Горецький Петро Йосипович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Горецький Петро Йосипович
Народився 24 листопада (6 грудня) 1888(1888-12-06)
село Мутин, тепер Кролевецького району Сумської області
Помер 16 серпня 1972(1972-08-16) (83 роки)
Київ
Діяльність мовознавець
Alma mater Київський університет
Галузь мовознавство
Заклад Інститут мовознавства НАН України
Науковий ступінь кандидат філологічних наук (1946)

Петро́ Йо́сипович Горе́цький (нар. 24 листопада (6 грудня) 1888(18881206), село Мутин, тепер Кролевецького району Сумської області — 16 серпня 1972, Київ) — український мовознавець, лексикограф.

Біографія[ред. | ред. код]

Навчався у Глухівській гімназії, яку закінчив 1908 року. Закінчив 1914 Київський університет. Учителював, викладав українську мову та літературу у вищих навчальних закладах Києва, протягом 19261963 працював у різних установах АН УРСР, зокрема в Інституті української наукової мови, Інституті мовознавства. Кандидат філологічних наук з 1946.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Розробляв здебільшого проблеми лексикології та лексикографії української літературної мови.

Разом з І. Шалею створив підручник «Українська мова. Практично-теоретичний курс» (1926, 8 видань).

Як лексикограф Горецький дебютував «Словником термінів педагогіки, психології та шкільного адміністрування» (1928); один з авторів «Українсько-російського словника» (т. 1—6, 1953—1963), «Словника української мови» (т. 1—11, 1970—1980; Державна премія СРСР, 1983).

Автор низки статей, у яких безпідставно критикував українських мовознавців, зокрема О. Курило, М. Гладкого та інших, за «націоналістичні перекручення», ухиляння від збігів подібних явищ в російській та українській мовах.

Автор низки праць (монографія «Історія української лексикографії», 1963, численні статті з теорії та історії укр. словникарства); один з авторів «Курсу сучасної української літературної мови» (т. 1, 1951), «Курсу історії української літературної мови» (т. 1, 1958).

Автор праць з історії українськї літературної мови, лексикографії й діалектології («Про полтавсько-київський діалект як основу української національної мови», 1953; «Вивчення української мови в дожовтневий період», 1958).

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]