Східна Україна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Області, які зараховують до східної України (у межах сучасної території держави):
   завжди
   іноді

До Східної України належать Харківська, Донецька та Луганська області. Центральні частини Харківської та Донецької, а також південно-західна частина Луганської областей є одними з найбільш високоурбанізованих зон України. Це зумовлено високим рівнем концентрації промислового виробництва, наявністю розгалуженої транспортної мережі та сприятливих умов для розвитку сільського господарства. Найбільш розвинуті галузі промисловості - вугільна, хімічна, нафтохімічна, чорна металургія та машинобудування.

Історія поняття "Східна Україна"[ред.ред. код]

Узагальнений поділ України на початок 20 ст. та за часів УНР.

Назва не є усталеною і значного поширення набула тільки в останні десятиліття у зв'язку зі спробами протиставлення східної і західної частин України. В науковій і довідковій літературі часто вживають словосполучення "на сході України", а не "на Східній Україні".

Усталеним поняттям натомість є Слобідська Україна або Слобожанщина (рідше — Слобідщина)[1] — історико-географічний край у східній частині України та прикордонних областях РФ, територія якого перекривається приблизно з територією п'яти Слобідських козацьких полків 17 — 18 століть, автономних формацій у межах Московського царства, а згодом Російської імперії. Слобідська Україна межувала на заході з Гетьманщиною, на півдні із Запорожжям і володіннями Кримського ханства, на сході з Доном, на півночі з Московщиною. Вона обіймала частину Середньої височини й сусідню з нею Донецьку низовину, південно-східну частину Придніпровської низовини і невелику частину Донецького кряжа. В сучасних межах охоплює південну частину Сумської області, північну, центральну та південно-східну частини Харківської області та північну частину Луганської області України, південну частину Воронізької, Білгородської, Курської областей РФ.

Демографічна ситуація[ред.ред. код]

Українці в Україні за переписом 2001 року.

Східну Україну заселяли і освоювали різні етноси, серед яких українці у XVIII ст. становили 73,8 % (на Донеччині 61,3 %), росіяни — 12,2 % (20,5 %), молдавани і румуни — 6,2 % (2,5 %), греки — 3,7 % (7,3 %), вірмени 2,6 % (6,1 %) [2][3].

Суттєво на демографічну ситуацію в Східній Україні вплинули урбанізаційні процеси[4]

Після Голодомору росіян системно, на державному рівні масово переселяли в Україну, головним чином на терени Південно-Східної України, на Донбас, у Дніпропетровську та Одеську області[5]


Культура[ред.ред. код]

Проблеми[ред.ред. код]

Загальноекономічні проблеми[ред.ред. код]

Для подальшого ефективного розвитку продуктивних сил регіону необхідно вирішити цілу низку економічних, соціальних та екологічних проблем.

Ключовим питанням є оновлення виробничої матеріально-технічної бази, особливо у важкій промисловості Донбасу, що потребує раціональної економічної та інвестиційної політики.

Проблема відходів[ред.ред. код]

Необхідність вирішення проблеми комплексного використання мінерально-сировинних та паливно-енергетичних ресурсів, а також утилізація промислових відходів, пояснюється тим, що в Донбасі щорічно накопичується біля 300 млн т відходів виробництва і в подальшому ця проблема буде загострюватися, що пов'язано з видобутком вугілля з більш глибоких та малопотужних пластів.

Проблема земельних ресурсів[ред.ред. код]

Необхідним є і комплексний підхід до охорони земельних ресурсів. У цій царині потрібно застосування заходів щодо збереження та підвищення природної родючості сільськогосподарських угіддь, попередженя закислення і засолення ґрунтів, відновлення еродованих і порушенних ґрунтів як результат господарської діяльності людини.

Водні ресурси, проблеми зрошування, посух[ред.ред. код]

У зв'язку з цим, що цей регіон розташований у посушливій частині України та через високу щільність населення в містах, вельми важливою є проблема водозабезпечення та охорони водних ресурсів, особливо річки Сіверський Донець.

На тлі зниження рівня виробництва, що спостерігається протягом останніх років, паливно-енергетичної кризи, загострення демографічної ситуації у регіоні та зниження рівня життя багатьох прошарків населення, особливо актуальним стає запровадження заходів, що направлені на соціальний захист населення.

Потенціал[ред.ред. код]

Одним з чинників успішного розв'язання цього комплексу проблем є наявність потужного технічного і наукового потенціалу та висококваліфікованих фахівців практично з усіх галузей економіки і виробництва, що, в свою чергу дозволить стабілізувати екологічну ситуацію та забезпечить соціально-економічне-зростання у східному регіоні нашої країни.

Див. також[ред.ред. код]

Вікімандри
Дивіться також у Вікімандрах
Східна Україна

Джерела[ред.ред. код]

Інтернет-ресурси[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Від слова слобода — поселення вільних українських городових козаків і селян, що не обкладалося податками тривалий час. Назва Слобідської України виникла в першій половині 17 століття, і її вживали до початку 19 століття.
  2. Пірко В. О. Заселення Донеччини у XVI–XVIII ст. (короткий історичний нарис і уривки з джерел) / Український культурологічний центр. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2003. — 180 с. ISBN 966-7804-56-9
  3. 10. Пірко В. О. Заселення і господарське освоєння Степової України в XVI–XVIII ст. — Донецьк: Східний видавничий дім. НТШ-Донецьк. УКЦентр — 2004. — 224 с.
  4. Алфьоров М. А. Урбанізаційні процеси в Україні в 1945–1991 рр: Монографія/ М. А. Алфьоров — Донецьк: Донецьке відділення НТШ ім. Шевченка, ТОВ «Східний видавничий дім» 2012. — 552 с.
  5. РОЗКРИТТЯ АРХІВІВ: ЯК ПІСЛЯ ГОЛОДОМОРУ НА ДОНБАС ПЕРЕСЕЛЯЛИ РОСІЯН