Реймонд Міндлін
| Реймонд Міндлін | |
|---|---|
| англ. Raymond David Mindlin | |
| Народився |
17 вересня 1906[1][2] Нью-Йорк, Нью-Йорк, США |
| Помер |
22 листопада 1987[1][2] (81 рік) Гановер, Ґрафтон, Нью-Гемпшир, США |
| Країна |
 США |
| Діяльність | інженер, викладач університету |
| Alma mater |
Колумбійська школа інженерії та прикладних наукd Колумбійський університет[3] |
| Заклад | Колумбійський університет |
| Науковий керівник | Harald Malcolm Westergaardd[3] |
| Аспіранти, докторанти |
Даніель Друкер Lawrence Goodmand[3] Thomas R. Kaned[3] Jacques (Jack) Wayne Duffyd[3] Peter C. Y. Watsond[3] John Riced[3] |
| Членство |
Національна академія наук США Американська академія мистецтв і наук Національна інженерна академія США Американське фізичне товариство[4] |
| Нагороди | |
Реймонд Девід Міндлін (англ. Raymond David Mindlin; 17 вересня 1906 — 22 листопада 1987) — американський науковець-механік, професор прикладних наук Колумбійського університету, лауреат президентської медалі «За заслуги» 1946 року та багатьох інших нагород і відзнак[5]. Він відомий як механік, який зробив визначний внесок у багато галузей прикладної механіки, прикладної фізики та інженерних наук.
Життєпис[ред. | ред. код]
У 1924 році вступив до Колумбійського університету, де у 1928 здобув ступінь бакалавра[6] у 1931 році. І у 1932 році був нагороджений медаллю Ілліга (англ. Illig Megal) «за компетентність у науці». Під час навчання в аспірантурі взяв участь у серії літніх курсів, організованих С. Тимошенком у 1933—1935 роках і без сумніву досвід, набутий ним в Мічиганському університеті утвердив зроблений вибір справою цілого його життя..
У своїй докторській дисертації Міндлін поставив перед собою фундаментальну проблему з теорії пружності: визначення напружень в пружному напівпросторі за прикладеного точкового навантаження[7]. Отриманий результат, що тепер називають «розв'язком Міндліна», став узагальненням двох класичних рішень XIX століття Кельвіна і Буссінеска. Результати дослідження стали основою для аналітичних залежностей, що широко використовуються в геотехнічній інженерії. Стаття з результатами роботи була опублікована в журналі «Physics» (тепер — «Journal of Applied Physics») у 1936 році, у році, коли Міндлін отримав ступінь доктора філософії.
У 1936—1938 роках працював асистентом, потім у 1938—1940 роках викладачем з цивільного будівництва, з 1940 року отримав підвищення до доцента (англ. assistant professor) Колумбійського університету.
У 1942 році був долучений до Лабораторії прикладної фізики[en] у Сілвер-Спринг (штат Меріленд), де займався розробленням військово-морських боєприпасів (учасник створення неконтактного підривника[en] — одного з найвагоміших наукових досягнень у військовій галузі). За ці роботи був нагороджений Президентською медаллю «За заслуги».
Він повернувся до Колумбійського університету в 1945 році, обійняв посаду доцента, через два роки отримав звання професора. У 1967 році його було призначено на посаду професора прикладних наук. У відставці з 1975 року. Згодом кафедрою цивільного будівництва та інженерної механіки було засновано Лекцію Міндліна на честь вшанування його піонерського внеску в галузі прикладної механіки[8].
Помер Реймонд Міндлін 22 листопада 1987 в Гановері (штат Нью-Гемпшир)[9] у віці 81 року.
Нагороди і звання[ред. | ред. код]
- Національна наукова медаль США (1979)
- Президентська медаль «За заслуги» (1946) (найвища цивільна нагорода Другої світової війни)
- Член Національної інженерної академії (1966)
- Член Національної академії наук (1973)
- Член Американської академії мистецтв і наук (1958)
- Науковий співробітник, ASME (1962), почесний член ASME (1969)
- Член Американського акустичного товариства (1963)
- Почесний доктор Північно-Західного університету (1975)
- ASCE[en]: Премія Вальтера Губера за наукові дослідження в галузі цивільної інженерії[en] (1958) і медаль Кармана (1961)
- ASME: медаль Тимошенка (1964) і медаль ASME (1976)
- ASA: Трент-Креде премія (1971)
- Премія за розвиток військово-морської техніки (1945)
- Соєрівська премія (1967)
- Колумбійський університет: премія Великий Учитель (1960) і Медаль Еглестона[ru] (1971)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в г д е ж Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ NNDB — 2002.
- ↑ IEEE UFFC "In Memoriam: Raymond D. Mindlin [Архівовано 2021-06-20 у Wayback Machine.], " at ieee-uffc.org, 2014. Accessed 2017-07-19.
- ↑ Columbia College (Columbia University). Office of Alumni Affairs and Development; Columbia College (Columbia University) (1988). Columbia College today. Columbia University Libraries. New York, N.Y. : Columbia College, Office of Alumni Affairs and Development.
- ↑ Mindlin R.D. Compliance of elastic bodies in contact // Trans. ASME, J. Appl. Mech. — 1949. — Vol. 16, No3. — P 259-268.
- ↑ The Raymond D. Mindlin Lecture (PDF). Процитовано 20 грудня 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Raymond D. Mindlin, Engineering Professor. The New York Times (амер.). 24 листопада 1987. ISSN 0362-4331. Процитовано 20 грудня 2021.
Посилання[ред. | ред. код]
- Реймонд Міндлін(англ.) в проєкті «Математична генеалогія».
|
- Народились 17 вересня
- Народились 1906
- Уродженці Нью-Йорка
- Померли 22 листопада
- Померли 1987
- Померли в Нью-Гемпширі
- Випускники Колумбійського університету
- Нагороджені медаллю «За заслуги» (США)
- Нагороджені медаллю Тимошенка
- Нагороджені медаллю ASME
- Нагороджені Національною медаллю науки США
- Члени Американської академії мистецтв і наук
- Механіки XX століття
- Члени Американського товариства інженерів-механіків
- Члени і члени-кореспонденти Національної академії наук США
- Викладачі Колумбійського університету
- Члени Американського акустичного товариства