Перейти до вмісту

Отвілі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Готвіль)
Герб дому Отвіль

Отвілі, також Готвілі (фр. de Hauteville, італ. D'Altavilla) — династія нормандського походження, що правила в Сицилійському королівстві до 1194 року.

Історія

[ред. | ред. код]

Походження

[ред. | ред. код]

Родоначальником дому був Танкред Отвільський (до 990—1041)[1], власник невеликого замку Отвіль-ла-Гішар, що розташований в районі Кутанса на півострові Котантен у Нормандському герцогстві. Про нього відомо дуже мало. Під його владою була армія в 10 лицарів. Герцог Річард I послідовно видав у шлюби з ним двох своїх дочок. Від цих шлюбів Танкред мав численне потомство — 12 синів та, як мінімум, одну дочку. Оскільки батьківські володіння були малими й ділити їх між синами можливості не було, то багато хто з його синів вирушив добувати собі володіння в інших місцях.

Отвілі в Південній Італії та Сицилії

[ред. | ред. код]

1035 року до Південної Італії вирушили три старших сини. Вільгельм (Гільйом) Залізнорукий (пом. 1046), став у вересні 1042 року очільником норманів в Апулії, але потомства він не залишив. Другий син, Дрого (до 1008 — серпень 1051) замінив Вільгельма на посту графа. Він одружився з дочкою Гваймара IV, князя Салерно. Його син, Річард (до 1045 — після 1108) завдяки цьому шлюбу успадкував Салерно. Після загибелі Дрого титул графа перейшов до третього сина Танкреда, Онфруа (пом. серпень 1057). Пізніше в Італії з'явився четвертий син, Жоффруа (пом.1063), а також двоє синів Танкреда від другого шлюбу, Роберт Гвіскар (1016 — 17 липня 1085), який став герцогом Апулії і Калабрії, та Рожер (1031 — 22 червня 1101), який завоював у мусульман Сицилію і став графом Сицилійським. Нащадки Роберта Гвіскара правили в Апулії та Калабрії до 1127 року. А син Рожера I, Рожер II (22 грудня 1095 — 26 лютого 1154), 1130 року заснував Сицилійське королівство, де його нащадки (Вільгельм I Злий, Вільгельм II Добрий, Танкред, Вільгельм III) правили до 1194 року.

Отвілі в Єрусалимському королівстві

[ред. | ред. код]

Деякі представники роду брали участь у Першому хрестовому поході. Найвідомішим є старший син Роберта Гвіскара, Боемунд I Таррентський (бл. 1054—1111), який 1098 року заснував Антіохійське князівство. Ця гілка припинилась 1130 року після смерті його сина Боемунда II.

Отвілі в Нормандії

[ред. | ред. код]

Після смерті Танкреда Отвільського 1041 року його володіння успадкували четвертий та п'ятий сини від першого шлюбу, Жоффруа (пом. 1063) і Серло I. Жоффруа пізніше вирушив до Італії, але у нього залишилось три сини. Вони спочатку поїхали за батьком, але згодом як мінімум один із них повернувся до Нормандії.

Англійська гілка Отвілів

[ред. | ред. код]

Один із синів Жоффруа, Рауль де Кантазаро, 1066 року поїхав за Вільгельмом Завойовником на завоювання Англії. Він брав участь у битві під Гастінгсом. До 1086 року він отримав баронство у Вілтширі, ставши родоначальником англійської лінії.

Генеалогія

[ред. | ред. код]

Танкред Отвільський (бл. 990—1041), сеньйор Отвіля;

1 Дружина (з бл. 1020) — Морієлла (бл. 990—бл. 1025), незаконна дочка Річарда I, герцога Нормандії

Діти:

2 Дружина: Фразенда (бл. 995—бл. 1057), дочка Річарда I, герцога Нормандії, та Гуннори де Крепон

Діти:

Зовнішні посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Припускається, що він був онуком нормана на ім'я Х'яльт (Hialtt), що прибув до Нормандії разом із Роллоном, першим герцогом Нормандії.

Бібліографія

[ред. | ред. код]
  • European Commission presentation of The Normans Norman Heritage, 10th-12th century.
  • Norwich, John Julius. The Normans in the South 1016-1130. Longmans: London, 1967.
  • Norwich, John Julius. The Kingdom in the Sun 1130-1194. Longman: London, 1970.
  • Pierre Aubé, Roger II de Sicile. 2001.
  • Matthew, Donald. The Norman Kingdom of Sicily. Cambridge University Press: 1992.
  • Houben, Hubert. Roger II of Sicily: A Ruler between East and West. Trans. G. A. Loud and Diane Milbourne. Cambridge University Press: 2002. Medieval Sourcebook: Alexiad—complete text, translated Elizabeth A. Dawes
  • Ralph of Caen. Gesta Tancredi. trans. Bernard S. and David S. Bachrach. Ashgate Publishing, 2005.