Очікує на перевірку

Алія Ізетбегович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Алія Ізетбегович
босн. Alija Izetbegović
Алія Ізетбегович
Алія Ізетбегович
Прапор
Прапор
1-й Президент Боснії і Герцеговини
20 грудня 1990 — 5 жовтня 1996 року
Попередник: Посаду започатковано
Наступник: Посаду ліквідовано
Прапор
Прапор
Голова Президії Соціалістичної Республіки Боснія і Герцеговина
20 грудня 1990 — 5 квітня 1992 року
Попередник: Обрад Піляк
Наступник: Посаду ліквідовано
Прапор
Прапор
Член Президії Боснії і Герцеговини
1996 — 2000
 
Народження: 8 серпня 1925(1925-08-08)
Босанскі-Шамац, Королівство сербів, хорватів і словенців
Смерть: 19 жовтня 2003(2003-10-19) (78 років)
Сараєво, Боснія і Герцеговина
Причина смерті: серцево-судинні захворювання
Поховання: Kovači Cemeteryd
Національність: Босняк
Країна: Югославія і Боснія і Герцеговина
Релігія: Іслам, сунітського спрямування
Освіта: Сараєвський університет
Партія: Партія демократичної дії
Діти: син: Бакір
Автограф:
Нагороди:

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Висловлювання у Вікіцитатах

Алія́ Ізетбе́гович (босн. Alija Izetbegović; 8 серпня 1925 — 19 жовтня 2003) — боснійський письменник, філософ, мусульманський активіст. Президент Республіки Боснії і Герцеговини у 1990—1996 роках, член Президії у 1996—2000 роках.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в родині мусульманського торговця, був п'ятою дитиною в родині. 1928 року його рідні переїхали до Сараєва.

1940 року вступив до релігійно-політичної організації «Молоді мусульмани». 1943 року закінчив середню школу і вступив до сільськогосподарського технікуму. За часів Другої світової війни тісно співпрацював з прибічником Гітлера, великим муфтієм Єрусалима Аміном аль-Хусейні та німецькими нацистами, надаючи допомогу під час формування з боснійських мусульман 13-ї дивізії СС («Ханджар-дивізія», яка відзначилась звірствами у відношенні до сербів).

1946 року був засуджений до трьох років ув'язнення за антидержавну діяльність, в тому числі активну участь у виданні журналу «Муджахід».

1949 року після виходу на волю вступив на юридичний факультет Сараєвського університету, закінчив його 1956 року. Працював юридичним консультантом у транспортних компаніях, одночасно продовжував займатись політичною діяльністю.

На початку 1980-х років написав «Ісламську декларацію», 1983 року був засуджений до 14 років в'язниці (з них відсидів 6).

1990 року був обраний головою Президії Боснії і Герцеговини у складі колишньої Югославії.

На час його перебування на посаді припала Боснійська війна. 2 травня 1992 року був заарештований в аеропорту Сараєва, проте вже наступного дня звільнений в обмін на вільну евакуацію казарм югославської армії з Сараєва. 1994 року зустрічався в Сараєві з Усамою бін Ладеном.[1]

1995 року в результаті проведеної спільно з хорватською армією операції «Буря» з території ліквідованої Республіки Сербська Країна втекло 230—250 тисяч сербів. Того ж року підписав Дейтонську угоду від Боснії і Герцеговини.

Могила Ізетбеговича в Сараєві

19 жовтня 2003 року помер від хвороби серця, був похований на цвинтарі «Ковачі» (Сараєво).

У серпні 2006 року було здійснено акт вандалізму й підірвано його могилу[2].

Родина

[ред. | ред. код]

Син — Бакір Ізетбегович — член Президії Боснії і Герцеговини від боснійських мусульман (з 6 листопада 2010 року).

Див. також

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. inosmi.ru. Архів оригіналу за 25 травня 2011. Процитовано 26 жовтня 2012.
  2. Lenta.ru: У світі: В Сараєві підірвано могилу Алії Ізетбеговича. Архів оригіналу за 31 травня 2011. Процитовано 26 жовтня 2012.

Посилання

[ред. | ред. код]