Куртя-де-Арджеш
| муніципій | |
|---|---|
| Куртя-де-Арджеш Curtea de Argeș | |
 | |
 | |
| Країна |  Румунія |
| Повіт |  Арджеш |
| Телефонний код | +40 248 (Romtelecom, TR) +40 348 (інші оператори) |
| Координати | 45°08′21″ пн. ш. 24°40′45″ сх. д. / 45.1392° пн. ш. 24.6792° сх. д.G O |
| Висота | 431в м.н.р.м. |
| Населення | 25 977[1] (2021) |
| Розташування | |
  | |
 | |
 | |
| Влада | |
| Офіційна сторінка | |
Куртя-де-Арджеш (рум. Curtea de Argeș) — місто у повіті Арджеш в Румунії, що має статус муніципію; колишня (14-16 ст.) столиця князівства Волощина. Стоїть на березі річки Арджеш в Південних Карпатах.
Адміністративно місту також підпорядковане село Ноаптеш (населення 1136 осіб, 2021 рік).
Місто розташоване на відстані[2] 136 км на північний захід від Бухареста, 34 км на північний захід від Пітешть, 113 км на північний схід від Крайови, 92 км на південний захід від Брашова.
Назву міста перекладають як «двір на Арджеші». Воно був другою після Кимпулунга князівською столицею Волощини. В Єпископському соборі поховані румунські правители від Басараба до Міхая I.
1359 — посланець Константинопольського патріархату Іакінф Крітопулос заснував тут Угро-Волоську православну митрополію (єпископат).
За даними перепису населення 2021 року[1] у місті проживали 25 977 осіб.
Національний склад населення міста[3]:
| Національність | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| румуни | 22 712 | 87,4 % |
| роми | 91 | 0,4 % |
| італійці | 10 | <0,1 % |
| угорці | 5 | <0,1 % |
| греки | 4 | <0,1 % |
| албанці | 3 | <0,1 % |
| інші народи | 12 | <0,1 % |
Також у місті проживають німці, турки, росіяни-липовани, татари та вірмени, але точна кількість цих народів у результатах перепису не вказується.
Рідною мовою назвали[4]:
| Мова | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| румунська | 22 747 | 87,6 % |
| ромська | 39 | 0,2 % |
| італійська | 11 | <0,1 % |
| грецька | 4 | <0,1 % |
| угорська | 3 | <0,1 % |
| німецька | 3 | <0,1 % |
| албанська | 3 | <0,1 % |
| інша мова | 9 | <0,1 % |
Також рідною мовою називали турецьку, татарську та сербську, але точні значення для кожної з них у результатах перепису не вказуються.
Склад населення міста за віросповіданням[5]:
| Релігія | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| православні | 22 284 | 85,8 % |
| євангелісти | 73 | 0,3 % |
| не релігійні | 53 | 0,2 % |
| атеїсти | 51 | 0,2 % |
| євангельські християни | 42 | 0,2 % |
| римо-католики | 36 | 0,1 % |
| п'ятдесятники | 19 | <0,1 % |
| агностики | 18 | <0,1 % |
| адвентисти | 14 | <0,1 % |
| мусульмани | 10 | <0,1 % |
| свідки Єгови | 9 | <0,1 % |
| православні (сербська церква) | 9 | <0,1 % |
| греко-католики | 7 | <0,1 % |
| баптисти | 3 | <0,1 % |
| інша релігія | 3 | <0,1 % |
Також у місті проживають реформати, старообрядці, лютерани та іудеї, але точна їхня кількість у результатах перепису не вказується.
• Руїни князівського палацу (XIV ст.) • Церква св. Миколи (1352) • Єпископська церква (XVI ст.)
- Дані про місто Куртя-де-Арджеш на сайті Ghidul Primăriilor [Архівовано 20 вересня 2012 у Wayback Machine.]
- 1 2 Populaţia rezidentă (румунською) . Архів оригіналу за 11 червня 2023. Процитовано 25 травня 2026.
- ↑ Фізичні відстані розраховані за координатами населених пунктів
- ↑ Populaţia rezidentă după etnie (румунською) . Процитовано 25 травня 2026.
- ↑ Populaţia rezidentă după limba maternă (румунською) . Процитовано 25 травня 2026.
- ↑ Populaţia rezidentă după religie (румунською) . Процитовано 25 травня 2026.
 |
Це незавершена стаття з географії Румунії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |