П'єта (Мікеланджело)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«П'єта»
Michelangelo's Pieta 5450 cut out.png
італ. Pietà
Творець: Мікеланджело Буонарроті
Час створення: 1498 —1499
Розміри: 174×195×69 см
Висота: 174 см
Ширина: 195 см
Матеріал: мармур
Жанр: скульптурна групаd і сакральне мистецтво
Зберігається: Ватикан, Італія
Музей: Собор Святого Петра
CMNS: «П'єта» у Вікісховищі

Ламке й пласке, мов гілка пальми, тіло
Лежить у неї на колінах. Син.
Все кінчено. Він витягся безсило,
І вже ніколи не зведеться він.
І мати дивиться в його пустинні очі,
В камінність уст, в покірність рук тонких.
Вона все знає, і вона не хоче
Ні обіцянь, ні умовлянь, ні втіх

М. Бажан,
«Pietá»[1]

«П'єт́а» або «Опл́акування Христа́»[а] (італ. Pietà) — мармурова скульптура, що зображає Богоматір, яка тримає тіло свого сина-Бога. Цю скульптуру було створено Мікеланджело протягом 1498 —1499 рр., на замовлення французького кардинала Жана де Біл́ера[2]. Вазарі писав, що «у цій скульптурі відчувається вся міць і сила» мистецтва Мікеланджело[3].

Цю статую також називають «Ватиканською» чи «Римською П'єтою», адже серед робіт Мікеланджело відомі ще «Флорентійська П'єта», «Ронданіні П'єта» та «Палестринська П'єта»[б].

Історія створення[ред. | ред. код]

Контракт на роботу було підписано 7 серпня 1498 року. Вважалося, що статую замовив французький кардинал Жан Вільє де ла Ґросле для капели французьких королів у Соборі Святого Петра, але дослідник Шарль Самаран довів, що замовником був інший французький кардинал, Жан де Біл́ер (фр. Jean de Bilhères)[4]. Тема «оплакування Христа» була поширеніша у північній Європі та візантійському мистецтві, аніж в Італії епохи Ренесансу, тож, створюючи статую, Мікеланджело наслідував традиції свого замовника[2].

«П'єта» призначалася для гробниці кардинала, але він помер до її завершення. Скульптуру поставили у Соборі Святого Петра, у капелі Санта Марія делла Феббре[3].

Опис[ред. | ред. код]

П'єта (фрагмент)

Богоматір молода, наче це не Мати і Син, а сестра, що оплакує передчасну смерть брата. У неї спокійне обличчя, опущені очі. Скорбота її виражена схиленою головою, втілюючи собою спокій і біль. Мертве тіло Христа здається невагомим, і його оголеність контрастує із пишним, багатим одягом Богоматері. Його замучене тіло не спотворено смертю, тільки руки, ноги та бік проколоті:

« (…) члени його такі гарні, а тіло так майстерно зроблено, що не можна знайти наготи з такими мускулами, жилами, нервами, які виділяються на кістяку, і нема мерця, більше схожого на мерця[3] «

Підпис Мікеланджело[ред. | ред. код]

Ця статуя — єдина з робіт Мікеланджело, підписана ним самим. На стрічці, що оперізує одяг Богоматері, скульптор висік напис:

Мікаель Ангелюс Буонарротус, флорент. різьбив

За Вазарі, він це зробив, почувши суперечку про майстра. Приїжджі із Ломбардії хвалили статую, і казали, що її вирізьбив «Наш Ґоббо[в], міланець». Тієї ж ночі Мікеланджело вирізав свій підпис на перев'язі[5].

Пошкодження[ред. | ред. код]

Найбільш істотного пошкодження статуя зазнала 21 травня 1972, коли психічно неврівноважений геолог Ласло Тот увійшов до каплиці і напав на скульптуру з геологічним молотком. Багато уламків полетіло в сторону присутніх у каплиці. Деякі були знайдені, проте багато уламків не були повернуті, серед них і ніс Марії — при реставрації його відновили з блоків мармуру, вирізаних зі спини.

Образ у мистецтві[ред. | ред. код]

Джованні Баттіста Паджі[г]. «П'єта»
(Монастир Св. Людовика, Пеша)

Вазарі процитував рядки невідомого поета, присвячених статуї:

«

І врода, і чеснота,
І жаль у мертвім мармурі живуть.
Ви, дивлячись, не плачте
Так голосно і стримуйте свій біль,
Щоб не прокинувся зарано мрець…[6]

«

У біографічному романі К. Шульца «Камінь і біль» про скульптуру сказано так:

« (…) Матір Божа з замученим Христом на колінах, уже не «Мадонна на сходах», як тоді, з поглядом, спрямованим у вічність, цариця, що сидить на сходах, мов жебрачка, з немовлям на руках, ні, тепер — це жінка з мертвим тілом сина на колінах, Мати скорботна[7] «

1982 року Сальвадор Далі завершив полотно, яке отримало назву «Геологічне ехо. П'єта». Художник відтворив у вигляді скель форму носа центральної фігури скульптурної групи, створивши образ-натяк[8]. Фільм-трилер «П'єта» південнокорейського режисера Кім Кі Дука отримав свою назву на честь скульптури[9].

Копії статуї[ред. | ред. код]

П'єта (копія, Познань, Польща)

Існує багато копій статуї. Репліка «П'єти» у костьолі Матері Божої у Познані була використана для відновлення скульптури після того, як зловмисником була зроблена спроба розбити статую 21 травня 1972 року[10].

Авторизовані копії було встановлено у таких населених пунктах[11]:

Примітки[ред. | ред. код]

а. ^ Також — «Пієта», «Жало́ба»[13]
б. ^ Авторство Мікеланджело спірне
в. ^ «Ґоббо» означає «горбун». Таке прізвисько було у міланського скульптора Кристофоро Соларі
г. ^ Можливе авторство

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Бажан М. П. Італійські зустрічі // Батьки й сини: Поезії. — Київ : Молодь, 1980. — С. 97.
  2. а б Wallace, 2010, с. 14.
  3. а б в Вазарі, 1970, с. 309.
  4. Роллан, 1992, с. 94 —95.
  5. Микеланджело. Поэзия. Письма, 1983, с. 137.
  6. Вазарі, 1970, с. 310.
  7. Шульц, 2006, с. 512.
  8. А. Пичот. Геологическое эхо. Пьета, 1982 г.. Театр-Музей Дали в Фигерасе. www.mir-dali.ru. Архів оригіналу за 2013-07-21. Процитовано 2012-04-02. 
  9. Eric Kohn (2012-09-14). Toronto Review: Kim Ki-duk's 'Pieta' Is Not Your Average Crime Movie (англ.). www.indiewire.com. Архів оригіналу за 2013-07-21. Процитовано 2013-02-14. 
  10. Evers, Chia (2006). Laszlo Toth, "Jesus Christ," Attacks the Pieta (May 21, 1972). Today in Odd History. News of the Odd. Архів оригіналу за 16 травень 2006. Процитовано 1 квітня 2012. 
  11. One of a small number of authorized replicas of Michelangelo's 'La Pieta' is owned by St. Mary's of the Lake Parish. Процитовано 2012-04-10. [недоступне посилання з липня 2019]
  12. Virginia Mullery (квітень 2011). Michelangelo's Debut in Inverness. SENIOR CONNECTION. Архів оригіналу за 2013-07-21. Процитовано 2012-04-10. 
  13. Вазарі, 1970, с. 499.

Джерела[ред. | ред. код]