Пічненко Василь Васильович
Василь Пічненко Пічненко Василь Васильович | |
---|---|
Полковник | |
Загальна інформація | |
Народження |
невідомо Гола Пристань |
Смерть |
6 червня 2022 поблизу с. Богородичне, Краматорський район, Донецька область, Україна (загинув у ході бойових дій) |
Громадянство | Україна |
Національність | українець |
Військова служба | |
Приналежність | Україна |
Вид ЗС | Збройні сили |
Рід військ | ДШВ ЗС України |
Формування | |
Війни / битви | Війна на сході України |
Нагороди та відзнаки | |
Васи́ль Васи́льович Пічне́нко — полковник Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, який загинув під час російського вторгнення в Україну.
Життєпис[ред. | ред. код]
Цей розділ потребує доповнення. |
Полковник, командир батальйону ЗС України (підрозділ — не уточнено).
В 1999 році, з відзнакою, закінчив Одеський інститут Сухопутних військ.
У 2007 році, у складі персоналу Миротворчої місії ООН, виконував завдання у Судані. Досконало знав іноземні мови. Пройшов навчальний курс у Командно-штабному коледжі Сухопутних військ США.
Станом на лютий 2014 року, проходив військову службу на посаді начальника групи військового співробітництва ОК «Схід».
Учасник АТО. Був поранений у боях під Дебальцевим, але після багатьох операцій та реабілітації знову повернувся до служби. Указом Президента України був нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» ІІІ ступеня (14.11.2014).
В період 2017-2020 років проходив військову службу у відділі військового співробітництва Land Command (LANDCOM) NATO[1]. Після повернення до України, продовжив службу у Генеральному штабі Збройних Сил України.
Тренер Дніпропетровської обласної федерації з панкратіону. Відвідував церкву та був глибоко віруючим.
Після російського вторгнення в Україну, очолив лінійний підрозділ (батальйон) ЗС України.
Загинув 6 червня 2022 року в результаті ураження осколком під щільним артилерійським ворожим обстрілом поблизу с. Богородичного Краматорського району на Донеччині[2].
Залишилася дружина і два сина.
Похований в м. Ірпіні Бучанського району на Київщині[3].
Нагороди[ред. | ред. код]
- орден «Богдана Хмельницького» II ступеня (01.07.2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[4];
- орден «Богдана Хмельницького» III ступеня (14.11.2014) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[5];
Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]
Цей розділ потребує доповнення. |
- 24 червня 2022 року, Командування Сухопутних військ НАТО (LANDCOM) провело пам’ятну церемонію на честь ірпінця Василя Пічненка – полковника Збройних Сил України, який загинув у бою з російськими окупантами 6 червня 2022 року. Про це було повідомлено на сторінці Командування у Фейсбуці[6].
- почесний громадянин міста Ірпінь[7]
Джерела[ред. | ред. код]
- Указ Президента України № 873/2014 від 14 листопада 2014 року "Про відзначення державними нагородами України"
- Кіндсфатер О. Війна обірвала життя бойового командира // АрміяInform. — 2022. — 11 липня.
- У Дніпропетровську відбулися збори з офіцерами, які відповідають за військове співробітництво
- Дніпропетровські майстри панкратіону відстоюють Вітчизну на передовій
- Війна обірвала життя бойового командира
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Allied Land Command
- ↑ Війна обірвала життя бойового командира. 11.07.2022, 10:42
- ↑ В Ірпені провели в останню путь полеглого на Донеччині полковника Василя Пічненка. 13.06.2022, 00:54
- ↑ Указ Президента України від 1 липня 2022 року № 461/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Указ Президента України від 14 листопада 2014 року № 873/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Командування Сухопутних військ НАТО вшанувало пам’ять ірпінця Василя Пічненка (фото). 24.06.2022, 20:14
- ↑ Про присвоєння звання
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |