Міністерство інфраструктури України

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Міністерство Оборони України
(Міноборони України)
Емблема ДСБТУ.svg
Logo of Ministry of Infrastructure of Ukraine.svg
Загальна інформація
Країна Україна Україна
Дата створення 9 грудня 2010 року
Попередні відомства Міністерство транспорту та зв'язку України
Міністерство культури і туризму України (частково)
Керівництво діяльністю здійснює Кабінет Міністрів України
Штаб-квартира м. Київ, Проспект Перемоги, 14
Річний бюджет 3.23 млрд. (2018)[1]
Відповідальний міністр Омелян Володимир Володимирович
Підвідомчі органи Державна авіаційна служба України
Державна інспекція України з безпеки на наземному транспорті
Державна служба автомобільних доріг України
Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України
Державна спеціальна служба транспорту
Державна інспекція України з безпеки на морському та річковому транспорті
Укрзалізниця
Укррічінспекція
Державне агентство України з туризму та курортів
Ключовий документ Указ Президента України від 9 грудня 2010 року № 1085/2010 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади»
ЄДРПОУ 37472062
Офіційний сайт
Lesser Coat of Arms of Ukraine.svg
Ця стаття є частиною серії статей про
державний лад і устрій
України
 
Category КатегоріяІнші країни

Міністерство інфраструктури України — утворене 9 грудня 2010 року[2] шляхом реорганізації Міністерства транспорту та зв'язку України.

Міністерство інфраструктури України є правонаступником Міністерства транспорту та зв'язку України (крім прав та обов'язків, пов'язаних із реалізацією функцій у сфері телекомунікацій, користування радіочастотним ресурсом України, надання послуг поштового зв'язку), а також Міністерства культури і туризму України в частині функцій з реалізації державної політики у сфері туризму[3].

Міністерство інфраструктури України (Мінінфраструктури України) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики у сферах авіаційного, автомобільного, залізничного, морського і річкового, міського електричного транспорту та у сферах використання повітряного простору України, туризму, діяльності курортів, метрополітенів, дорожнього господарства, забезпечення підготовки та реалізації в Україні інфраструктурних проектів для виконання завдань і заходів з підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, інших міжнародних спортивних подій, забезпечення безпеки руху, навігаційно-гідрографічного забезпечення судноплавства, торговельного мореплавства (центральний орган виконавчої влади у сфері транспорту, дорожнього господарства, туризму та інфраструктури).

Міністр[ред. | ред. код]

Міністерством керує Міністр інфраструктури України. Через нього Кабінет Міністрів України спрямовує і координує діяльність таких центральних органів виконавчої влади:

  1. Державна авіаційна служба України
  2. Державна інспекція України з безпеки на наземному транспорті
  3. Державна служба автомобільних доріг України
  4. Державна спеціальна служба транспорту
  5. Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України
  6. Державна інспекція України з безпеки на морському та річковому транспорті
  7. Національне агентство з питань підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу та реалізації інфраструктурних проектів
  8. Державне агентство України з туризму та курортів (ліквідовано[4])

З 14 квітня 2016 р. міністром є Омелян Володимир Володимирович[5].

Історія[ред. | ред. код]

Міністерство транспорту та зв'язку України — колишній центральний орган виконавчої влади України. 9 грудня 2010 року міністерство реорганізоване[2] в Міністерство інфраструктури України.

Міністерство транспорту та зв'язку України здійснювало керівництво дорожньо-транспортним комплексом, відповідало за його розвиток, координувало роботу об'єднань, підприємств, установ та організацій автомобільного, авіаційного, залізничного, морського і річкового транспорту і дорожнього господарства, що входили у сферу його управління.

Керівництво підприємствами транспорту і дорожнього господарства Міністерство транспорту та зв'язку України здійснювало через галузеві урядові органи управління.

Основними завданнями міністерства були: здійснення державного керування транспортним комплексом України; реалізація державної політики становлення і розвитку дорожньо-транспортного комплексу України для забезпечення своєчасного, повного і якісного задоволення потреб населення і суспільного виробництва в перевезеннях; забезпечення взаємодії і координації роботи автомобільного, авіаційного, залізничного, морського і річкового транспорту і дорожнього комплексу, здійснення заходів для створення єдиної транспортної системи України; створення рівних умов для розвитку господарської діяльності підприємств транспорту усіх форм власності; забезпечення входження дорожньо-транспортного комплексу України до європейської та світової транспортних систем на принципах Європейської транспортної політики.

Будинок міністерства[ред. | ред. код]

Центральний апарат міністерства розташований у хмарочосі в Києві на проспекті Перемоги, 14.

Структура[ред. | ред. код]

Департаменти, управління та служби Міністерства транспорту та зв'язку України

  • Сектор аналітичного забезпечення роботи Міністра та колегії (Патронатна служба)
  • Сектор з питань взаємодії з ЗМІ та громадськістю
  • Управління персоналу
  • Департамент економіки та фінансів
  • Департамент політики розвитку інфраструктури транспорту та туризму
  • Департамент безпеки
  • Департамент державної політики в галузі залізничного транспорту
  • Департамент державної політики в галузі морського та річкового транспорту
  • Департамент стратегічного розвитку автомобільних доріг
  • Департамент правового забезпечення
  • Департамент міжнародного співробітництва
  • Департамент державної власності
  • Управління фінансового контролю та запобігання економічним правопорушенням
  • Управління контролю та діловодства
  • Відділ бухгалтерського обліку та звітності, бюджетного фінансування
  • Режимно-секретний сектор
  • Сектор мобілізаційної роботи

Дорадчі органи[ред. | ред. код]

При міністерстві утворено громадську раду[6][7].

Див. також[ред. | ред. код]

Повна контактна інформація (прізвища, біографії, телефони)[ред. | ред. код]

Виноски[ред. | ред. код]

  1. Розподіл видатків Державного бюджету України на 2018 рік (документ .xls), лист "д3", рядок 434 - офіційний сайт Верховної Ради України
  2. а б Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої вла... | від 09.12.2010 № 1085/2010. zakon3.rada.gov.ua. Процитовано 2016-06-03. 
  3. Про Положення про Міністерство інфраструктури України | від 12.05.2011 № 581/2011 (Сторінка 1 з 2). zakon5.rada.gov.ua. Процитовано 2016-06-12. 
  4. Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої вла... | від 10.09.2014 № 442. zakon3.rada.gov.ua. Процитовано 2016-06-12. 
  5. Про формування складу Кабінету Міністрів України | від 14.04.2016 № 1097-VIII. zakon3.rada.gov.ua. Процитовано 2016-10-06. 
  6. НАКАЗ Міністерства інфраструктури України Про створення Громадської ради при Міністерстві інфраструктури України. Міністерство інфраструктури України. Процитовано 2016-06-12. 
  7. Положення про Громадську раду при Міністерстві інфраструктури України. Міністерство інфраструктури України. Процитовано 2016-06-12. 

Посилання[ред. | ред. код]