Перейти до вмісту

Ельза Радзиня

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Радзиня Ельза)
Ельза Радзиня
латис. Elza Radziņa Редагувати інформацію у Вікіданих
Народилася21 січня (3 лютого) 1917 або 10 лютого 1917(1917-02-10)[1][2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Харків, Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Померла18 серпня 2005(2005-08-18)[1][2] (88 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Рига, Латвія Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняЛісовий цвинтар (Рига) Редагувати інформацію у Вікіданих
Громадянство СРСР
 Латвія
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьакторка Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки діяльності19362004
IMDbnm0705952
Нагороди та премії
орден Дружби народів
народний артист СРСР Народний артист Латвійської РСР Заслужений артист Латвійської РСР
орден Трьох зірок

CMNS: Ельза Радзиня у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Ельза Радзиня, повне ім'я Радзиня Ельза Янівна (латис. Elza Radziņa; (нар. 10 лютого 1917(19170210), Харків, Російська імперія пом. 18 серпня 2005, Рига, Латвія) — радянська, латвійська акторка театру і кіно. Заслужена артистка Латвійської РСР (1956). Народна артистка Латвійської РСР (1967). Народна артистка СРСР (1976).

Біографія

[ред. | ред. код]

Народилась 10 лютого 1917 р. в Харкові. Працювала в Єлгавському (1945—1953) й Валміерському (1953–54) театрах, а з 1954 р. — в Театрі драми ім. А. Упіта.

У кіно зіграла близько сорока ролей. Яскрава характерна актриса.

Померла 18 серпня 2005 року в Ризі.

Фільмографія

[ред. | ред. код]
  1. 1959: «Ілзе» епізод
  2. 1964: «Гамлет» Гертруда, королева
  3. 1965: «Клятва Гіппократа» мати Іманта
  4. 1966: «Едгар і Крістина» мадам Аста
  5. 1967: «Берег надії» (українська стрічка) Мері Джонсон
  6. 1967: «Генерал Рахімов» (українська стрічка) Ольга Петрівна, військлікар
  7. 1968: «Часи землемірів»  Олініете
  8. 1969: «Остання реліквія» аббатиса
  9. 1970: «Клав — син Мартіна» Анце
  10. 1970: «Республіка Воронячої вулиці» мати Ельзи
  11. 1970: «Король Лір» Ґонерилья, дочка Ліра
  12. 1970: «Слуги диявола» Гертруда
  13. 1971: «У тіні смерті» дружина Зальги
  14. 1971: «Танець метелика» Анна
  15. 1972: «Слуги диявола на чортовому млині» Гертруда
  16. 1973: «Вій, вітерець!» (Приз за найкращу жіночу роль Всесоюзного кінофестивалю в Тбілісі, 1972) мати
  17. 1973: «Олег і Айна» мати Айни
  18. 1973: «Як гартувалася сталь» (українська стрічка) Ірина Олександрівна, редактор газети
  19. 1975: «Напад на таємну поліцію» господина Леїня
  20. 1975: «Наперекір долі» господиня
  21. 1975: «У лещатах чорного раку» мати Мари
  22. 1976: «Фаворит» тітка Дебб Пенн
  23. 1976: «Смерть під вітрилом» міссіс Тафтс
  24. 1976: «Агент секретної служби» Няга
  25. 1978: «Театр» Доллі Де Фріз
  26. 1978: «Інспектор Гулл» місис Сібіл Берлінг
  27. 1980: «Сергій Іванович іде на пенсію» Ірина Аркадіївна
  28. 1983: «Таємниця „Чорних дроздів“» Еффі Рамсботтом
  29. 1984: «Останній візит» місіс Чівер
  30. 1985: «Ми звинувачуємо» (українська стрічка) мати Пауерса
  31. 1985: «Хлопчик-мізинчик» придворна дама
  32. 1987: «Фотографія з жінкою і диким кабаном» Паула
  33. 1987: «Майя і Пайя» Лайма

Література

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. 1 2 Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. 1 2 Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Эльза Радзиня. kino-teatr.ru (рос.). Архів оригіналу за 13 жовтня 2014.