Підгородне (Тернопільський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Підгородне
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Тернопільський
Рада/громада Підгороднянська сільська рада
Код КОАТУУ 6125286901
Locator Dot2.gif
Розташування села Підгородне
Основні дані
Засноване 16 століття
Населення 1 463
Територія 3.780 км²
Густота населення 344.97 осіб/км²
Поштовий індекс 47721
Телефонний код +380 352
Географічні дані
Географічні координати 49°31′59″ пн. ш. 25°31′35″ сх. д. / 49.53306° пн. ш. 25.52639° сх. д. / 49.53306; 25.52639Координати: 49°31′59″ пн. ш. 25°31′35″ сх. д. / 49.53306° пн. ш. 25.52639° сх. д. / 49.53306; 25.52639
Водойми Довжанка
Відстань до
обласного центру
2 км
Відстань до
районного центру
2 км
Найближча залізнична станція Тернопільський залізничний вокзал
Відстань до
залізничної станції
6 км
Місцева влада
Адреса ради 47721, с. Підгородне, вул. Зелена, 11
Карта
Підгородне is located in Україна
Підгородне
Підгородне
Підгородне is located in Тернопільська область
Підгородне
Підгородне

Підгоро́дне — село Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на річці Довжанка, на сході району. Центр сільради. До 1946 називалося Янівка, Janówka, Іванівка (від 1939).

Населення — 1463 особи (2007).

Історія[ред.ред. код]

Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки трипільської і давньоруської культур.

Перша писемна згадка — 1561 року як Підгородичі. В податковому документі за 1564 р. значиться назва Podborodice, очевидно з писарською помилкою[1].

У період Австро-Угорщини с. Янівка належало до Тернопільського повіту. Станом на 1882 рік у селі проживало 447 осіб, у тому числі у панському маєтку 22 особи, який був власністю графа Кросновського. Греко-католицька громада мала власну парафію та Церкву Різдва Пречистої Діви Марії, що була мурованою, побудована у 1908 р. Римо-католицька громада села належала до парафії у м. Тернополі.

Станом на 1935 рік в селі діяла 2-х класна школа з польською мовою навчання з паралельними українськими відділами. У 1935—1936 рр. у селі проживало греко-католиків — 252, римо-калоликів — 540 осіб.

Останній відомий великий землевласник у с. Янівка станом на 1938—1939 рр. був Віктор Чарковський-Голейовський (пол. Czarkowżki-Golejówski).

Діяли українські товариства «Просвіта», «Рідна школа», «Сільський господар» та інші.

Пам'ятки[ред.ред. код]

Покровська церква, 2007

Є церкви Різдва Пресвятої Богородиці (реставровано 1998), святої Покрови (1997, архітектор — Михайло Нетриб'як).

Поблизу села знаходиться природоохоронний об'єкт, ботанічний заказник місцевого значення — Довжанський ботанічний заказник.

Соціальна сфера[ред.ред. код]

Працюють загальноосвітня школа І ступеня, обласна спортивна база олімпійського резерву «Колос», відділення «Облплемоб'єднання».

Відомі люди[ред.ред. код]

Народилися[ред.ред. код]

  • Віктор Мацикур (нар. 1975) — спортсмен (бодібілдинг) тренер, громадський діяч;
  • Андрій Федуна (нар. 1980) — майстер спорту з настільного тенісу, громадський діяч;

Проживали, працювали[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.