Східна Україна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Області, які зараховують до східної України (у межах сучасної території держави):
   завжди
   іноді

Східна Україна — культурно-історичний регіон України, до складу якого входять Харківська, Донецька та Луганська області.

Центральні частини Харківської та Донецької, а також південно-західна частина Луганської областей є одними з найбільш високоурбанізованих зон України. Це зумовлено високим рівнем концентрації промислового виробництва, наявністю розгалуженої транспортної мережі та сприятливих умов для розвитку сільського господарства. Найбільш розвинуті галузі промисловості — вугільна, хімічна, нафтохімічна, чорна металургія та машинобудування.

Історія поняття «Східна Україна»[ред. | ред. код]

Узагальнений поділ України на початок 20 ст. та за часів УНР.

В науковій і довідковій літературі часто вживають словосполучення «на сході України», а не «на Східній Україні». Деякі медіаексперти вживають словосполучення "Схід України", оскільки це позначає регіон у складі єдиної держави, тоді як вислів "Східна Україна", на їхню думку, проводить асоціацію з розділеними державами та російськими імперськими конотаціями.[1]

Усталеним поняттям натомість є Слобідська Україна або Слобожанщина (рідше — Слобідщина)[2] — історико-географічний край у східній частині України та прикордонних областях РФ, територія якого перекривається приблизно з територією п'яти Слобідських козацьких полків 17 — 18 століть, автономних формацій у межах Московського царства, а згодом Російської імперії. Слобідська Україна межувала на заході з Гетьманщиною, на півдні із Запорожжям і володіннями Кримського ханства, на сході з Доном, на півночі з Московщиною. Вона обіймала частину Середньої височини й сусідню з нею Донецьку низовину, південно-східну частину Придніпровської низовини і невелику частину Донецького кряжа.

В сучасних межах Слобожанщина охоплює південну частину Сумської області, північну, центральну та південно-східну частини Харківської області та північну частину Луганської області України, південну частину Воронізької, Білгородської, Курської областей РФ.


Війна на сході України або Війна на Донбасівійськовий конфлікт, розпочатий російськими загонами, які вторглися у квітні 2014 року на територію українського Донбасу після захоплення Російською Федерацією Криму, серії проросійських виступів в Україні і проголошення «державних суверенітетів» ДНР та ЛНР. Конфлікт має характер міжнародного і став продовженням російської збройної агресії проти України. За географічним масштабом є локальним і охоплює частини Донецької і Луганської областей України.

Попри численні факти участі Збройних сил РФ та докази причетності Росії до війни, офіційно Росія не визнає факту свого вторгнення в Україну, тому з українського боку війна розглядається як неоголошена. Ряд українських політиків називає війну на сході України «гібридною війною» Росії проти України. Юридично на сході України триває Антитерористична операція, яка з 2018 року має назву Операція Об'єднаних Сил. Російська влада неодноразово заявляла про своє несприйняття Антитерористичної операції й вимагала її припинення та початку переговорів з бойовиками.

Бойові дії війни на Донбасі почалися із захоплення 12 квітня 2014 року російськими загонами, керованими офіцерами спецслужб РФ, українських міст — Слов'янська, Краматорська і Дружківки, де захопленою у відділках МВС зброєю російські диверсанти озброїли місцевих колаборантів і прийняли до своїх лав. В умовах неспротиву місцевих силових структур України, а іноді й відкритої співпраці, невеликі штурмові загони російських диверсантів в наступні дні взяли під контроль Горлівку та інші міста Донеччини і Луганщини. 13 квітня 2014 року, у відповідь на вторгнення диверсійних загонів, в.о. президента України Олександр Турчинов оголосив про початок Антитерористичної операції. Перекинуті у район Слов'янська та Краматорська спецпідрозділи СБУ й Збройних сил України прийняли перший бій зранку 13 квітня у Семенівці, передмісті Слов'янська, потрапивши у засідку проросійських бойовиків, у якій загинув капітан СБУ «Альфа».

Після серії невдалих великих боїв початку травня 2014 року під Слов'янськом, де українські сили втратили 2 бойових гелікоптери Мі-24 від вогню російських ПЗРК, а також кількох засідок, керівництвом АТО було прийнято рішення поступово оточувати Слов'янськ, відрізаючи гарнізон проросійських бойовиків від постачання зброї з Росії. 11 травня 2014 року проросійськими силами було проведено референдуми на території деяких районів Донецької та Луганської областей, на яких було винесене питання про підтримку державної самостійності проголошених у квітні суверенних ДНР та ЛНР. За підрахунками організаторів референдумів, питання було підтримане виборцями, а на думку незалежних свідків референдуми мали всі ознаки фіктивності.

1 червня 2014 року проросійські бойовики почали кількаденний штурм прикордонної застави у Луганську, який закінчився 4 червня виходом українського гарнізону із прикордонної застави. 2 червня 2014 року біля штабу проросійських бойовиків, що розміщувався у Луганській ОДА, сталася серія вибухів, від яких загинули й мирні жителі. 12 червня почалися постачання важкої бронетехніки з РФ: до Сніжного прибула колона танків, а через Луганськ пройшла колона систем залпового вогню «Град», які наступного дня вперше застосували у війні на Донбасі — 13 червня російські бойовики обстріляли український блокпост під Добропіллям.

20 червня 2014 року новообраний Президент України Петро Порошенко оголосив про початок десятиденного одностороннього припинення вогню, пообіцявши амністію і звільнення від кримінального переслідування усім, хто складе зброю, створення спільних підрозділів МВС для забезпечення громадського порядку, децентралізацію, узгодження голів обласних адміністрацій із представниками Донбасу, дострокові місцеві і парламентські вибори. Проросійські бойовики на запропоновані умови не пристали і припинення вогню не підтримали.

Після закінчення 10 днів одностороннього припинення вогню, українські сили закінчили оточення Слов'янська, змусивши угруповання російських бойовиків 5 липня відступити до Донецька. Штаб АТО почав масштабну операцію з установлення контролю над російсько-українським кордоном, створюючи силами кількох бригад 15-кілометрову зону уздовж кордону, контрольовану Збройними силами України і батальйонами територіальної оборони. Водночас українські сили почали операцію з деблокування ЛАП й оточення Луганська.

11 липня 2014 року, на фоні загрози повного блокування кордону українськими силами, російські регулярні війська почали брати участь у війні, завдавши зі своєї території нищівного ракетного удару українським формуванням під Зеленопіллям — селом за кілька кілометрів від російсько-українського кордону. Відтоді вся лінія українських формувань біля кордону — від Луганської області до узбережжя Азовського моря, — впродовж липня-серпня 2014 року перебувала під систематичними артилерійськими обстрілами з території РФ, на які українські формування не відповідали. Обстріли призвели до перерізання ліній постачання українського угрупування, що перебувало в районі Ізвариного, таким чином значні українські сили опинилися в оточенні впродовж тижнів. Операцію з їхнього деблокування було проведено 6-7 серпня, після чого виснажені підрозділи були виведені із зони бойових дій, таким чином остаточно втративши контроль над 140 км державного кордону.

Демографічна ситуація[ред. | ред. код]

Українці в Україні за переписом 2001 року.

Східну Україну заселяли і освоювали різні етноси, серед яких українці у XVIII ст. становили 73,8 % (на Донеччині 61,3 %), росіяни — 12,2 % (20,5 %), молдовани і румуни — 6,2 % (2,5 %), греки — 3,7 % (7,3 %), вірмени 2,6 % (6,1 %)[3][4].

Суттєво на демографічну ситуацію в Східній Україні вплинули урбанізаційні процеси[5]

Після Голодомору росіян системно, на державному рівні масово переселяли в Україну, головним чином на терени Південно-Східної України, на Донбас, у Дніпропетровську та Одеську області[6]

Демографічна ситуація з початком збройного конфлікту[7] (Розрахунки (оцінки) чисельності населення здійснено на основі наявних адміністративних даних щодо державної реєстрації народження і смерті та зміни реєстрації місця проживання).

2012 рік 2013 рік 2014 рік 2015 рік 2016 рік 2017 рік 2018 рік 2019 рік 2020 рік
Донецька область 4 390 293 осіб 4 362 557 осіб 4 330 997 осіб 4 284 365 осіб 4 252 260 осіб 4 231 172 осіб 4 187 576 осіб 4 153 016 осіб 4 118 923 осіб
Луганська область 2 268 079 осіб 2 251 954 осіб 2 234 876 осіб 2 215 554 осіб 2 200 792 осіб 2 190 693 осіб 2 163 205 осіб 2 147 236 осіб 2 131 316 осіб
Харківська область 2 726 544 осіб 2 728 783 осіб 2 721 606 осіб 2 715 666 осіб 2 702 980 осіб 2 685 552 осіб 2 678 371 осіб 2 659 962 осіб 2 642 825 осіб


Культура[ред. | ред. код]

Проблеми[ред. | ред. код]

Загальноекономічні проблеми[ред. | ред. код]

Для подальшого ефективного розвитку продуктивних сил регіону необхідно вирішити цілу низку економічних, соціальних та екологічних проблем.

Ключовим питанням є оновлення виробничої матеріально-технічної бази, особливо у важкій промисловості Донбасу, що потребує раціональної економічної та інвестиційної політики.

Проблема відходів[ред. | ред. код]

Необхідність розв'язання проблеми комплексного використання мінерально-сировинних та паливно-енергетичних ресурсів, а також утилізація промислових відходів, пояснюється тим, що в Донбасі щорічно накопичується близько 300 млн т відходів виробництва і надалі ця проблема буде загострюватися, що пов'язано з видобутком вугілля з більш глибоких та малопотужних пластів.

Проблема земельних ресурсів[ред. | ред. код]

Необхідним є і комплексний підхід до охорони земельних ресурсів. У цій царині потрібно застосування заходів щодо збереження та підвищення природної родючості сільськогосподарських угідь, запобігання закисленню і засоленню ґрунтів, відновлення еродованих і порушених ґрунтів як результат господарської діяльності людини.

Водні ресурси, проблеми зрошування.[ред. | ред. код]

У зв'язку з цим, що цей регіон розташований у посушливій частині України та через високу щільність населення в містах, вельми важливою є проблема водозабезпечення та охорони водних ресурсів, особливо річки Сіверський Донець.

На тлі зниження рівня виробництва, що спостерігається протягом останніх років, паливно-енергетичної кризи, загострення демографічної ситуації у регіоні та зниження рівня життя багатьох прошарків населення, особливо актуальним стає запровадження заходів, що направлені на соціальний захист населення.

Засуха та пожежі[ред. | ред. код]

Через засуху, на території Луганської та Донецької області щороку спостерігаються пожежі. Найбільшою стихійною пожежею за останні роки, була серія пожеж у літку 2020 року. За попередніми підрахунками, згоріло 5 тисяч гектарів території[8]. Губернатор Луганщини не виключає що це могли бути підпали зі сторони самопроголошених "ЛНР" та "ДНР".

На засіданні Форуму безпекового співробітництва ОБСЄ у Відні 7 жовтня ОБСЄ навела докази того, що причиною пожежі біля міста Попасна на Луганщині був навмисний підпал з боку бойовиків російських окупаційних військ, у своїх доказах продемонструвала відео підпалу [9].

Див. також[ред. | ред. код]

Вікімандри
Дивіться також у Вікімандрах
Східна Україна

Джерела[ред. | ред. код]

Інтернет-ресурси[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Facebook. www.facebook.com. Процитовано 2021-01-17. 
  2. Від слова слобода — поселення вільних українських городових козаків і селян, що не обкладалося податками тривалий час. Назва Слобідської України виникла в першій половині 17 століття, і її вживали до початку 19 століття.
  3. Пірко В. О. Заселення Донеччини у XVI—XVIII ст. (короткий історичний нарис і уривки з джерел)[недоступне посилання з травня 2019] / Український культурологічний центр. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2003. — 180 с. ISBN 966-7804-56-9
  4. 10. Пірко В. О. Заселення і господарське освоєння Степової України в XVI—XVIII ст. — Донецьк: Східний видавничий дім. НТШ-Донецьк. УКЦентр — 2004. — 224 с.
  5. Алфьоров М. А. Урбанізаційні процеси в Україні в 1945—1991 рр: Монографія/ М. А. Алфьоров — Донецьк: Донецьке відділення НТШ ім. Шевченка, ТОВ «Східний видавничий дім» 2012. — 552 с.
  6. РОЗКРИТТЯ АРХІВІВ: ЯК ПІСЛЯ ГОЛОДОМОРУ НА ДОНБАС ПЕРЕСЕЛЯЛИ РОСІЯН
  7. Gender-age pyramid of the population of Ukraine. www.lv.ukrstat.gov.ua. Процитовано 2021-02-26. 
  8. На Донбасі біля лінії фронту вирують масштабні пожежі. BBC News Україна (uk). Процитовано 2021-02-26. 
  9. Україна заявила в ОБСЄ про підпал окупантами біля Попасної. www.ukrinform.ua (uk). Процитовано 2021-02-26.