Пічненко Василь Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Василь Пічненко
Пічненко Василь Васильович
 Полковник
Загальна інформація
Народження невідомо
Гола Пристань
Смерть 6 червня 2022(2022-06-06)
поблизу с. Богородичне, Краматорський район, Донецька область, Україна
(загинув у ході бойових дій)
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ ДШВ ЗС України
Формування
Війни / битви Війна на сході України
Нагороди та відзнаки
Орден Богдана Хмельницького II ступеня (Україна) Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)

Васи́ль Васи́льович Пічне́нко — полковник Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, який загинув під час російського вторгнення в Україну.

Життєпис[ред. | ред. код]

Полковник, командир батальйону ЗС України (підрозділ — не уточнено).

В 1999 році, з відзнакою, закінчив Одеський інститут Сухопутних військ.

У 2007 році, у складі персоналу Миротворчої місії ООН, виконував завдання у Судані. Досконало знав іноземні мови. Пройшов навчальний курс у Командно-штабному коледжі Сухопутних військ США.

Станом на лютий 2014 року, проходив військову службу на посаді начальника групи військового співробітництва ОК «Схід».

Учасник АТО. Був поранений у боях під Дебальцевим, але після багатьох операцій та реабілітації знову повернувся до служби. Указом Президента України був нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» ІІІ ступеня (14.11.2014).

В період 2017-2020 років проходив військову службу у відділі військового співробітництва Land Command (LANDCOM) NATO[1]. Після повернення до України, продовжив службу у Генеральному штабі Збройних Сил України.

Тренер Дніпропетровської обласної федерації з панкратіону. Відвідував церкву та був глибоко віруючим.

Після російського вторгнення в Україну, очолив лінійний підрозділ (батальйон) ЗС України.

Загинув 6 червня 2022 року в результаті ураження осколком під щільним артилерійським ворожим обстрілом поблизу с. Богородичного Краматорського району на Донеччині[2].

Залишилася дружина і два сина.

Похований в м. Ірпіні Бучанського району на Київщині[3].

Нагороди[ред. | ред. код]

  • орден «Богдана Хмельницького» II ступеня (01.07.2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[4];
  • орден «Богдана Хмельницького» III ступеня (14.11.2014) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[5];

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

  • 24 червня 2022 року, Командування Сухопутних військ НАТО (LANDCOM) провело пам’ятну церемонію на честь ірпінця Василя Пічненка – полковника Збройних Сил України, який загинув у бою з російськими окупантами 6 червня 2022 року. Про це було повідомлено на сторінці Командування у Фейсбуці[6].
  • почесний громадянин міста Ірпінь[7]

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]