Риття

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Собака риє яму на пляжі.

Риття, копання — процес викопування, виймання, викидання ґрунту, піску, каміння, породи з земляної ями, рову, чи заглиблення абощо за допомогою кігтів, рук, ручних інструментів чи важкої техніки.

Риття є комбінацією двох процесів — роздрібнення чи ділення поверхні й виймання та переміщення матеріалу.[1]

У простішому випадку цього можна досягти єдиним рухом, коли один інструмент відділяє частину поверхні, і одразу ж переміщує її геть від структури яку копають.

Багато видів тварин займаються риттям, як для побудови нір, так і для пошуку їжі чи води під поверхнею землі.[2][3] Протягом історії люди теж займались риттям з обох цих причин, а також з багатьох інших, таких як сільське господарство та садівництво, пошук корисних копалин, підготовка будівництва, фортифікація та ірригація, а також Археологічні розкопки, пошук скам'янілостей та каменів в палеонтології та геології та поховання мертвих.

Людське риття[ред. | ред. код]

Чоловік копає, ілюстрація дванадцятого столілля

Причини[ред. | ред. код]

Група людей викопує каурійський копал в Новій Зеландії

Люди копають ями з багатьох різних причин. Вже давно було помічено що люди мають ніби інстинктивну тягу копати ями в землі, особливо виражену в дитинстві.[4]

Як і інші тварини, люди копають в землі, аби знайти їжу і воду. Обшиті деревом криниці відомі в культурі лінійної кераміки.[5] Серед тварин люди унікальні практикою поховання мертвих. Поховання, особливо з похоронними предметами, напевне є однією з найперших форм релігійної практики, бо, як зауважує Філіп Ліберман[en], воно може означати "турботу про мертвих яка переходить межі повсякденного життя".[6]


Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Dreher, Carl (1957). Popular Science (англ.). Bonnier Corporation. Процитовано 10 листопада 2023.
  2. Watling, Les; Thiel, Martin (2013). Functional Morphology and Diversity (англ.). Morphological adaptations for digging and burrowing: OUP USA. с. 276. ISBN 978-0-19-539803-8. Процитовано 10 листопада 2023.
  3. Zen Faulkes, "Morphological Adaptations for Digging and Burrowing" (2013), p. 276-295.
  4. R.A. Archer, "Spontaneous Constructions and Primitive Activities of Children Analogous to Those of Primitive Man", in Karl M. Dallenbach, Madison Bentley, Edwin Garrigues Boring, eds., The American Journal of Psychology (1910), p. 119.
  5. Tegel W, Elburg R, Hakelberg D, Stäuble H, Büntgen U (2012). Early Neolithic Water Wells Reveal the World's Oldest Wood Architecture. PLOS ONE. 7 (12): e51374. Bibcode:2012PLoSO...751374T. doi:10.1371/journal.pone.0051374. PMC 3526582. PMID 23284685.
  6. Philip Lieberman. (1991). Uniquely Human. Cambridge, Massachusetts: Harvard University Press. ISBN 0-674-92183-6.