Раковець (Кременецький район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Раковець
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Кременецький район
Громада Вишнівецька селищна громада
Код КАТОТТГ UA61020050240022945
Основні дані
Населення 792
Територія 3.470 км²
Густота населення 228.24 осіб/км²
Поштовий індекс 47330
Телефонний код +380 3550
Географічні дані
Географічні координати 49°49′48″ пн. ш. 25°42′44″ сх. д. / 49.83000° пн. ш. 25.71222° сх. д. / 49.83000; 25.71222Координати: 49°49′48″ пн. ш. 25°42′44″ сх. д. / 49.83000° пн. ш. 25.71222° сх. д. / 49.83000; 25.71222
Водойми Ялинка
Відстань до
районного центру
25 км
Найближча залізнична станція Шили
Відстань до
залізничної станції
16 км
Місцева влада
Адреса ради 47313 Тернопільська обл, Кременецький р-н., смт. Вишнівець, вул. Грушевського, буд. 6
Карта
Раковець. Карта розташування: Україна
Раковець
Раковець
Раковець. Карта розташування: Тернопільська область
Раковець
Раковець
Мапа
Мапа

CMNS: Раковець у Вікісховищі

Ракове́ць — село в Україні, у Вишнівецькій селищній громаді Кременецького району Тернопільської області. До 1964 називалося Вели́кий Ракове́ць. Утворене шляхом злиттям двох сіл — Великий Раковець і Малий Раковець. До 2020 центр Раковецької сільської ради, якій також було підпорядковане с. Зашляхом. Розташоване на річці Ялинка, на півдні району

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Вишнівецької селищної громади.[1]

Населення — 792 осіб (2017)[джерело?].

Історія[ред. | ред. код]

Поблизу Раковця виявлено археологічні пам'ятки культури кулястих амфор і черняхівської культури (Раковецький могильник).

Перша писемна згадка — 1463.

1763 через Раковець прохододили загони Верлана.

Діяли «Просвіта», «Сільський господар» та інші товариства.

Населення[ред. | ред. код]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[2]:

Мова Відсоток
українська 97,85%
російська 1,15%

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Є церкви ікони Божої Матері Казанської (1935, мурована) і Святої Тройці (1870, дерев'яна), 2 «фіґури».

Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у нім.-рад. війні (1970), насипано символічну могилу Борцям за волю України (1991).

Дерев'яна церква

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

Працюють загальноосвітня школа 1-2 ступенів ім. Бориса Козубського, Будинок культури, 2 б-ки, 1 ФАП, відділення зв'язку, 3 торгові заклади.

Відомі люди[ред. | ред. код]

Проживали[ред. | ред. код]

  • громадські діячі Борис і Юрій Козубські.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua). Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 9 жовтня 2021. 
  2. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Література[ред. | ред. код]