Портал:Харків

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Портал Харків Найкращі статті Проект Харків Обговорення проекту Учасники проекту ЧП
Харків

Ха́рків (застаріле Харьків) — місто на сході України, адміністративний центр Харківської області. Населення — 1 449,1 тис. осіб, площа міста — 306 км². Друге за кількістю населення місто України, з грудня 1919 по червень 1934перша столиця УРСР.

Великий науковий, культурний, промисловий і транспортний центр України, був третім індустріальним центром в СРСР після Москви та Ленінграда. 60 науково-дослідних інститутів, 30 вищих навчальних закладів, 8 музеїв, міська картинна галерея, 7 театрів, 80 бібліотек. (Читати далі:)
Coat of arms of Kharkiv.svg

Вибрана стаття

Держпром, Харків, 01.05.1930.jpg

Де́ржпро́м або Буди́нок Держа́вної промисло́вості — перший радянський 13-поверховий хмарочос, пам'ятка архітектури в стилі конструктивізму, одна з трьох харківських висоток, збудована впродовж 19261928 років. Споруда розташовується на центральній площі міста Харків — площі Свободи (до 1991 року — пл. Дзержинського).

Будівлю планували виразити як досягнення УРСР і дали назву «Будинок державної промисловості»; цим словосполученням було підкреслено девіз індустріальної країни.

Через деякий час назва скоротилась до «ДДП», хоча зустрічалися й такі скорочення як: «Дімдержпром» і «Будинок Держпромисловості».

Після смерті Дзержинського, 20 липня 1926 року, колектив будівельників і технічного персоналу Держпрому мітингував з метою присвоєння споруді імені Дзержинського — часткового інвестора хмарочосу. 21 листопада 1926 року хмарочос було офіційно названо «Дзержинським»; проте згодом, зважаючи на те, що площа, де його будували, сама мала ім'я Дзержинського, було прийнято сучасну назву — «Держпром». (далі…)

Coat of arms of Kharkiv.svg

Вибрана особистість

Гулак-Артемовський П.jpg

Петро́ Петро́вич Гула́к-Артемо́вський — український письменник, вчений, перекладач, поет.

Народився в містечку Городищі Київської губернії (нині Черкаська область) в сім'ї священика. Освіту здобув у семінарії, потім у Київській духовній академії. Не закінчивши академію, у 1813 році почав викладати в приватних пансіонах Бердичева, вчителював у будинках багатих польських поміщиків. У 1817 році переїхав до Харкова і вступив до університету вільним слухачем словесного факультету, і тоді ж, завдяки заступництву попечителя Харківського навчального округу графа Потоцького, затверджений Радою університету лектором польської мови. З 1820 року йому було доручено викладання також російської історії, географії та статистики. У 1821 році П. П. Гулак-Артемовський здав кандидатський і магістерський іспит, захистив дисертацію на тему «О пользе истории вообще и преимущественно отечественной и о способе преподавания последней» і отримав ступінь магістра. Через два роки був обраний ад'юнктом російської історії та статистики, у 1825 — екстраординарним; 1828 — ординарним професором. У 1831 і 1833 роках — секретар етико-політичного відділення, член училищного комітету при Харківському університеті. З 1841 року до виходу у відставку в 1849 році — ректор Харківського університету

У 1855 році Гулак-Артемовський обраний почесним членом Харківського університету. Крім того, П. П. Гулак-Артемовський з 1818 року викладав французьку мову в Харківському інституті благородних дівчат, а з 1827 року також керував навчальною частиною Полтавського інституту шляхетних дівчат. Він належав до числа засновників «Українського журналу». Був член Московського товариства аматорів російської словесності, Королівського товариства друзів науки у Варшаві.

Coat of arms of Kharkiv.svg

Вибране зображення

LopanStrelkaKharkov.jpg
Лопанська стрілка в Харкові, місце впадіння річки Харків у Лопань

Coat of arms of Kharkiv.svg

Основні статті

Coat of arms of Kharkiv.svg

Категорії

Wiktionary-logo-sv.png
Wiktionary
Вікісловник
Commons-logo.svg
Commons
Вікісховище
Wikisource-logo.svg
Wikisource
Вікіджерела
Wikinews-logo.svg
Wikinews
Вікіновини
Kharkov oblsovet.jpg

» Чи знаєте Ви, що...

  • Ринок Барабашово — найбільший промислово-речовий ринок України, займає площу понад 75 га, що робить його найбільшим у Східній Європі і 14-им у рейтингу найбільших ринків світу.
  • Майже половина (45,82%) населення міста має вищу або незакінчену вищу освіту.
  • У 1932 році харківські вчені вперше в Радянському Союзі розщепили ядро атома літію і стали «батьками» ядерної фізики країни? Відбулася ця подія в самому центрі міста, в старому корпусі ХФТІ, між нинішніх вулиць Гуданова і Чайковського.

» Добрі та вибрані статті

Dobra5.png Пам'ятник Тарасові Шевченку у Харкові
Dobra5.png Хоткевич Гнат Мартинович
Dobra5.png Держпром

» Як я можу допомогти


Також прохання ставити шаблон {{Kharkiv-stub}} в незавершених і маленьких статтях, що стосуються харківської тематики.

» Проекти

Coat of arms of Kharkiv.svg   Проект:Харків

» Братні портали

Lesser Coat of Arms of Ukraine.svg
Coat of Arms of Kharkiv Oblast.png
COA of Kyiv Kurovskyi.svg
Coat of arms of Lviv.svg
Arms of Odessa.svg
Україна Харківщина Київ Львів Одеса

» Нові статті


Усього знайдено статей: 3341 (13 листопада 2018)

Kharkiv-town-flag.svg Kharkiv-town-flag.svg

Головна сторінкаПоточні подіїПортал спільнотиСписок порталів


 • Біографії • Мистецтво... • Культура • Фантастика • Книги • Гастрономія • Пиво • Спорт... • Ігри • Туризм • Пластунство • ЛГБТ • Фемінізм

 • Наука • Природничі науки... • Науки про Землю... • Науки про життя... • Антропологія

 • Автомобілі • Вільне програмне забезпечення • Інформаційні технології • Програмування • Енергетика • Математика • Медицина • Техніка...

 • Етнологія • Економіка •
Історія... • Міфологія • Освіта • Політологія • Право • Психологія • Релігія... • Соціологія • Філософія

Україна... • Регіони... • Діаспора • Українська повстанська армія • АТО • Географія • Наука • Мистецтво • Література • Сучасна література • Мова • Музика • Рок • Кінематограф • Спорт • Чемпіонат Європи з футболу 2012 • Караїми

Географія... • Австралія • Океанія • Азія • Антарктика • Африка • Європа • Південна Америка • Північна Америка • Країни світу...
Довідка · Пісочниця · Кнайпа · Портали · Проекти · Запити · Портал спільноти