Раціональне природокористування

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Раціона́льне природокори́стування — використання природних ресурсів в обсягах та способами, які забезпечують сталий економічний розвиток, гармонізацію взаємодії суспільства і природного середовища, раціоналізацію використання природно-ресурсного потенціалу, економічні механізми екологобезпечного природокористування.

Раціональне природокористування спрямоване на забезпечення умов існування людства і отримання матеріальних благ, запобігання можливих шкідливих наслідків людської діяльності, на підтримання високої продуктивності природи та охорону і економне використання її ресурсів.

Раціональне природокористування повинно забезпечити повноцінне існування і розвиток сучасного суспільства, за умови збереження високої якості середовища проживання людини. Цього можна досягнути завдяки економічній експлуатації природних умов і ресурсів при найефективнішому режимові їх відтворення з урахуванням перспективних інтересів розвитку господарства і збереження здоров'я людей.

Нераціональним є таке природокористування, коли вплив людини на природу призводить до знесилення її відновлювальних властивостей, зниження якості і вичерпання природних ресурсів, забруднення навколишнього середовища. Воно може виникнути як наслідок не тільки прямих, але й опосередкованих впливів на природу.

Дотримання принципів раціонального природокористування дозволить розробити заходи з охорони довкілля, відновити порушені взаємозв'язки в екосистемах, запобігати загостренню екологічних ситуацій.

Принципи раціонального природокористування[ред.ред. код]

  1. «Нульовий рівень» споживання природних ресурсів.
  2. Відповідності антропогенного навантаження природно-ресурсному потенціалові регіону
  3. Збереження просторової цілісності природних систем у процесі їх господарського використання
  4. Збереження природно обумовленого кругообігу речовин у процесі антропогенної діяльності
  5. Погодження виробничого і природного ритмів
  6. Пріоритетність екологічної оптимальності на довгострокову перспективу під час визначення економічної ефективності поточного природокористування

Умови раціонального природокористування[ред.ред. код]

Для досягнення стану усталеного (екологічно збалансованого) розвитку необхідна низка передумов, якими, як зазначалося у доповіді «Наше спільне майбутнє» Міжнародної комісії з навколишнього середовища та розвитку (1987 р.), є:

  • політична система, здатна забезпечити участь широкого кола громадськості у прийнятті рішень
  • економічна система, що могла б забезпечити розширене виробництво та технічний прогрес на власній міцній базі
  • соціальна система, здатна забезпечити зняття напружень, що виникають за умов негармонійного економічного розвитку
  • система ефективного виробництва, зорієнтованого на збереження екологоресурсної бази;
  • технологічна система, яка могла б стимулювати постійний пошук нових рішень
  • міжнародна система, що сприяла б усталеності торговельних та фінансових зв'язків

Раціональне використання землі[ред.ред. код]

Раціональне використання землі — обов'язкова екологічна вимога при використанні цього природного ресурсу, адже базовий законодавчий акт (Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища») у сфері екології прямо зазначає, що використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням раціонального та економного використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій.

Див. також[ред.ред. код]

Програми захисту

Джерела[ред.ред. код]

  • Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища»// Відомості Верховної Ради УРСР.-1991.-№ 46.
  • Трегобчук В. Ресурсне — екологічна складова національної безпеки // Економіка України. — ] 999. — № 2. — С. 4—15.
  • Данилишин Б. М., Дорогунцов С. І., Міщенко В. С., Коваль Я. В., Новоротов О. С., Паламарчук М. М. Природно-ресурсний потенціал сталого розвитку України.- Київ, РВПС України. 1999.-716 с.
  • Дорогунцов С. І., Коценко К. Ф., Аблова О. К. та ін. Екологія: навчально-методичний посібник.-К.: КНЕУ,1999,-С.152.
  • О. М. Стефанків. Стратегічні напрями раціонального природокористування в АПК та забезпечення екологічної безпеки в соціумі
  • Урсул А. Д. Путь в ноосферу: Концепции выживания и устойчивого развития человечества / А. Д. Урсул. — М. : Луч, 1993. — 41 с.
  • Один мир для всех. Контуры глобального сознания; пер с нем. — М. : Прогресс, 1990. — 16 с. (рос.)
  • Бойчук Ю. Д., Солошенко Е. М., Бугай О. В. Екологія і охорона навколишнього серидовища. — К.: Суми, Університетська книга, 2002. — 365 с.