Разумков Олександр Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Разумков Олександр Васильович
Народився 17 квітня 1959(1959-04-17)
Помер 29 жовтня 1999(1999-10-29) (40 років)
Поховання Байкове кладовище
Разумков Олександр Васильович.jpg
Надгробок Олександра Разумкова на Байковому кладовищі

Олекса́ндр Васи́льович Разумко́в (*17 квітня 1959, Бердичів — †29 жовтня 1999, Київ) — український політик, заступник секретаря Ради національної безпеки та оборони України (1997–1999).

Біографія[ред.ред. код]

Після закінчення школи із золотою медаллю з другої спроби вступив на факультет міжнародних відносин та права Київського державного університету. У перерві працював слюсарем-інструментальником на бердичівському машинобудівному заводі «Комсомолець» (згодом — ВАТ «Беверс»).

Після закінчення 1981 року університету О. Разумков працював у Дніпропетровському обласному комітеті ЛКСМУ та ЦК ЛКСМУ, де обіймав посаду завідувача ідеологічного відділу (1985–1990). Започаткував низку ініціатив, спрямованих на реформування ідеологічної роботи ЦК ЛКСМУ, зокрема контакти з неформальними групами молоді.

У 1990–1994 рр. завідував секретаріатом комісії Верховної Ради України у справах молоді.

У 1994–1995 рр. був першим помічником Президента України Леоніда Кучми, керівником групи помічників і референтів Президента. Ініціював запрошення на роботу в Адміністрацію Президента Володимира Литвина[1].
Подав у відставку наприкінці грудня 1995 року через конфлікт із Головою Адміністрації Президента України Дмитром Табачником.

З 1995 по 1997 рр. працював головою ради експертів неурядової аналітичної організації — Українського центру економічних і політичних досліджень.

У лютому 1996 року увійшов до членів політвиконкому та політради новоствореної Народно-Демократичної партії (НДП), яку очолив Анатолій Матвієнко.

З 1997 р. О. Разумков обіймав посаду заступника секретаря РНБО України, керував українською частиною стратегічної групи з питань українсько-російських відносин, очолював Український центр економічних і політичних досліджень.

Помер 29 жовтня 1999 року в м. Києві після важкої невиліковної хвороби. Похований в Києві на Байковому кладовищі.

Родина[ред.ред. код]

Дружина — народна артистка України, актриса Київського національного театру російської драми ім. Лесі Українки Наталя Кудря. Подружжя виховувало двох синів — Дмитра та Гліба.

Нагороди[ред.ред. код]

Вшанування пам'яті[ред.ред. код]

У жовтні 2000 року ім'ям Олександра Разумкова названий Український центр економічних і політичних досліджень. 2001 року в Бердичеві на стіні біля центрального входу до Будинку дитячої творчості (нині Центр позашкільної освіти імені Олександра Разумкова) відкрито меморіальну дошку на честь Олександра Разумкова з присвятним написом та барельєфом.

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Іващенко О. М. Пам'ятки і пам'ятні місця історії та культури на Бердичівщині. Випуск 5. — Житомир: Полісся, 2005. — 176 с.
  • Пантеон бердичівських імен (нариси та портрети) // Упорядник М. Пасічник. — Бердичів : Бердичіврегіонвидав, 2004.
  • Пашківский Ф. Е. Олександр Разумков — аналітик незалежної України першого десятиліття; штрихи до політичної біографії // Бердичівщина: поступ у третє тисячоліття: Науковий збірник «Велика Волинь» — Т. 22. — Житомир; Бердичів: М. А. К., 2001.

Посилання[ред.ред. код]