Раціональне природокористування

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Раціона́льне природокори́стування — використання природних ресурсів в обсягах та способами, які забезпечують сталий економічний розвиток, гармонізацію взаємодії суспільства і природного середовища, раціоналізацію використання природно-ресурсного потенціалу, економічні механізми екологобезпечного природокористування.

Раціональне природокористування спрямоване на забезпечення умов існування людства і отримання матеріальних благ, запобігання можливих шкідливих наслідків людської діяльності, на підтримання високої продуктивності природи та охорону і економне використання її ресурсів.

Раціональне природокористування повинно забезпечити повноцінне існування і розвиток сучасного суспільства, за умови збереження високої якості середовища проживання людини. Цього можна досягнути завдяки економічній експлуатації природних умов і ресурсів при найефективнішому режимові їх відтворення з урахуванням перспективних інтересів розвитку господарства і збереження здоров'я людей.

Нераціональним є таке природокористування, коли вплив людини на природу призводить до знесилення її відновлювальних властивостей, зниження якості і вичерпання природних ресурсів, забруднення навколишнього середовища. Воно може виникнути як наслідок не тільки прямих, але й опосередкованих впливів на природу.

Дотримання принципів раціонального природокористування дозволить розробити заходи з охорони довкілля, відновити порушені взаємозв'язки в екосистемах, запобігати загостренню екологічних ситуацій.

Принципи раціонального природокористування[ред.ред. код]

  1. «Нульовий рівень» споживання природних ресурсів.
  2. Відповідності антропогенного навантаження природно-ресурсному потенціалові регіону
  3. Збереження просторової цілісності природних систем у процесі їх господарського використання
  4. Збереження природно обумовленого кругообігу речовин у процесі антропогенної діяльності
  5. Погодження виробничого і природного ритмів
  6. Пріоритетність екологічної оптимальності на довгострокову перспективу під час визначення економічної ефективності поточного природокористування

Умови раціонального природокористування[ред.ред. код]

Для досягнення стану усталеного (екологічно збалансованого) розвитку необхідна низка передумов, якими, як зазначалося у доповіді «Наше спільне майбутнє» Міжнародної комісії з навколишнього середовища та розвитку (1987 р.), є:

  • політична система, здатна забезпечити участь широкого кола громадськості у прийнятті рішень
  • економічна система, що могла б забезпечити розширене виробництво та технічний прогрес на власній міцній базі
  • соціальна система, здатна забезпечити зняття напружень, що виникають за умов негармонійного економічного розвитку
  • система ефективного виробництва, зорієнтованого на збереження екологоресурсної бази;
  • технологічна система, яка могла б стимулювати постійний пошук нових рішень
  • міжнародна система, що сприяла б усталеності торговельних та фінансових зв'язків

Раціональне використання землі[ред.ред. код]

Раціональне використання землі — обов'язкова екологічна вимога при використанні цього природного ресурсу, адже базовий законодавчий акт (Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища») у сфері екології прямо зазначає, що використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням раціонального та економного використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій.

Див. також[ред.ред. код]

Програми захисту

Джерела[ред.ред. код]