Підпільна організація «Пробоєм»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Пробоєм»
Дата заснування травень 1948
Дата ліквідації кінець 1948
Тип підпільна організація
Мета діяльності Боротьба за Самостійну соборну суверенну Україну
Голова Богдан Христинич
Ключові особи Володимир Шилівський, Богдан Чекайло, Юліан Колодницький, Степан Ших, Остап Уличний

«Пробоєм» — українська підпільна студентська організація, яка проголосила своєю метою боротьбу за Самостійну соборну суверенну Україну. Члени «Пробоєм» Законом України «Про правовий статус та вшанування пам'яті борців за незалежність України у XX столітті» визнані борцями за незалежність України[1].

Історія[ред. | ред. код]

Задум заснувати таємну групу виник у Богдана Христинича ще восени 1947 року. Христинич поділився своїми планами зі студентом-заочником англійської філології Львівського університету Богданом Чекайлом та студентом Львівської політехніки Володимиром Шилівським.

Богдан Христинич підготував програму, статут та присягу члена організації. Метою боротьби майбутньої організації було здобуття самостійності України.

Підпільна організація «Пробоєм» виникла у травні 1948 року, коли на Погулянці відбулися установчі збори організації. У зборах взяли участь Богдан Чекайло, студент юрфаку ЛДУ Юліан Колодницький. Були прийняті програма та статут, учасники склали присягу. Установчі збори ухвалили встановити зв'язки з підпіллям ОУН, та придбати друкарську машинку для виготовлення листівок.

До весни 1948 року Богдан Христинич провадив роботу для залучення в організацію нових членів, давав читати своїм однодумцям націоналістичну літературу. До організації були залучені студенти Степан Ших та Остап Уличний. Власне Ших на придбаній машинці з вересня 1948 року друкував летючки, які розповсюджували инші члени організації.

Восени 1948 pоку «Пробоєм» встановила зв'язок з підпіллям ОУН. У кінці 1948 pоку, коли за порадою підпілля ОУН, організацією «Пробоєм» активну діяльність було формально призупинено.

Проте уникнути покарання не вдалося. Так Степана Шиха було засуджено у 1950 році, а у квітні 1952 року було заарештовано Богдана Христинича, Шилівського та Чекайла. Усіх трьох 20 червня засудили на 25 років ув'язнення.

Так Богдан Христинич, рішенням військового трибуналу військ МДБ Львівської області 20 червня 1952 року, було засуджено на 25 років позбавлення волі з поразкою прав на 5 років[2].

Джерела[ред. | ред. код]

  • Овсієнко В.В. Христинич Богдан. На шляхах волі. Підпільна організація «Об'єднання» (1956-1959). – Львів, 2004

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]