förlag, який крім продукції пов'язаної з організацією, продає також продукцію та інших видавництв, звукозаписних кампаній і фірм так чи інакше пов'язаних з тематикою націоналізму.

Думка шведської служби держбезпеки про рух опору[ред. | ред. код]

На думку шведської служби державної безпеки, рух опору організація, що представляє найбільшу загрозу внутрішньої безпеки Швеції. За їхніми оцінками, шведський опір, є головною організацією в середовищі білих націоналістів у Швеції. Організація побудована на чіткій ієрархії, з явною мілітаристською тематикою. Вони також говорять про те, що на адресу членів організації не раз застосовувалися дисциплінарні заходи у зв'язку із вчиненими ними злочинами[11].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Patriot.nu. Архів оригіналу за 22 липня 2010. Процитовано 22 липня 2010.
  2. ↑ Sök | svenska.yle.fi. Архів оригіналу за 8 січня 2020. Процитовано 2 лютого 2016.
  3. ↑ Kalev69. Nаціональна Ініціатива: Naціональний фінський опір — на межі нацизму і націоналізму. Nаціональна Ініціатива. Процитовано 13 серпня 2016.
  4. ↑ Våldsam politisk extremism (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 16 листопада 2011. Процитовано 16 листопада 2011.
  5. ↑ Motståndsrörelsen bildar parlamentarisk gren | Nordfront.se
  6. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 17 жовтня 2007. Процитовано 2 лютого 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  7. ↑ https://www.nordfront.se/rn52-rapport-fran-island-ludvika-och-om-aipac-talet.smr
  8. ↑ Svensk nazism 1945—1995 [Архівовано 1 липня 2010 у Wayback Machine.] (швед.)(швед.
  9. ↑ Nazister dömda för flera grova våldsbrott (швед.)(швед.
  10. ↑ Antisemitismen — den gränslösa konspirationsteorin (швед.)(швед.
  11. ↑ а б [1] [Архівовано 16 листопада 2011 у Wayback Machine.] (швед.)(швед.
  12. ↑ Extremister hot mot individer — Nyheter | SVT.se
  13. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 27 червня 2009. Процитовано 2 лютого 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  14. ↑ Газета Folktribunen [Архівовано 22 вересня 2008 у Wayback Machine.] (швед.)
  15. ↑ https://www.nordfront.se/frost-i-budapest.smr
  16. ↑ Motståndsrörelsen rekryterar | Nordfront.se
  17. ↑ Näste 1 – Mälardalen. naste1.nordfront.se. Процитовано 13 лютого 2016.
  18. ↑ Näste 2 – Västra Götaland | En till WordPress-webbplats. naste2.nordfront.se. Процитовано 13 лютого 2016.
  19. ↑ Näste 3 – Sydsverige | Nordiska Motståndsrörelsen. naste3.nordfront.se. Процитовано 13 лютого 2016.
  20. ↑ Näste 4 – Södra Norrland | En till WordPress-webbplats. naste4.nordfront.se. Процитовано 13 лютого 2016.
  21. ↑ Näste 5 – Dalarna | En till WordPress-webbplats. naste5.nordfront.se. Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 13 лютого 2016.
  22. ↑ Näste 6 – Norra Norrland. naste6.nordfront.se. Процитовано 13 лютого 2016.
  23. ↑ Näste 7 – Småland. naste7.nordfront.se. Процитовано 13 лютого 2016.
  24. ↑ Fånghjälpen informerar | Nordfront.se
  25. ↑ MotstandsMedia — YouTube
  26. ↑ Kontrast: Svenska Motståndsrörelsen: del 1. Архів оригіналу за 27 квітня 2015. Процитовано 2 лютого 2016.
  27. ↑ Anonymitet och hets | Nordfront.se
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Північний_рух_опору&oldid=41946536