Республіка Західна Боснія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Autonomna Pokrajina
Zapadna Bosna

Республіка
Західна Боснія
Республіка Боснія і Герцеговина Flag of Bosnia and Herzegovina (1992-1998).svg
1993 – 1995 Республіка Боснія і Герцеговина Flag of the Federation of Bosnia and Herzegovina (1996-2007).svg

Прапор Західної Боснії (Zapadna Bosna)

Прапор

Розташування Західної Боснії (Zapadna Bosna)
Розташування Західної Боснії, 1994
Столиця Велика Кладуша
Мови боснійська
Релігії іслам
Форма правління Республіка
Президент (1993-1995) Фікрет Абдич
Історія
 - Засновано 27 вересня 1993
 - Ліквідовано 7 серпня 1995
Валюта динар Боснії і Герцеговини

Автономна область Західна Боснія (АОЗБ сербохорв. Autonomna Pokrajina Zapadna Bosna 27 вересня 1993 — 25 липня 1995) або Республіка Західна Боснія (РЗБ сербохорв. Republika Zapadna Bosna 26 липня — 7 серпня 1995) — державне утворення зі столицею в місті Велика Кладуша, що де-факто існувало після розпаду Югославії в західній частині Республіки Боснія і Герцеговина. Місцеві мусульмани на чолі з Фікретом Абдичем виступали за збереження федерації і проти уряду Алії Ізетбеговича. Автономію було знищено у серпні 1995 року в результаті операції «Буря»[1].

Виникнення автономії[ред.ред. код]

Автономія була проголошена в 1993 році місцевими боснійцями, які були противниками Алії Ізетбеговича. Президентом Західної Боснії став Фікрет Абдич. Мусульмани автономії в боснійській війні співпрацювали як з хорватами (на початковому етапі війни) так і з сербами.

Про значимість мусульманської автономії Абдича для сербів можна судити хоча б з того факту, що на території Республіки Сербська Країна, що на кордоні з АПЗБ (через річку Уна), в селі Шамаріце був створений спеціальний штаб для підтримки автономістів. Протягом війни Абдич отримував підтримку від таких сербських воєнізованих підрозділів як «Тигри Аркана», «Пантера» і «Скорпіон».

Відновлення автономії[ред.ред. код]

Докладніше: Операція Павук

Для звільнення території армія Фікрета Абдича бере участь у співпраці з сербськими спеціальними підрозділами в операції, яка отримала кодову назву «Павук». Для боротьби з Атифом Дудаковичем, командувачем армією Боснії та Герцеговини в Бихачі, Абдич отримав з усіх сербських територій істотну допомогу зброєю, боєприпасами, нафтою й іншої стратегічною сировиною. На початку 1994 року Західна Боснія займала 600 кв. км., збройні сили АОЗБ складалися з шести піхотних бригад чисельністю близько 10 тисяч осіб, кількох танків та кількох десятків одиниць артилерії. Командував армією полковник Хазім Деліч. Армія Боснії та Герцеговини була вигнана, що дозволило відновити республіку.

Остаточне знищення автономії[ред.ред. код]

Докладніше: Операція «Буря»

Автономна область Західна Боснія була перейменована в Республіку Західна Боснія (сербохорв. Република Западна Босна) 25 липня — 26 липня 1995[2], проте в цій якості вона проіснувала недовго.

РЗБ була ліквідована в серпні 1995 року п'ятим корпусом армії Боснії і Герцеговини у результаті операції «Олуя» (Буря).

Після розгрому основних сил країнських сербів, поріділі (багато солдатів Абдича з початком «Олуї» перейшли на бік ворога або дезертирували) сили Автономної області Західної Боснії, сконцентрувалися біля Великої Кладуші. 502-я бригада АРБіГ наступала на них з заходу, а більша частина 5-го корпусу - з фронту. Практично не зустрічаючи опору, підрозділи армії Боснії та Герцеговини тріумфально увійшли до столиці «бунтівників».

Тридцять тисяч мусульман-прихильників Абдича після операції «Буря» спробували прорватися в західному напрямку, але були блоковані хорватською армією і поліцією в селі Купленсько за 20 км від хорватсько-боснійського кордону[3] Пізніше табір у Купленско було розформовано, і мусульманські біженці переселені в Гасінац та інші хорватські міста, у США та Канаду.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Операція «Буря». Знищення Республіки Сербська Країна
  2. Хроника догађаја за 1995. годину. «РЧП-Брчко». 6 октября 2006. Архів оригіналу за 2012-03-23. Процитовано 2009-02-17. 
  3. Кровь, овцы и миротворцы/«Эхо планеты»№45 4-10 ноября 1995