Піо Феді

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Піо Феді
Pio Fedi
Ім'я при народженні Pio Fedi
Народився 7 червня 1815(1815-06-07)
Вітербо
Помер 31 травня 1892(1892-05-31) (76 років)
Флоренція
Національність Італія Італія
Громадянство Flag of Italy (1861–1946).svg Королівство Італія
Жанр релігійна скульптура, портрет, художній надгробок
Навчання в Римі
Напрямок академізм
Роки творчості 1835- 1891
Працював у містах Рим, Флоренція
Основні роботи портрет, релігійна скульптура, художній надгробок

Пі́о Фе́ді ( італ. Pio Fedi 7 червня, 1815 - 31 травня, 1892) — італійський скульптор 19 століття, представник академізму.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в місті Вітербо.

Художню освіту опановував в місті Флоренція. Але починав як учень в ювелірній майстерні, що була розташована на Старому мосту (Понте Веккіо). Навчався також у Флорентійській академії мистецтв. Викладачем малюнку у нього був Рафаель Морген, а гравюру на міді Джованні Гаравілья.

1838 року він відбув у місто Відень, де відвідував Віденську академію мистецтв.

Багато обдарований Піо Феді отримав стипендію і повернувся в Італію, аби продовжити навчання в Римі. Навчався в Римі до 1844 року. У зв'язку з погіршенням зору був вимушений покинути техніку гравіювання і звенувся до скульптури.

1846 року він повернувся у Флоренцію. Леопольд ІІ надав йому замову створити дві декоративні скульптури для фасаду галереї Уффіці (скульпторів Ніколо Пізано та Андреа Цезальпіно). З нагоди урочистостей приєднання герцогства Тосканського і Флоренції до новоствреного королівства Італія Піо Феді отримав змову на алегоричну скульптуру «Культура Тоскани». Згодом отримав замову і на декілька алегоричних скульптур.

Серед скульптур роботи Піо Феді, що викликали захоплення сучасників - надгробок італійського поета Дж. Ніколліні у вигляді алегорії «Вільна Поезія» для церкви Санта Кроче у Флоренції та скульптурна група «Викрадення Поліксени».

«Викрадення Поліксени», створене в ненайкращий період розвитку італійської скульптури, втрачало специфіку скульптури і нагадувало живописну, картинну композицію доби маньєризму з її ускладненістю, надмірною динамікою і віртуозністю виконання при використанні далекого від реальності сюжету. Але динамізм групи завоював популярність і оригінал «Викрадення Поліксени» був виставлений в Лоджиї деі Ланчі у Флоренції як єдиний зразок скульптури 19 ст., гідний витримати порівняння з уславленими скульптурами доби відродження.

Скульптор взагалі мав нестабільну художню манеру і працював, використовуючи різні історичні стилі, серед яких пізній класицизм і академізм, ампір, елементи маньєризму і натуралізму в декоративних скульптурах.

Мав авторитет в художніх колах Флоренції. Серед його учнів був популярний скульптор Джованні Бастьяніні (1830-1868), котрий рано помер.

Галерея Піо Феді у Флоренції[ред. | ред. код]

В місті Флоренція відкрита галерея Піо Феді. Приміщення галереї, де є невелика експозиція творів мистецтва, використовується також для проведення виставок. Заклад облаштовано в колишньому монастирі Санта-Кьяра. Церква і споруди монастиря походять з 14 століття. Але споруди пройшли декілька етапів перебудов і реконструкції. Монастир Санта-Кьяра було ліквідовано 1808 року. В 20 столітті тут і облаштовано галерею Піо Феді.

Вибрані твори[ред. | ред. код]

  • «Монумент генералу Манфредо Фанті », Флоренція
  • «Скульптор Ніколо Пізано », декоративна скульптура для фасаду галереї Уффіці
  • «Скульптор Андреа Цезальпіно », декоративна скульптура для фасаду галереї Уффіці
  • «Надгробок Фердінандо Бартоломеі »
  • «Надгробок поета Дж. Ніколліні», алегорична скульптура «Вільна Поезія», Санта Кроче, Флоренція, 1877 р.
  • «Викрадення Поліксени », Флоренція
  • Два кам'яні леви, Флоренція

Галерея вибраних творів[ред. | ред. код]

ск. Піо Феді, надгробок поету Дж. Ніколліні, алегорична скульптура «Вільна Поезія», церква Санта Кроче, Флоренція, 1877 р.


Джерела[ред. | ред. код]

  • Pio Fedi. In: Ulrich Thieme, Felix Becker u. a.: Allgemeines Lexikon der Bildenden Künstler von der Antike bis zur Gegenwart. Band 11, E. A. Seemann, Leipzig 1915, S. 336.
  • Pio Fedi. In: Allgemeines Künstlerlexikon. Die Bildenden Künstler aller Zeiten und Völker (AKL). Band 37, Saur, München u.a. 2003, ISBN 3-598-22777-9, S. 406
  • Энциклопедия Брокгауз и Ефрон

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Піо Феді

Див. також[ред. | ред. код]