Піщанка (смт)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
смт Піщанка
Pishchanka 26.JPG
Країна Україна Україна
Область Вінницька область
Район/міськрада Тульчинський район
Рада Піщанська селищна рада
Код КАТОТТГ:
Облікова картка Піщанка 
Основні дані
Засноване 1734
Статус із 1956 року
Площа 7.47 км²
Населення 5303 (01.01.2020)[1]
Густота 708.97 осіб/км²
Поштовий індекс 24700
Телефонний код +380 4349
Географічні координати 48°12′21″ пн. ш. 28°53′20″ сх. д. / 48.20583° пн. ш. 28.88889° сх. д. / 48.20583; 28.88889Координати: 48°12′21″ пн. ш. 28°53′20″ сх. д. / 48.20583° пн. ш. 28.88889° сх. д. / 48.20583; 28.88889
Висота над рівнем моря 232 м
Водойма річка Хрустова
Відстань
Найближча залізнична станція: Попелюхи
До станції: 5 км
До обл. центру:
 - залізницею: 172 км
 - автошляхами: 140 км
Селищна влада
Адреса 24700, Вінницька обл., Піщанський р-н, смт Піщанка, вул. Центральна, 85
Голова селищної ради Гройсман Петро Григорович
Карта
Піщанка. Карта розташування: Україна
Піщанка
Піщанка
Піщанка. Карта розташування: Вінницька область
Піщанка
Піщанка

Commons-logo.svg Піщанка у Вікісховищі

Піща́нка — селище міського типу в Україні, адміністративний центр Піщанського району Вінницької області.

Географія[ред. | ред. код]

Селищем протікає річка Хрустова, ліва притока Кам'янки.

В околицях знаходиться ботанічний заказник місцевого значення Кукулянська дача.

Історія[ред. | ред. код]

Піща́нка — селище міського типу в Україні, адміністративний центр Піщанської ОТГ.

За адміністративним поділом 16 – 18 ст. – Піщанка підпорядковувалася Брацлавському повіту на Поділлі;

В історичних джерелах вона вперше згадується у 1734 році під назвою Піщана. Через 50 років село стало називатись Піщанкою.

З 1793 року містечко увійшло до Ямпільського повіту;

З 1812 року – входить до Ольгопільського повіту Подільської губернії;

З 1923 року – стає центром Піщанського району, Тульчинського округу;

З 1962 року – приєднано до Крижополя;

З 22 грудня 1966 року – відновлено статус районного центру Піщанського району, Вінницької області;

17 липня 2020 року – ліквідовано Піщанський район. Селище стає центром Піщанської об’єднаної територіальної громади, Тульчинського району, Вінницької області.


Існує 2 версії походження назви селища.

За першою – назва походить від легких піщаних ґрунтів, на яких добре ростуть коренеплоди та баштанні рослини.

Втім, за одним з переказів, назва селища походить від слова «писк», «пищати». У далеку давнину тут, у густому лісі, переховувалися жінки з дітьми від набігів кочівників, втікачі з турецької неволі, а також знедолені знущаннями кріпаки, їх виловлювали й жорстоко катували. Жіночий та дитячий плач сповнював ліс. Кати назвали цей плач писком. Так і прижилося це слово до місцевості, а пізніше й до села. Першим поселився тут український козак Квітка.


15 серпня 1919 р. у бою проти комуно-московських військ за Піщанку було тяжко поранено командира 7-го Синього полку 3-ї Залізної дивізії Армії УНР Олександра Вишнівського.

У селищі діє Піщанський краєзнавчий музей.

Релігія[ред. | ред. код]

Перша церква Свято-Успінська збудована у 1747 р. – дерев’яна тісна; розібрана у 1855 р. Нова церква збудована у 1848 – 1855 рр. – цегляна п’ятиверха, дах залізний, з окремою цегляною дзвіницею. Довжина 12 саж. (25.6 м), ширина 8 саж. (17 м), висота 16 саж. (34 м)

Також відома церква Різдва Христа з 1778 року, яку перетворено з уніатської (греко-католицької) на православну в 1794 р. Нова споруда 1853 р.


Найновіша церква побудована з червоної цегли в 2011 році на кошти інвесторів. Вона має 2 куполи. Знаходиться на центральній вулиці, біля школи і за меморіалом слави повз якого і проходить доріжка до центрального входу. В церкві знаходиться багато ікон. Туди приходить віруючі з усього району. Там є церковний хор і також працює недільна школа де люди дізнаються про церковне життя та звичаї.

Церква

Транспорт[ред. | ред. код]

За 5 км розташовується станція Попелюхи. Курсують електропоїзди приміського сполучення Одеса-Вапнярка і Жмеринка-Попелюхи. Пасажирські поїзди не зупиняються, тому на них необхідно сідати на сусідній станції Рудниця (що за 10 км від Піщанки), або ж їхати з Попелюх електричкою до Вапнярки чи Жмеринки, і вже там сідати на поїзд.

Автодорога до обласного центру проходить автошляхом Р08.

Персоналії[ред. | ред. код]

Народилися:

Помер:

Культура[ред. | ред. код]

У селі працює будинок культури, краєзнавчий музей, є кінотеатр. Виступає хор «Діброва» та народний вокально-інструментальний ансамбль «Лаври» під керівництвом Федіра Івановича Ущаповського.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2020 року (PDF)

Джерела та література[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • П.Ф. Гальчинський, В.І. Герасимчук, В.П. Щетинін. Піща́нка // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.506-514

Посилання[ред. | ред. код]