Східна Україна
Ця стаття містить перелік посилань, але походження окремих тверджень залишається незрозумілим через брак внутрішньотекстових джерел-виносок. (січень 2025) |
Ця стаття наділяє певні ідеї, події чи суперечливі твердження надмірною, невиправданою вагою. (січень 2025) |

Східна Україна — культурно-історичний регіон України, до складу якого входять Харківська, Донецька та Луганська області.
Центральні частини Харківської та Донецької, а також південно-західна частина Луганської областей є одними з найбільш високоурбанізованих зон України. Це зумовлено високим рівнем концентрації промислового виробництва, наявністю розгалуженої транспортної мережі та сприятливих умов для розвитку сільського господарства. Найрозвинутіші галузі промисловості — вугільна, хімічна, нафтохімічна, чорна металургія та машинобудування.
Усталеним поняттям натомість є Слобідська Україна або Слобожанщина (рідше — Слобідщина)[1] — історико-географічний край у східній частині України та прикордонних областях Росії, територія якого перекривається приблизно з територією п'яти Слобідських козацьких полків XVII — XVIII століть, автономних формацій у межах Московського царства, а згодом Російської імперії. Слобідська Україна межувала на заході з Гетьманщиною, на півдні із Запорожжям і володіннями Кримського ханства, на сході з Доном, на півночі з Московщиною. Вона обіймала частину Середньої височини й сусідню з нею Донецьку низовину, південно-східну частину Придніпровської низовини і невелику частину Донецького кряжа.
У сучасних межах Слобожанщина охоплює південну частину Сумської області, північну, центральну та південно-східну частини Харківської області та північну частину Луганської області України, південну частину Воронізької, Бєлгородської, Курської областей Росії.

Схід України заселяли і освоювали різні етноси, серед яких українці у XVIII ст. становили 73,8 % (на Донеччині 61,3 %), росіяни — 12,2 % (20,5 %), молдовани і румуни — 6,2 % (2,5 %), греки — 3,7 % (7,3 %), вірмени 2,6 % (6,1 %)[2][3].
Суттєво на демографічну ситуацію на сході Україні вплинули урбанізаційні процеси[4]
Після Голодомору росіян системно, на державному рівні масово переселяли в Україну, головним чином на терени південно-східної частини сучасної України, на Донбас, у Дніпропетровську та Одеську області[5]
Демографічна ситуація з початком збройного конфлікту[6] (Розрахунки (оцінки) чисельності населення здійснено на основі наявних адміністративних даних щодо державної реєстрації народження і смерті та зміни реєстрації місця проживання).
| 2012 рік | 2013 рік | 2014 рік | 2015 рік | 2016 рік | 2017 рік | 2018 рік | 2019 рік | 2020 рік | |
| Донецька область | 4 390 293 осіб | 4 362 557 осіб | 4 330 997 осіб | - | - | - | - | - | - |
| Луганська область | 2 268 079 осіб | 2 251 954 осіб | 2 234 876 осіб | - | - | - | - | - | - |
| Харківська область | 2 726 544 осіб | 2 728 783 осіб | 2 721 606 осіб | 2 715 666 осіб | 2 702 980 осіб | 2 685 552 осіб | 2 678 371 осіб | 2 659 962 осіб | 2 642 825 осіб |
Сайт «Література рідного краю»,
Для подальшого ефективного розвитку продуктивних сил регіону необхідно вирішити цілу низку економічних, соціальних та екологічних проблем.
Ключовим питанням є оновлення виробничої матеріально-технічної бази, особливо у важкій промисловості Донбасу, що потребує раціональної економічної та інвестиційної політики.
Необхідність розв'язання проблеми комплексного використання мінерально-сировинних та паливно-енергетичних ресурсів, а також утилізація промислових відходів, пояснюється тим, що в Донбасі щорічно накопичується близько 300 млн т відходів виробництва і надалі ця проблема буде загострюватися, що пов'язано з видобутком вугілля з більш глибоких та малопотужних пластів.
Необхідним є і комплексний підхід до охорони земельних ресурсів. У цій царині потрібно застосування заходів щодо збереження та підвищення природної родючості сільськогосподарських угідь, запобігання закисленню і засоленню ґрунтів, відновлення еродованих і порушених ґрунтів як результат господарської діяльності людини.
У зв'язку з цим, що цей регіон розташований у посушливій частині України та через високу щільність населення в містах, вельми важливою є проблема водозабезпечення та охорони водних ресурсів, особливо річки Сіверський Донець.
На тлі зниження рівня виробництва, що спостерігається протягом останніх років, паливно-енергетичної кризи, загострення демографічної ситуації у регіоні та зниження рівня життя багатьох прошарків населення, особливо актуальним стає запровадження заходів, що направлені на соціальний захист населення.
Через посуху, на території Луганської та Донецької області щороку спостерігаються пожежі. Найбільшою стихійною пожежею за останні роки була серія пожеж улітку 2020 року. За попередніми підрахунками, згоріло 5 тисяч гектарів території[7]. Губернатор Луганщини — Гайдай Сергій Володимирович, не виключає, що це могли бути підпали з боку самопроголошених «ЛНР» та «ДНР».
На засіданні Форуму безпекового співробітництва ОБСЄ у Відні 7 жовтня, ОБСЄ навела докази того, що причиною пожежі біля міста Попасна на Луганщині був навмисний підпал з боку бойовиків російських окупаційних військ, у своїх доказах продемонструвала відео підпалу[8].
- Південна Україна
- Західна Україна
- Північна Україна
- Центральна Україна
- Мовно-культурне поле Східної України
- Східний часопис
- Український степ
- Наддніпрянщина
- Історія українського степу
- Третій сектор сходу України
- Кальміуська паланка
- Донбас
- Дослідники природи сходу України
- Постаті (нариси про видатних людей Донбасу)
- Адміністративний поділ України
- Економічні райони України
- Література Донеччини
- Потайний водний шлях Запорозьких козаків
- Додонов Р. О. Конфлікт на Сході України у дзеркалі соціально-філософської рефлексії: монографія. Український інститут стратегій глобального розвитку та адаптації. Вінниця: ГЛОБУС ПРЕСС, 2016. 200 с.
- Білецький В. С. Схід України в інтегративних процесах сучасного державотворення [Архівовано 8 квітня 2014 у Wayback Machine.]
- Пірко В. О. Заселення Донеччини у XVI—XVIII ст. (короткий історичний нарис і уривки з джерел)[недоступне посилання з травня 2019] / Український культурологічний центр. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2003. — 180 с. ISBN 966-7804-56-9
- Лаврів Петро. Історія південно-східної України. Львів. «Слово», 1992. 152с. ISBN 5-8326-0011-8
- Невідома Східна Україна. Український Тиждень. 14 лютого, 2012. [Архівовано 23 лютого 2012 у Wayback Machine.]
- ЩО ЧИТАЮТЬ І ЩО ДРУКУЮТЬ НА ДОНЕЧЧИНІ? 2005 рік. [Архівовано 14 травня 2012 у Wayback Machine.]
- Довжук І. В. Індустріальний Донбас в історії розвитку економіки Наддніпрянської України (друга половина ХІХ — початок ХХ ст.): Монографія. — Луганськ: вид-во СНУ ім.. В.Даля, 2009. — 364 с.
- Постаті. Нариси про видатних людей Донбасу. Донецьк : Східний видавничий дім , 2011. 216 с.
- Донецька Шевченкіана у датах і подіях:1851-2014 / Укладач: Т. Г. Пішванова. — Донецьк: Український культурологічний центр, Донецьке відділення НТШ, ТОВ «Східний видавничий дім», 2014. — 176 с. [Архівовано 8 серпня 2014 у Wayback Machine.]
- Абліцов В. Донбас: європейська Україна чи азійське Дикопілля? Київ: Інститут історії України НАН України, 2014, 97 с.
- Білецький В. Схід України в інтеґративних процесах сучасного державотворення. Схід. 2005. № 3 (69).
- Енциклопедія українознавства для школярів і студентів/ Авт.-уклад. В. В. Оліфіренко, С. М. Оліфіренко, Т. В. Оліфіренко, Л. В. Оліфіренко.-Донецьк: Сталкер, 1999. — 496 с.
- Поки в Києві сонце зійде, у Донбасі — роса очі виїсть: [про інтеграцію Схід. України в загальноукр. процеси] // Український форум. — 2006. — 17 серп. (№ 1–2). — С. 10.
- Оліфіренко Вадим. Дума і пісня. Посібник-хрестоматія з літератури рідного краю.—Донецьк:Донбас, 1993 (спецвипуск журналу «Донбас»). — 195 с.
- Оліфіренко Вадим. Пустова Феня. / Таємниця духовного скарбу. Із популярного народознавства, Донецьк: журнал «Донбас», 1-6/1994 , спецвипуск / ISSN 0321-1363, 192 с.
- Оліфіренко Вадим / Уроки правди і добра. Джерела літератури рідного краю, Донецьк: журнал «Донбас» 1995, спецвипуск / ISSN 0321-1363, 167 с.
- Слобожанська хвиля. Навчальний посібник-хрестоматія з української літератури"(у співавторстві).-Донецьк: Східний видавничий дім. 2005. — 280 с. [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Інтернет-портал «Література рідного краю» (Донбасу). Творчість українських письменників Донбасу.
- Дайджест аналітично-інформаційного журналу «Схід» 2001—2008 рр. Сайт журналу «Схід» [Архівовано 27 червня 2018 у Wayback Machine.]
- Аналітично-інформаційний журнал «Схід» за 2009—2015 рр. на сайті Національної бібліотеки ім В.Вернадського [Архівовано 19 квітня 2017 у Wayback Machine.]
- Володимир Білецький. СХІД УКРАЇНИ В ІНТЕҐРАТИВНИХ ПРОЦЕСАХ СУЧАСНОГО ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ [Архівовано 9 серпня 2016 у Wayback Machine.]
- «СХІДНИЙ ЧАСОПИС»: ДОСВІД І УРОКИ СТВОРЕННЯ МАСОВОЇ УКРАЇНОМОВНОЇ ГАЗЕТИ НА ДОНБАСІ [Архівовано 25 січня 2020 у Wayback Machine.]
- Донецький вісник Наукового товариства імені Шевченка (2001—2023 рр. — томи 1-51)
- ↑ Від слова слобода — поселення вільних українських городових козаків і селян, що не обкладалося податками тривалий час. Назва Слобідської України виникла в першій половині XVII століття, і її вживали до початку XIX століття.
- ↑ Пірко В. О. Заселення Донеччини у XVI—XVIII ст. (короткий історичний нарис і уривки з джерел)[недоступне посилання з травня 2019] / Український культурологічний центр. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2003. — 180 с. ISBN 966-7804-56-9
- ↑ 10. Пірко В. О. Заселення і господарське освоєння Степової України в XVI—XVIII ст. — Донецьк: Східний видавничий дім. НТШ-Донецьк. УКЦентр — 2004. — 224 с.
- ↑ Алфьоров М. А. Урбанізаційні процеси в Україні в 1945—1991 рр: Монографія/ М. А. Алфьоров — Донецьк: Донецьке відділення НТШ ім. Шевченка, ТОВ «Східний видавничий дім» 2012. — 552 с.
- ↑ РОЗКРИТТЯ АРХІВІВ: ЯК ПІСЛЯ ГОЛОДОМОРУ НА ДОНБАС ПЕРЕСЕЛЯЛИ РОСІЯН. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 6 грудня 2015.
- ↑ Gender-age pyramid of the population of Ukraine. www.lv.ukrstat.gov.ua. Архів оригіналу за 17 листопада 2017. Процитовано 26 лютого 2021.
- ↑ На Донбасі біля лінії фронту вирують масштабні пожежі. BBC News Україна (укр.). Архів оригіналу за 9 липня 2020. Процитовано 26 лютого 2021.
- ↑ Україна заявила в ОБСЄ про підпал окупантами біля Попасної. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 26 лютого 2021.