Піскунов Фортунат Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Піскунов Фортунат Михайлович

Піскунов Фортунат Михайлович — лексикограф, етнограф і літературознавець 2-ї половини 19 ст. Основною його працею є «Словниця української (або юговоруської) мови» (О., 1873). У цьому словнику правопис фонетичний, але порядок літер за латинським алфавітом. Подано бл. 8 000 українських реєстрових слів, є 12 додатків: «Национальные имена украинцев», «Национальные имена украинок» та ін. Пізніше він ознайомився з «Словарем малороссійских идіомов» Закревського і приєднав його до своєї праці[1].
2-е видання, значно перероблене і розширене, вийшло під назвою «Словникь живоі народнеі, пісьменноі і актовоі мови руськихь югівщань Россійськоі і Австро-Венгерськоі цесарії» (К., 1882). Воно містить понад 15 000 українських реєстрових слів, уже без додатків.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела та література[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Грінченко Б. Огляд укр. лексикографії. ЗНТШ, 1905, т. 66, в. 4
  • Москаленко А. А. Нарис історії укр. лексикографії. К., 1961
  • Горецький П. Й. Історія укр. лексикографії. К., 1963
  • Булахов М. Г. Пискунов Фортунат. В кн.: Булахов М. Г. Восточнославян. языковеды. Биобиблиогр. словарь, т. 3. Минск. 1978.

Посилання[ред. | ред. код]