Піо Феді

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Піо Феді
італ. Pio Fedi
Ім'я при народженні Pio Fedi
Народився 7 червня 1816(1816-06-07)
Вітербо, Лаціо, Італія
Помер 31 травня 1892(1892-05-31)[1] (75 років)
Флоренція, Королівство Італія
Громадянство Flag of Italy (1861–1946).svg Королівство Італія
Жанр релігійна скульптура, портрет, художній надгробок
Навчання в Римі
Напрямок академізм
Роки творчості 1835—1891
Працював у містах Рим, Флоренція
Основні роботи портрет, релігійна скульптура, художній надгробок

Пі́о Фе́ді (італ. Pio Fedi; 7 червня 1815 — 31 травня 1892) — італійський скульптор XIX століття, представник академізму.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в місті Вітербо.

Художню освіту опановував в місті Флоренція. Але починав як учень в ювелірній майстерні, що була розташована на Старому мосту (Понте Веккіо). Навчався також у Флорентійській академії мистецтв. Викладачем малюнку у нього був Рафаель Морген, а гравюри на міді — Джованні Гаравілья.

1838 року він відбув у місто Відень, де відвідував Віденську академію мистецтв.

Багато обдарований Піо Феді отримав стипендію і повернувся в Італію, аби продовжити навчання в Римі. Навчався в Римі до 1844 року. У зв'язку з погіршенням зору був вимушений покинути техніку гравіювання і звернувся до скульптури.

1846 року він повернувся у Флоренцію. Леопольд ІІ надав йому замову створити дві декоративні скульптури для фасаду галереї Уффіці (скульпторів Ніколо Пізано та Андреа Цезальпіно). З нагоди урочистостей приєднання герцогства Тосканського і Флоренції до новоствореного королівства Італія Піо Феді отримав змову на алегоричну скульптуру «Культура Тоскани». Згодом отримав замову і на декілька алегоричних скульптур.

Серед скульптур роботи Піо Феді, що викликали захоплення сучасників — надгробок італійського поета Дж. Ніколліні у вигляді алегорії «Вільна Поезія» для церкви Санта Кроче у Флоренції та скульптурна група «Викрадення Поліксени».

«Викрадення Поліксени», створене в ненайкращий період розвитку італійської скульптури, втрачало специфіку скульптури і нагадувало живописну, картинну композицію доби маньєризму з її ускладненістю, надмірною динамікою і віртуозністю виконання при використанні далекого від реальності сюжету. Але динамізм групи завоював популярність і оригінал «Викрадення Поліксени» був виставлений в Лоджиї деі Ланчі у Флоренції як єдиний зразок скульптури XIX ст., гідний витримати порівняння з уславленими скульптурами доби відродження.

Скульптор взагалі мав нестабільну художню манеру і працював, використовуючи різні історичні стилі, серед яких пізній класицизм і академізм, ампір, елементи маньєризму і натуралізму в декоративних скульптурах.

Мав авторитет у художніх колах Флоренції. Серед його учнів був популярний скульптор Джованні Бастьяніні (1830—1868), котрий рано помер.

Галерея Піо Феді у Флоренції[ред. | ред. код]

У місті Флоренція відкрита галерея Піо Феді. Приміщення галереї, де є невелика експозиція творів мистецтва, використовується також для проведення виставок. Заклад облаштовано в колишньому монастирі Санта-Кьяра. Церква і споруди монастиря походять з XIV століття. Але споруди пройшли декілька етапів перебудов і реконструкції. Монастир Санта-Кьяра було ліквідовано 1808 року. У XX столітті тут і облаштовано галерею Піо Феді.

Вибрані твори[ред. | ред. код]

  • "Монумент генералу Манфредо Фанті ", Флоренція
  • "Скульптор Ніколо Пізано ", декоративна скульптура для фасаду галереї Уффіці
  • "Скульптор Андреа Цезальпіно ", декоративна скульптура для фасаду галереї Уффіці
  • "Надгробок Фердінандо Бартоломеі "
  • «Надгробок поета Дж. Ніколліні», алегорична скульптура «Вільна Поезія», Санта Кроче, Флоренція, 1877 р.
  • "Викрадення Поліксени ", Флоренція
  • Два кам'яні леви, Флоренція

Галерея вибраних творів[ред. | ред. код]

Піо Феді, надгробок поету Дж. Ніколліні, алегорична скульптура «Вільна Поезія», церква Санта Кроче, Флоренція, 1877 р.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Pio Fedi. In: Ulrich Thieme, Felix Becker u. a.: Allgemeines Lexikon der Bildenden Künstler von der Antike bis zur Gegenwart. Band 11, E. A. Seemann, Leipzig 1915, S. 336.
  • Pio Fedi. In: Allgemeines Künstlerlexikon. Die Bildenden Künstler aller Zeiten und Völker (AKL). Band 37, Saur, München u.a. 2003, ISBN 3-598-22777-9, S. 406
  • Энциклопедия Брокгауз и Ефрон

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Піо Феді