Богородичне
| село Богородичне | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Донецька область |
| Район | Краматорський район |
| Громада | Святогірська міська громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1730[1] |
| Населення | 794 |
| Площа | 2,4 км² |
| Густота населення | 0 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 84136 |
| Телефонний код | +380 626 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°00′58″ пн. ш. 37°30′30″ сх. д. / 49.01611° пн. ш. 37.50833° сх. д.Координати: 49°00′58″ пн. ш. 37°30′30″ сх. д. / 49.01611° пн. ш. 37.50833° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
74 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 84130, Донецька обл., Краматорський р-н, м. Святогірськ, вул. Володимира Сосюри, 8 |
| Карта | |
  Богородичне | |
 Богородичне | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Богоро́дичне — село Святогірської міської громади Краматорського району Донецької області, Україна. Населення становить 794 особи.
Історія[ред. | ред. код]
Засноване у XVII столітті як поселення біля Святогірської лаври.
З 3 грудня 1917 року — у складі Української Народної Республіки, згодом — Української Держави.
З 1920 року — у складі УСРР.
З 28 жовтня 1941 по 5 вересня 1943 року окуповане німецькими військами.
Російське вторгення в Україну (2022)[ред. | ред. код]
-
зруйнований храм у Богородичному внаслідок удару російських окупантів після звільнення села Українською Армією -
міст через Сіверський Донець, зруйнований у березні 2022
Влітку 2022 року село було захоплено російськими окупантами внаслідок їхнього наступу на Святогірськ, який пізніше теж перейшов під контроль російських військ.
11 вересня село було звільнене Збройними Силами України,на наступний день також був звільнений Святогірськ. Під час окупації Богородичне дуже постраждало і стало селом-привидом. Майже всі домівки були зруйновані, у селі залишилося лише 2 людини.
Географія[ред. | ред. код]
Село Богородичне знаходиться на правому березі річки Сіверський Донець, на північному схилі Донецького кряжа на території НПП «Святі Гори». Через село проходить автодорога Слов'янськ — Святогірськ. Відстань до Святогірська — 4,7 км.
Пам'ятки[ред. | ред. код]
Село знаходиться в так званій «Донецькій Швейцарії» — мальовничому місці Святогір'я. Річка Сіверський Донець, вкриті листяним лісом пагорби правого берега і соснові ліси лівобережжя створюють унікальний мікроклімат. На околиці села починається стежка «Донецький терренкур» яка суперничає по мальовничості місць з теренкурами П'ятигорська. Протяжність стежки — близько 4 км, вона закінчується біля підніжжя Лисої Гори.
В 1981 році в селі було встановлено пам'ятник «Скорботна мати» роботи Леоніда Артемовича Бриня. Монумент має висоту 4,5 метра і виконаний з гранітної крихти і залізобетону.
-
«Скорботна мати» -
братська могила червоноармійців часів Другої світової війни
Релігія[ред. | ред. код]
У селі знаходиться жіноча чернеча громада Горлівської та Слов'янської єпархії УПЦ МП.
Посилання[ред. | ред. код]
- Погода в селі Богородичне [Архівовано 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- Богородичне на сайті Верховної Ради України
|
Це незавершена стаття з географії Донецької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||
| ||||||||||||||
- ↑ Материалы для истории колонизации и быта степной окраины Московского государства (Харьковской и отчасти Курской и Воронежской губ.) в XVI–XVIII столетии / Собранные и редактированные Д. И. Багалеем. – Т. 1. – Харьков, 1886. – С. 252