П'єр Анрі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
П'єр Анрі
Pierre Henry
Основна інформація
Повне ім'яфр. Pierre Georges Albert François Henry[1]
Дата народження9 грудня 1927(1927-12-09)[2][3][…]
Місце народженняXV округ Парижа, Париж, Франція[1]
Дата смерті5 липня 2017(2017-07-05)[4][5][…] (89 років)
Місце смертіXIV округ Парижа, Париж, Франція[1]
Причина смертісепсис[7]
Роки активностіз 1948
ГромадянствоФранція[8][8]
Професіїкомпозитор, звуковий митець, кінокомпозитор, музичний продюсер, музикант
ОсвітаПаризька вища національна консерваторія музики й танцю
ВчителіНадія Буланже[9]
Інструментифортепіано
ЖанрКонкретна музика, електронна музика
СпівпрацяП'ер Шеффер, Моріс Бежар
ЛейблиPhilips Recordsd і Universal Music Group
Нагороди
офіцер ордену «За заслуги» Командор ордена Мистецтв і літератури офіцер ордена Почесного легіону
pierre-henry.org
CMNS: Файли у Вікісховищі

П'єр Анрі (фр. Pierre Henry; 27 грудня 1927, Париж, Франція — 5 липня 2017, там само) — французький композитор.

Біографія

[ред. | ред. код]

У 19381948 роках навчався в Паризькій консерваторії, в тому числі у Наді Буланже і Олів'є Мессіана. З 1949 року працював в експериментальній студії Французького радіо і ТБ, де разом з П'єром Шеффером займався конкретною музикою, а також вони засновують групу Groupe de Recherche de Musique Concrète (GRMC), у розпорядження якої в 1951 році Французьке радіо надало нову студію звукозапису з магнітофоном. Перший і найвідоміший плід їхньої співпраці — Симфонія для однієї людини (фр. Symphonie pour un homme seul, 1950). У 1958 році залишив групу конкретної музики, через два роки заснував першу у Франції приватну студію електронної музики, в 1982 році — ще одну подібну студію.

Творчість

[ред. | ред. код]

Всі твори Анрі створені шляхом перетворення і монтажу звучань, записаних на плівку. Серед його найвідоміших робіт — балети для трупи Моріса Бежара, в тому числі «Орфей» (1958), «Подорож» (1962, за тибетською Книгою мертвих), «Варіації для дверей і подиху» (1963), «Ніжинський, клоун Божий» (1971). Анрі створив також безліч фонограм до фільмів, театральних вистав, радіопостановок, художніх інсталяцій.

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]