Радіоелектронна розвідка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Станція радіотехнічної розвідки «Кольчуга»

Радіоелектронна розвідка (абр.: РЕР; англ. Signals intelligence, SIGINT) — вид технічної розвідки. Добування розвідувальних відомостей про противника шляхом перехоплення і аналізу випромінювань його радіоелектронних засобів з застосуванням спеціальних технічних пристроїв[1]. Як правило, термін «радіоелектронна розвідка» використовується для позначення розвідки засобів зв'язку і радіотехнічної розвідки у випадках, коли немає необхідності поділяти ці два види розвідки, або для підкреслення їх єдності[2]. Радіоелектронна розвідка поділяється на радіорозвідку, радіотехнічну, радіолокаційну, радіотеплову (тепловізійну), теплову (інфрачервону), лазерну, телевізійну, звукову, гідроакустичну розвідки[1].

Види радіоелектронної розвідки[ред.ред. код]

Радіоелектронна розвідка є найважливішою частиною державної та воєнної розвідки різних країн і являє собою основний, а в багатьох випадках, єдиний спосіб добування розвідувальної інформації. За різними оцінками засобами РЕР добувається 80-90% первинної інформації[3].

Радіоелектронна розвідка класифікується за кількома ознаками.

  • За цільовим призначенням і характером інформації, що добувається:
    • Стратегічна радіоелектронна розвідка ведеться в інтересах урядових органів та вищого військового командування з метою добування всебічної інформації про розвідувані країні через випромінювання радіоелектронних засобів різних відомств і служб. Здійснюється радіотехнічними підрозділами центральних органів розвідки держави (частини і підрозділи спеціальної технічної розвідки (СТР), серед іншого на них покладається перехоплення і дешифрування каналів урядового зв'язку, зв'язку дипломатичних установ тощо) і воєнної розвідки (радіотехнічні частини і з'єднання особливого призначення (ОСПРИЗ), що добувають інформацію необхідну для підготовки збройних сил і ресурсів держави до війни, прийняття рішення про початок військових дій та вмілого ведення стратегічних операцій).
    • Тактична радіоелектронна розвідка притаманна воєнній розвідці і є одним з видів бойового забезпечення військ інформацією шляхом безперервного спостереження за електромагнітним випромінюванням численних військових пристроїв та система противника різного призначення. Вона в змозі добувати важливі відомості для ведення бойових дій силами з'єднань, частин та підрозділів.
Середній розвідувальний корабель «Юпітер»
Сукпутник-розвідник УС-А системи «Легенда»
Літак ДРЛВ E-3A системи AWACS
Станція радіоперехоплення системи Onyx у Леку, кантон Вале (Швейцарія)
  • За використовуваними принципами та засобам розвідки:
    • Радіорозвідка (англ. Communications Intelligence, COMMINT) — один з найбільш поширених видів пасивної РЕР. Вона ведеться шляхом перехоплення сигналів радіозв'язку (телефонії, телеграфії та ін.). Основне завдання радіорозвідки — добування відомостей шляхом виявлення, перехоплення відкритих, кодованих передач радіостанцій, пеленгування джерел радіосигналів та визначення їх місцезнаходження, обробка та аналіз перехопленої інформації в цілях розкриття її змісту.
    • Радіотехнічна розвідка (англ. Electronic Intelligence, ELINT) — пасивний вид РЕР, метою якого є для виявлення сигналів РЛС, телеметричних та телекомандних систем, їх технічний аналіз і прив'язка (технічне розпізнавання об'єктів). В деяких спецслужбах телеметрична розвідка (англ. Telemetry Intelligence, TELINT) — перехоплення сигналів телеметрії під час випробувань техніки, виділяється в окремий підвид радіотехнічної розвідки.
    • Розвідка фізичних полів (англ. Measurement and Signatures Intelligence, MASINT) — прийом та вимірювання фізичних полів різних об'єктів, наприклад, параметрів ядерного вибуху, акустичних полів підводних човнів та ін.
    • Також виділяють окремі види радіоелектронної розвідки, які використовують певні технічні засоби: радіолокаційну (англ. Radar Intelligence, RADINT), телевізійну (англ. Television Intelligence, TELINT), інфрачервону (англ. Infrared Sets Reconnassaince), лазерну (англ. Laser Sets Reconnassaince) та деякі інші.
  • За місцем базування (місцезнаходженням) засобів розвідки. Розрізняють наземну, морську, повітряну та космічну радіоелектронну розвідку. За своїм змістом інформація, здобута цими видами розвідки, ділиться на оперативну та технічну.

Специфічні особливості РЕР, ключові вимоги[ред.ред. код]

Радіоелектронна розвідка в порівнянні з іншими видами розвідувальної діяльності має низку особливостей:

  • діє без безпосереднього контакту з об'єктами розвідки,
  • охоплює великі відстані та простір, межі яких визначаються особливостями поширення радіохвиль різних частот,
  • може вестись безперервно в різний час року і доби та при будь-якій погоді,
  • забезпечує високу достовірність інформації, оскільки вона виходить безпосередньо від противника,
  • здатна отримувати велику кількість інформації різного характеру та змісту,
  • забезпечує отримання інформації в найкоротші терміни, як правило в реальному масштабі часу,
  • малоуразлива і в багатьох випадках недосяжна для противника,
  • діє приховано; противник, зазвичай, не в змозі встановити факт ведення розвідки.

Основними вимогами, що пред'являються до радіоелектронної розвідки, є цілеспрямованість, безперервність, активність, оперативність, прихованість, достовірність та точність.

  • Цілеспрямованість розвідки полягає в суворій відповідності поставленим завданням, і досягається правильним визначенням завдань, районів та об'єктів розвідки; комплексним веденням розвідки за єдиним планом, розподілом її зусиль по важливих напрямках (районам, об'єктам); зосередженням зусиль розвідки на виконання головних завдань.
  • Безперервність полягає у веденні її у всіх видах бойових дій, вдень та вночі, в будь-яких умовах місцевості та погоди. Досягається ретельною організацією та підготовкою до бойового чергування, своєчасною постановкою завдань та систематичним контролем за веденням розвідки; передачею розвідувальних відомостей на зміну підрозділів.
  • Активність РЕР полягає в наполегливому прагненні добути необхідні розвідувальні відомості про противника. Це досягається вмілим та своєчасним застосуванням засобів радіоперехоплення, нових прийомів та способів ведення розвідки, заснованих на правильному розумінні завдань та обстановки, знанні організації військ противника, його техніки та тактичних прийомів ведення бою.
  • Оперативність полягає у своєчасному добуванні, обробці, аналізі та доведенні розвідувальних відомостей про об'єкти противника до командування. Досягається передбаченням розвитку обстановки, своєчасним плануванням розвідки та постановкою розвідувальних завдань виконавцям; скороченням витрат часу на збір, обробку та доведення розвідувальної інформації.
  • Прихованість полягає в дотриманні умов, що виключають можливість виявлення противником засобів РЕР, і досягається ретельним маскуванням, дотриманням дисципліни при веденні розвідки.
  • Достовірність полягає у виявленні та правильній оцінці істинних, демонстративних та помилкових об'єктів і дій противника. Досягається отриманням розвідувальної інформації від різних джерел, ретельним її аналізом, перевіркою та за необхідності проведенням дорозвідки.
  • Точність визначення координат розвідуваних об'єктів полягає у встановленні їх координат з помилками, що не перевищують необхідний рівень та забезпечують ефективне застосування засобів ураження, і досягається застосуванням сучасних засобів пеленгування, створенням пеленгаторної бази.
Пост радіоперехоплення служби OKW. Абвер. 1939
Пост контролю РЕО в Аналітичному центрі РУМО США на авіабазі Боллінг. 2012

Технічні засоби радіоелектронної розвідки[ред.ред. код]

Технічну основу радіоелектронної розвідки складають:

У комплекс технічних засобів радіоелектронної розвідки входять:

Система радіоелектронної розвідки Збройних сил України[ред.ред. код]

У спадок від Радянської армії Збройним силам України дісталась потужна система радіоелектронної розвідки, яка була не тільки збережена, а й докорінно вдосконалена: на базі існуючих сил та засобів розвідки була створена централізована система інтегрована до загальної структури Збройних сил незалежної України.

В структурі ГУР МО України був створений орган управління засобами і силами РЕР, а на базі радіотехнічних бригад ОСПРИЗ, та окремих підрозділів РР/РТР були створені Регіональні центри радіоелектронної розвідки (РЦ РЕР) та інші частини. Система РЕР Збройних сил має видову структуру. До її складу входять Головний центр РЕР (Київ), частини та підрозділи РЕР Сухопутних військ, Повітряних та Військово-Морських Сил.

Структура РЕР ЗС України[ред.ред. код]

Радіотехнічний комплекс «Плутон» НЦ УВКЗ (Євпаторія)

В підпорядкуванні Сухопутних військ:

В підпорядкуванні Повітряних Сил:

В підпорядкуванні Військово-Морських Сил:

Важливим джерелом інформації для Головного управління розвідки Міністерства оборони є Національний центр управління та випробування космічних засобів Державного космічного агентства України (НЦ УВКЗ). НЦ УВКЗ не є військовим формуванням, і не входить в систему радіоелектронної розвідки, проте є важливим джерелом інформації, отриманої спеціальними технічними засобами, в тому числі і для ГУР МО.

Спеціалістів для частин радіоелектронної розвідки готують у Житомирському військовому інституті радіоелектроніки імені С. П. Корольова.

РЕР Служби зовнішньої розвідки України[ред.ред. код]

Департамент технічної розвідки СЗР України, як спеціальний технічний підрозділ, був сформований 19 червня 1992 року. Цей департамент та його підрозділи, дислоковані у регіонах держави, мають на озброєнні унікальне оснащення, тут працюють фахівці у галузі радіоперехоплення і криптографії, системні програмісти та аналітики. Це дає можливість регулярно здобувати конфіденційну інформацію політичного, економічного, науково-технічного та військово-стратегічного характеру, забезпечувати активну участь української розвідки у боротьбі з міжнародним тероризмом і транснаціональною організованою злочинністю. Радіоелектронна розвідка дозволяє вчасно відслідковувати глобальні тенденції в світовій економіці, еволюцію та динаміку розвитку політики ключових партнерів України[4].

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Военный энциклопедический словарь / Под ред. Н. В. Огаркова. — М.: Военное издательство, 1983. — С. 616.
  2. Словник основних термінів та скорочень, які використовуються в НАТО / Міністерство оборони України. — К.: МП Леся, 2004. — С. 254. — ISBN 966-8126-44-0
  3. Блоч Д., Фитцджеральд П. Разведка и тайные операции // Тайные операции английской разведки. Ближний и Средний Восток, Африка и Европа после 1945 года = Bloch J., Fitzgerald P. British Intelligence and Covert Action. — М.: Политиздат, 1987. — 237 с.
  4. «Андрій Клюєв: Керівництво України високо цінує здобутки вітчизняної радіоелектронної розвідки». Офіційний сайт Ради національної безпеки і оборони України. 2012-06-19. Процитовано 2013-10-15. 

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Вартанесян В. А. Теория и практика радиоэлектронной разведки. — М.: Воениздат, 1975. — 255 с. (рос.)

Джерела[ред.ред. код]