Пінон острівний
| Пінон острівний | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Ducula pistrinaria Bonaparte, 1855[2] | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Пі́нон острівний[3] (Ducula pistrinaria) — вид голубоподібних птахів родини голубових (Columbidae). Мешкає на островах Меланезії.
Опис[ред. | ред. код]
Довжина самців становить 39-45 см, враховуючи хвіст довжиною 13,3-15,2 см, вага 400-500 г. Виду не притаманний статевий диморфізм. Голова і шия світло-сизі, пір'я біля основи дзьоба білувато-кремові, лоб сіруватий. Гавколо очей широкі білувато-кремові кільця. Підборіддя білувато-кремове, горло тьмяно-бордове, груди сірі з рожевим відтінком. Боки світло-сріблясто-сірі, центр живота злегка рудувато-коричневий. Спина, надхвістя, верхні покривні пера крил і хвоста бронзово-зелені з металевим, сріблясто-сірим відблиском. Стернові пера зверху темно-синювато-чорні з зеленуватим відблиском. Гузка темно-коричнева.. Дзьоб сизий, на кінці чорний, восковиця червона, райдужки червонуваті або карі, лапи червоні. Молоді птахи мають більш тьмяне забарвлення з охристим відтінком[4].
Підвиди[ред. | ред. код]
Виділяють чотири підвиди:[5]
- D. p. rhodinolaema (Sclater, PL, 1877) — Західні острови[en], острови Адміралтейства, Новий Гановер[en], острови Схаутена[en], острови Манам[en], Каркар і Маданґ;
- D. p. vanwyckii (Cassin, 1862) — Нова Британія, Нова Ірландія і сусідні острови (схід архіпелагу Бісмарка);
- D. p. postrema Hartert, E, 1926 — острови Д'Антркасто, архіпелаг Луїзіада і острів Вудларк[en];
- D. p. pistrinaria Bonaparte, 1855 — острови на північний схід від Нової Ірландії і Соломонові острови (за винятком острова Ренелл і островів Темоту).
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Острівні пінони мешкають у Папуа Новій Гвінеї та на Соломонових Островах. Вони живуть у вологих рівнинних тропічних лісах, мангрових лісах і на покинутих кокосових плантаціях. Зустрічаються поодинці, парами або невеликими зграйками, на Новій Британії на висоті до 250 м над рівнем моря. на острові Бугенвіль на висоті до 800 м над рівнем моря. Живляться плодами, відіграючи важливу роль у поширені деяких видів рослин. Ведуть кочовий спосіб жиитя, долають морські простори в пошуках сезонних плодів.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Ducula pistrinaria.
- ↑ Bonaparte, Charles Lucien (1855). Coup d'oeil sur les Pigeons. Comptes rendus hebdomadaires des séances de l'Académie des sciences (French) . 40: 215.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gibbs, David; Barnes, Eustace; Cox, John (2010). Pigeons and Doves: A Guide to the Pigeons and Doves of the World. A&C Black. с. 546—547. ISBN 9781408135563.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Pigeons. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 10 травня 2022.
Джерела[ред. | ред. код]
- Gerhard Rösler: Die Wildtauben der Erde – Freileben, Haltung und Zucht. Verlag M. & H. Schaper, Alfeld-Hannover 1996
- David Gibbs, Eustace Barnes, John Cox: Pigeons and Doves – A Guide to the Pigeons and Doves of the World. Pica Press, Sussex 2001
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |