Раритетна фауна Луганщини

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Раритетна фауна Луганщини
Хохуля руська - релікт Придінців'я
Біорегіон
Фауністичне царствоАрктогея
Біогеографічний екорегіонПалеарктика
Екозона.
ПровінціяДунайсько-Донська провінція (Донецька ділянка)
Біомлісостеп, степ
Місцевість
КонтинентЄвропа
Акваторіябасейн Сіверського Дінця
КраїнаУкраїна Україна
ТериторіяСхідна Україна (Луганщина)
Фауна вищого рангу
За географієюФауна України
За систематикоюфауна в цілому (фауна хребетних, безхребетних)
За екологієюсуходільна фауна, прісноводна фауна
Період існування
Геологічний віксучасна фауна
Особливості
Визначні раритетні видихохуля руська, бабак степовий, дибка степова, щипавка сибірська, яструб коротконогий
Видовий обсягхребетних — 68 видів, включених до ЧКУ, та 67 видів з регіонального червоного списку.
Типові рисипоєднання степових і заплавних комплексів

Раритетна фауна Луганщини — види тварин, що внесені до «червоних переліків», у тому числі й «Червоної книги України» та регіонального червоного списку.

Раритетна фауна Луганщини включає понад 100 видів хребетних тварин та кілька десятків видів безхребетних тварин.

EDGE-види[1]

[ред. | ред. код]
Щипавка сибірська (Cobitis melanoleuca)
Яструб коротконогий (Accipiter brevipes)
Пугач звичайний — (Bubo bubo)
Лис корсак, або лис степовий (Vulpes corsac)

Найважливішу частину раритетного переліку складають види, що внесені до Червоних переліків вищого рангу (ЧКУ, МСОП) і поширені в Україні виключно на території Луганщини або переважно на території області і обмежено в суміжних областях України.

Термін «EDGE-species» можна перекласти як «наріжні види» (якщо розглядати акронім як слово)[2] або як «еволюційно окремішні і глобально загрожені» (якщо перекладати зміст акроніму). Ключовий сайт — edgeofexistence.org [Архівовано 7 жовтня 2011 у Wayback Machine.]. Опис цього поняття є в англійській версії вікіпедії.

Вершина переліку безхребетних

[ред. | ред. код]

Вершину переліку загрожених видів безхребетних тварин, поширених на території Луганщини, складають:

Вершина переліку хребетних

[ред. | ред. код]

Вершину переліку загрожених видів хребетних тварин, поширених на території Луганщини, становлять такі 9 видів (в систематичному порядку):

Види, близькі до цього статусу

[ред. | ред. код]
Ящурка піщана (Eremias arguta)

До числа раритетних видів цієї групи (EDGE-види) також відноситься кілька видів, які з різних причин не отримали охоронного статусу згідно з останнім виданням ЧКУ:

  • Бабак степовий (Marmota bobak) — поширений в Україні тільки на північному сході (поза регіоном є тільки штучно створені популяції); не включений до ЧКУ через мисливський статус;
  • Пергач донецький (Eptesicus lobatus) — відомий тільки зі сходу України, описаний з окол. Луганська лише 2009 року;
  • Ящурка піщана (Eremias arguta) — поширений в Україні переважно у приморських регіонах і вздовж великих річок; на Луганщині — одна з найпотужніших популяцій, що збереглася на піщаних аренах Придінців'я; вид включений до регіонального червоного списку[5].

Регіональний червоний список (РЧС)

[ред. | ред. код]

На сьогодні в Луганській області діє РЧС хребетних, розроблений Лабораторією екології тварин та біогеографії (Лабораторія "Корсак") за участі фахівців з інших установ. Поточна (друга) версія цього списку затверджена Рішенням обласної ради № 2/26 від 30.12.2010 р.[6]

У цьому переліку представлено така кількість видів:

Ця друга версія є помітно меншою (67 видів) за обсягом порівняно з попередньою версією 2007 року (було 100 видів). Це пов'язано з новим виданням ЧКУ (2009) та з тим, що до РЧС включають види, відсутні у національному червоному переліку. Після видання ЧКУ 2009 року з регіонального червоного списку вилучено 54 види і додано 21 вид.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Переклад терміну EDGE-species українською на сьогодні не відомий. Про цього зміст див. офіційний сайт Лондонського зоологічного товариства (The Zoological Society of London): Evolutionarily Distinct and Globally Endangered (EDGE) [Архівовано 7 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
  2. Загороднюк І. В. «Наріжні види» в системі ключових об'єктів охорони біорізноманіття // Заповедники Крыма : Матер. VII Междунар. науч.-практ. конф. (24–26 октября 2013 г.). — Симферополь, 2013. — С. 333–338.
  3. Архівована копія. Архів оригіналу за 11 липня 2012. Процитовано 16 жовтня 2011.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  4. Архівована копія. Архів оригіналу за 2 лютого 2014. Процитовано 15 жовтня 2011.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  5. Рішення № 2/26 від 30.12.2010 р. «Про внесення змін до Переліку видів хребетних тварин, що підлягають особливій охороні на території Луганської області» (з додатком: «Список видів…»). — Луганська обласна рада VI скликання (II сесія) // Луганский областной совет (вебсайт). — Луганськ, 13/01/2011.[недоступне посилання з липня 2019]
  6. Докладніше про цей список та суміжні документи див. на сайті Лабораторії «Корсак» в розділі Червоний перелік хребетних Луганщини 2010 [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.]

Джерела

[ред. | ред. код]
Палітурка книги «Раритетна фауна Луганщини: хребетні першочергової уваги» (2014)