Разумков Дмитро Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дмитро Разумков
Дмитро Разумков
Logo of the Verkhovna Rada of Ukraine.svg 14-й Голова Верховної Ради України
29 серпня 2019 — 7 жовтня 2021
Президент Володимир Зеленський
Прем'єр-міністр Олексій Гончарук
Денис Шмигаль
Попередник Андрій Парубій
Наступник Руслан Стефанчук
Народилася 8 жовтня 1983(1983-10-08) (38 років)
Бердичів, Житомирська область, Українська РСР, СРСР
Відома як political adviser, політик
Громадянство Україна Україна
Освіта Київський інститут міжнародних відносин
Університет державної податкової служби
Alma mater Інститут міжнародних відносин Київського університету і Національний університет державної податкової служби України
Політична партія Безпартійний (з 2021)
Раніше: Слуга народу (2018—2021)
Працював на: Партію регіонів (2006—2010)
Батько Разумков Олександр Васильович
Мати Кудря Наталія Іванівна
Дмитро Разумков на сайті Верховної Ради
Україна Народний депутат України
9-го скликання
Слуга народу 29 серпня 2019

Картка на сайті Верховної Ради України

Дмитро Олександрович Разумков (нар. 8 жовтня 1983(19831008), Бердичів, Житомирська область, УРСР) — український державний і політичний діяч, колишній політичний технолог. Колишній Голова Верховної Ради IX скликання з 29 серпня 2019[1][2] до 7 жовтня 2021[3]. Колишній член Ради національної безпеки і оборони України (РНБО) з 6 вересня 2019 по 14 жовтня 2021 року[4][5]. З 2006 по 2007 рік був помічником народної депутатки від Партії регіонів Валерії Матюхи.[6].

Під час обрання Головою Парламенту отримав найбільшу за час існування Верховної Ради України підтримку народних депутатів: за його кандидатуру проголосувало 382 парламентарії.

Голова партії «Слуга народу» (27 травня — 10 листопада 2019).[7][8] З 8 листопада 2021 року — Голова міжфракційного об‘єднання «Розумна політика»[9].

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 8 жовтня 1983 року в Бердичеві Житомирської області в родині комсомольського активіста, а згодом політика Олександра Разумкова й акторки театру Наталі Кудрі.

Освіта[ред. | ред. код]

1990—1998 — навчався в Бердичівській школі № 3. У 14-річному віці переїхав до Києва, де з 1998 по 2001 рік навчався в Київському ліцеї № 38 ім. Валерія Молчанова.

В 2007 році закінчив Інститут міжнародних відносин Київського національного університету ім. Шевченка за спеціальністю «Міжнародні економічні відносини». В 2011 р. закінчив Національний університет державної податкової служби України за спеціальністю «Правознавство»[10].

Діяльність[ред. | ред. код]

З 2006 по 2007 Дмитро Разумков був помічником народної депутатки від «Партії регіонів» Валерії Матюхи.[6].

2006—2010 — був політтехнологом Партії регіонів, але заявляв, що не відіграв велику роль, не був головним політтехнологом з 2006 р., адже по віку і досвіду не міг ним бути[11]. Вийшов з партії, коли Віктор Янукович переміг на президентських виборах 2010 року[12]. У інтерв'ю ZIK за 2 квітня 2019 р. він пояснив, що ніколи не був політтехнологом Партії регіонів і не був у «молодих Регіонах». У липні 2007 року розпочав роботу у Міністерстві регіонального розвитку та будівництва України у Департаменті із забезпечення діяльності Міністра та Колегії Міністерства регіонального розвитку та будівництва України. Після цього працював у Кабінеті Міністрів України.

2010—2014 — працював з Сергієм Тігіпком, з яким знався ще батько Дмитра ще з часів роботи у Дніпропетровському комсомолі і якого Олександр Разумков запропонував на посаду віцепрем'єра в уряд Павла Лазаренка.

2013—2014 — радник голови Кіровоградської обласної державної адміністрації (Ніколаєнко Андрій Іванович​).

2015—2019 — директор та керівний партнер консалтингової компанії Ukrainian Politconsulting Group.

Виборча кампанія 2019[ред. | ред. код]

З жовтня 2018 став головою команди політтехнологів кандидата в Президенти Володимира Зеленського. 2019 — головний радник з політичних питань та речник штабу Зеленського[13].

З травня — 10 листопада 2019 — голова партії «Слуга народу». На парламентських виборах 2019 року був обраний народним депутатом від партії «Слуга народу»[14].

Голова Верховної Ради[ред. | ред. код]

29 серпня 2019 року став 14-м Головою Верховної Ради України, отримавши рекордний рівень підтримки — 382 голоси.

З 2015 року почав регулярно з'являтися на медіазаходах і сторінках сайту «РИА Новости-Украина», редактором якого був Кирило Вишинський[15].

У грудні 2019 увійшов до рейтингу «100 найвпливовіших українців[16]» за версією журналу «Фокус», посівши 7-му сходинку.

Член Національної інвестиційної ради (з 24 грудня 2019)[17].

У кінці серпня 2021 року зустрівся із Вселенським патріархом Варфоломієм[18].

Див. також[ред. | ред. код]

Самостійна політична діяльність[ред. | ред. код]

7 жовтня 2021 року відкликаний з посади Голови Верховної Ради України[19]. За відкликання Разумкова проголосували: «Слуга народу» — 215, «Батьківщина» — 20, «За майбутнє» — 19, «Голос» — 6, «Довіра» — 18, позафракційні — 6[20][21].

27 листопада 2021 р. Разумков заявив, що буде балотуватися в Президенти України[22].

«Розумна політика»[ред. | ред. код]

8 листопада 2021 Разумков оприлюднив список з 25 депутатів, які увійшли з ним у депутатське об'єднання «Розумна політика»[23]. До депутатського об'єднання увійшло 19 депутатів від «СН», 2 від «Батьківщини», 2 — міжфракційні і два мажоритарники.

Команда Разумкова[ред. | ред. код]

24 січня 2022 року представив громадську організацію «Команда Разумкова»[24].

Родина[ред. | ред. код]

Одружений. Виховує двох синів — Олександра та Олексія.[25] Дружина — Юлія Чайка, донька колишнього міського голови Миколаєва Володимира Чайки, відомого як «мер-рекордсмен», що пробув на цій посаді чотири терміни[26]. Рідний брат Юлії — Владислав Чайка — зареєстрований кандидатом на пост мера Миколаєва від партії «Опозиційна платформа — За життя» на місцевих виборах в Україні 2020 року[27].

Батько — Олександр Разумков, колишній перший помічник Президента України Леоніда Кучми. З 1997 по 1999 рік був заступником Секретаря Ради національної безпеки та оборони України. Коли народився Дмитро, батько працював у Дніпропетровському обласному комітеті ЛКСМУ та в ідеологічному відділі Центрального комітету ЛКСМУ.

Мати — Наталія Кудря, акторка Національного академічного театру російської драми ім. Лесі Українки. Народна артистка України.

Дмитро має рідного брата по батьку — Гліба, з яким жодного разу не бачився. Гліб народився 1998 року у цивільному шлюбі Олександра Разумкова з головним редактором «Дзеркала тижня» Юлією Мостовою. Гліба всиновив Анатолій Гриценко, який побрався з Мостовою 2003 року.[28]

Громадянська позиція[ред. | ред. код]

Разумков у публічному спілкуванні послуговується російською мовою[12][29]:

« Поки я не займаю державних посад, поки у нас триває російська агресія і поки є бажання російської держави захищати російськомовне населення, то під час ефірів я використовую виключно російську мову. Тому що я вважаю, що не треба приїздити на танках, приходити з кулеметами, автоматами та „зеленими чоловіками“ та захищати мене як російськомовне населення. «

Вважає, що питання мови «не на часі, поки в країні триває війна».

На початку лютого 2021 року Разумков не підтримав ні введення санкцій проти проросійського депутата з партії ОПЗЖ Тараса Козака, ні закриття його телеканалів NewsOne, ZIK та 112[30]. Тодішній спікер Верховної Ради заявив, що таке рішення порушує Конституцію України[31], де санкції можуть бути застосовані тільки у випадку наявності іноземного громадянства власників інформаційних медіа, коли Медведчук і Козак — громадяни України[32], а, також, Разумков наголосив, що закон має бути одним для всіх ЗМІ[33].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Топ-новина - Головою Верховної Ради України обрано Дмитра Разумкова (відео) - Офіційний портал Верховної Ради України. iportal.rada.gov.ua. Процитовано 16 жовтня 2019. 
  2. Роман Кравець (20 листопада 2019). Дмитро Разумков: Я не бачу передумов ні для ротації уряду, ні для дострокових виборів. Українська правда. Процитовано 29 листопада 2019. 
  3. Разумкова відкликали з посади Голови ВР /Укрінформ, 07.10.2021/
  4. Указ Президента України від 6 вересня 2019 року № 665/2019 «Про зміни у складі Ради національної безпеки і оборони України»
  5. Указ Президента України від 14 жовтня 2021 року № 665/2019 «Про зміни у складі Ради національної безпеки і оборони України»
  6. а б [ https://posipaky.info/mp/9869 Матюха Валерія Валеріївна] posipaky.info  Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «apbrm» визначена кілька разів з різним вмістом
  7. Разумков очолив партію «Слуга народу» : [укр.] : [арх. 28 травня 2019 року] // ukrinform.ua : вебсайт. — Укрінформ, 2019. — 27 травня. — Дата звернення: 31 серпня 2019 року.
  8. Разумков пішов з посади глави партії «Слуга народу» — новини політики | УНІАН
  9. «Розумна політика»: амбіції та перспективи Дмитра Разумкова. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 1 грудня 2021. 
  10. Закінчив КІМВ КНУ ім.Т.Г.Шевченка за спеціальністю “міжнародні економічні відносини” та Національний університет державної податкової служби за фахом “правознавство”. 
  11. Разумков розповів, чому покинув “Партію регіонів” і голосував за Януковича. Українська правда (укр.). Процитовано 11 жовтня 2021. 
  12. а б Хто такий Дмитро Разумков: біографія потенційного спікера Ради. 24 Канал. Процитовано 16 жовтня 2019. 
  13. Офіційний сайт Володимира Зеленського і команди. ze2019.com (укр.). Процитовано 18 вересня 2019. 
  14. Разумков склав повноваження голови "Слуги народу". РБК-Украина (ua). Процитовано 10 листопада 2019. 
  15. Журналістка дослідила, як Разумков та «РИА Новости Украина» «створювали» новини | Новини на Громадському радіо. Громадське радіо (укр.). Процитовано 16 жовтня 2019. 
  16. 100 самых влиятельных украинцев | Рейтинг Фокуса 2019. ФОКУС (рос.). Процитовано 28 березня 2020. 
  17. Указ Президента України від 24 грудня 2019 року № 950/2019 «Питання Національної інвестиційної ради»
  18. Разумков зустрівся із Вселенським Патріархом. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 30 серпня 2021. 
  19. Поіменне голосування про відкликання Верховною Радою Голови Верховної Ради України Д. Разумкова з посади 07.10.2021. Верховна Рада України (укр.). Процитовано 7 жовтня 2021. 
  20. Разумкова відправили у відставку з посади спікера Ради. 24 Канал (укр.). Процитовано 7 жовтня 2021. 
  21. Рада відправила Разумкова у відставку. nv.ua (укр.). Процитовано 7 жовтня 2021. 
  22. Разумков повідомив, що балотуватиметься у президенти
  23. Разумков оприлюднив список із 25 депутатів, які увійшли у створене ним міжфракційне об'єднання «Розумна політика»
  24. Свєженцев, М. Разумков представив громадську організацію «Команда Разумкова» // Суспільне Новини. — 2022. — 24 січня.
  25. Хто такий Дмитро Разумков: життєпис нового спікера Верховної Ради. 24 канал (ua). Процитовано 29 серпня 2019. 
  26. Хто такий Дмитро Разумков: життєпис нового спікера Верховної Ради. 24 канал. 29 серпня 2019. Процитовано 04.07.2020. 
  27. Владислав Чайка зареєстрований кандидатом на пост мера Миколаєва від партії ОПЗЖ. ZIK. 27 вересня 2020. Процитовано 22.10.2020. 
  28. Разумков, Кондратюк, Стефанчук. Що відомо про нових керівників Верховної Ради (українська). Процитовано 16-10-2019. 
  29. Спікер Разумков: "альтер его" Зеленського керуватиме Радою. BBC News Україна (укр.). Процитовано 2 грудня 2021. 
  30. Разумков не підтримав санкції проти Козака та телеканалів Медведчука – джерело. Українська правда (укр.). Процитовано 1 грудня 2021. 
  31. Конституція України, ст. 64. 
  32. Welle (www.dw.com), Deutsche. Разумков пояснив своє голосування на РНБО щодо санкцій | DW | 24.02.2021. DW.COM (uk-UA). Процитовано 25 листопада 2021. 
  33. Чому Разумков не підтримав санкції проти "каналів Медведчука". BBC News Україна (укр.). Процитовано 21 листопада 2021. 

Посилання[ред. | ред. код]

Інтерв'ю[ред. | ред. код]