Отвілі

Отвілі, також Готвілі (фр. de Hauteville, італ. D'Altavilla) — династія нормандського походження, що правила в Сицилійському королівстві до 1194 року.
Родоначальником дому був Танкред Отвільський (до 990—1041)[1], власник невеликого замку Отвіль-ла-Гішар, що розташований в районі Кутанса на півострові Котантен у Нормандському герцогстві. Про нього відомо дуже мало. Під його владою була армія в 10 лицарів. Герцог Річард I послідовно видав у шлюби з ним двох своїх дочок. Від цих шлюбів Танкред мав численне потомство — 12 синів та, як мінімум, одну дочку. Оскільки батьківські володіння були малими й ділити їх між синами можливості не було, то багато хто з його синів вирушив добувати собі володіння в інших місцях.
1035 року до Південної Італії вирушили три старших сини. Вільгельм (Гільйом) Залізнорукий (пом. 1046), став у вересні 1042 року очільником норманів в Апулії, але потомства він не залишив. Другий син, Дрого (до 1008 — серпень 1051) замінив Вільгельма на посту графа. Він одружився з дочкою Гваймара IV, князя Салерно. Його син, Річард (до 1045 — після 1108) завдяки цьому шлюбу успадкував Салерно. Після загибелі Дрого титул графа перейшов до третього сина Танкреда, Онфруа (пом. серпень 1057). Пізніше в Італії з'явився четвертий син, Жоффруа (пом.1063), а також двоє синів Танкреда від другого шлюбу, Роберт Гвіскар (1016 — 17 липня 1085), який став герцогом Апулії і Калабрії, та Рожер (1031 — 22 червня 1101), який завоював у мусульман Сицилію і став графом Сицилійським. Нащадки Роберта Гвіскара правили в Апулії та Калабрії до 1127 року. А син Рожера I, Рожер II (22 грудня 1095 — 26 лютого 1154), 1130 року заснував Сицилійське королівство, де його нащадки (Вільгельм I Злий, Вільгельм II Добрий, Танкред, Вільгельм III) правили до 1194 року.
Деякі представники роду брали участь у Першому хрестовому поході. Найвідомішим є старший син Роберта Гвіскара, Боемунд I Таррентський (бл. 1054—1111), який 1098 року заснував Антіохійське князівство. Ця гілка припинилась 1130 року після смерті його сина Боемунда II.
Після смерті Танкреда Отвільського 1041 року його володіння успадкували четвертий та п'ятий сини від першого шлюбу, Жоффруа (пом. 1063) і Серло I. Жоффруа пізніше вирушив до Італії, але у нього залишилось три сини. Вони спочатку поїхали за батьком, але згодом як мінімум один із них повернувся до Нормандії.
Один із синів Жоффруа, Рауль де Кантазаро, 1066 року поїхав за Вільгельмом Завойовником на завоювання Англії. Він брав участь у битві під Гастінгсом. До 1086 року він отримав баронство у Вілтширі, ставши родоначальником англійської лінії.
Танкред Отвільський (бл. 990—1041), сеньйор Отвіля;
1 Дружина (з бл. 1020) — Морієлла (бл. 990—бл. 1025), незаконна дочка Річарда I, герцога Нормандії
Діти:
- Вільгельм (Гільом) Залізнорукий (пом. 1046), граф Апулії з 1042; дружина: Гетельгріма, дочка Гвідо, герцога Соренто
- Дрого (до 1008 — серпень 1051), сеньйор Венози з 1042, граф Апулії з 1046; дружина: Альтруда, дочка Гваймара IV, князя Салерно
- Річард (бл. 1060—1114), князь Салерно, сеньйор Венози, граф Мельфі й Апулії, регент Едеси 1104—1108; дружина: сестра Танкреда Тарентського, регента Антіохії
- Рожер (пом. 1119), князь Салерно, регент Антіохії з 1112; дружина: Одієрна, дочка Гуго I, графа Ретеля
- Марія; чоловік: Жослен I де Куртене (пом. 1131), граф Едеси з 1118
- Річард (бл. 1060—1114), князь Салерно, сеньйор Венози, граф Мельфі й Апулії, регент Едеси 1104—1108; дружина: сестра Танкреда Тарентського, регента Антіохії
- Онфруа (Гемфрі) (пом. серпень 1057), граф Мельфі й Апулії з 1051; дружина: Альтруда де Сорренто
- Жоффруа (Готфрід) (пом. 1063), сеньйор Отвільський 1041—1053/1056, граф Капітанати з 1059; 1-а дружина: N з Нормандії; 2-а дружина: Феодора де Капаччо, племінниця Гваймара IV, князя Салерно
- (від першого шлюбу) Роберт де Лорітелло
- (від першого шлюбу) Рауль де Кантазаро, барон у Вілтширі, родоначальник англійської лінії Отвілів
- (від першого шлюбу) Вільгельм (Гільйом) ді Тіріоло
- (від другого шлюбу) Танкред (пом. після 1104)
2 Дружина: Фразенда (бл. 995—бл. 1057), дочка Річарда I, герцога Нормандії, та Гуннори де Крепон
Діти:
- Роберт Гвіскар (1016 — 17 липня 1085), граф Апулії з 1057, герцог Апулії, Калабрії та Сицилії з 1059; 1-а дружина: Альберада Буональберзька; 2-а дружина: Сікельгайта (до 1041 — 27 березня 1090) дочка Гваймара IV, князя Салерно
- (від першого шлюбу)
- Боемунд I Таррентський (бл. 1054—1111), князь Антіохії з 1098; дружина: з 1106 Констанція (1078—1126?), дочка Філіпа I, короля Франції
- Боемунд II (пом. 1130), князь Антіохії з 1111; дружина: Аліса, дочка Балдуїна II, короля Єрусалима
- Констанція (1127—1163), княгиня Антіохії з 1130; 1-й чоловік: з 1136 Раймунд де Пуатьє (пом. 1149), князь Антіохії з 1136; 2-й чоловік: з 1153 Рено де Шатільйон (1120—1187), князь Антіохії 1153–1160
- Боемунд II (пом. 1130), князь Антіохії з 1111; дружина: Аліса, дочка Балдуїна II, короля Єрусалима
- Рожер I Борса (після 1058 — 22 лютого 1111), герцог Апулії і Калабрії з 1085; дружина: з 1092 Адела Фландрська (пом. після 1115), регентка герцогств Апулії і Калабрії у 1111—1115, дочка Роберта I, графа Фландрії
- Вільгельм II (до 1095 — липень 1127), герцог Апулії і Калабрії та Сицилії з 1111
- Гі (пом. 1107), герцог Амальфі
- Емма; чоловік: Ед Бонмарші
- дочка; чоловік: Річард (до 1045 — після 1108), князь Салерно
- Роберт Скаліо (1068/1070 — квітень 1110)
- Вільгельм (Гільйом)
- Ерія; чоловік: Гуго V (пом. 1097), граф Мена 1069—1093
- Сибіла; чоловік: Ебль II (пом. 1103), граф де Русі з 1063
- Матильда; 1-й чоловік: з 1078 Раймон Беренгер II (1053—1082), граф Барселони з 1076; з 1083 Еймері I (пом. 1105), віконт де Нарбонн з 1077
- Може (1020—1057), граф Капітанати з 1056
- Вільгельм (Гільйом) (бл. 1027—1080), граф Принципатський; дружина: з 1059 Марія, дочка Гвідо Соррентського
- Альваред (Обрі)
- Гумберт (Умберт)
- Танкред
- Фредезенда; чоловік: Річард Дренго (пом. 1078), граф Аверси з 1049, князь Капуї з 1058, сеньйор Гаети з 1059
- Рожер I (1031 — 22 червня 1101), граф Сицилії з 1072; 1-а дружина: Юдиф д'Евре; 2-а дружина: Ерамберж де Мортен; 3-я дружина: Аделаїда Савонська
- (від першого шлюбу) Матильда (1062—1094); чоловік: з 1080 Раймунд IV Тулузький (1042 — 28 лютого 1105), граф Тулузи з 1088, маркіз Провансу, граф Триполі з 1102
- (від першого шлюбу) Емма; була заручена з Філіпом I Французьким; згодом дружина Родольфо де Монтескальозо
- (від другого шлюбу) Фелісія; чоловік: з 1097 Кальман (1070 — 3 лютого 1116), король Угорщини з 1095
- (від другого шлюбу) Констанція; чоловік: Конрад Франконський
- (від другого шлюбу) Сибілла; чоловік: Роберт Бургундський, регент Сицилії (деякі дослідники заперечують цей факт)
- (від другого шлюбу) Годфрі — граф Рагузи, усунутий від спадкування престолу через хворобу
- (незаконнонароджений) Жордан (пом. 1092) — граф Сиракуз і Ното
- (від третього шлюбу) Симон (1091/1093 — 1105), граф Сицилії с 1101
- (від третього шлюбу) Рожер II (22 грудня 1095 — 26 лютого 1154), граф Сицилії з 1105, герцог Апулії з 1127, король Сицилії з 1130; 1-а дружина: з бл. 1118 Ельвіра (1100–1135), дочка Альфонса VI Кастильського; 2-а дружина: з 1149 Сибілла (1126–1150), дочка Гуго II, герцога Бургундії; 3-я дружина: з 1151 Беатриса де Ретель (1135–1185), внучата племінниця Балдуїна II, короля Єрусалимського
- (від першого шлюбу) Рожер III (1121–1148), герцог Апулії, намісник батька на континенті; дружина: Ізабелла, дочка Тібо II, графа Шампані; наложниця: Емма де Лечче, дочка Ашарда II, графа Лечче
- (незаконнонароджений) Танкред ді Лечче (1135–1194), граф Лечче, король Сицилії з 1190; дружина: Сибілла Ачерра, сестра графа Рішара Ачерра.
- Рожер (пом. 24 грудня 1193) — герцог Апулії, коронований 1193 року як співправитель батька; дружина: з 1193 Ірина (1172–1208), дочка імператора Візантії Ісака II Ангела
- Вільгельм III (1185 — бл. 1198) — король Сицилії в лютому — листопаді 1194 року, потім граф Лечче та князь Таранто
- Марія Альбіна; 1-й чоловік: з 1198 Готьє III де Брієнн (пом. 1305), граф де Брієнн з 1191, титулярний король Сицилії; 2-й чоловік: Джиакомо ді Сан-Северіно, граф ді Трікарно; 3-й чоловік: Тигріні Гуйді, граф ди Модіджиліано
- Констанца; чоловік: П'єтро Дзіані (пом. 1229), 42-й дож Венеції з 1205
- Меданія
- Вальдрада; чоловік: Якопо Тьєполо (пом. 1229), 43-й дож Венеції з 1229
- (незаконнонароджений) Танкред ді Лечче (1135–1194), граф Лечче, король Сицилії з 1190; дружина: Сибілла Ачерра, сестра графа Рішара Ачерра.
- (від першого шлюбу) Танкред (пом. між 1139 і 1143), князь Барі
- (від першого шлюбу) Альфонсо (пом. 1144), князь Капуї та герцог Неаполя
- (від першого шлюбу) Вільгельм I Злий (1126–1166), король Сицилії (з 1154); дружина: з бл. 1150 Маргарита Наваррська (пом. 1182), дочка Гарсії VI Відновника, короля Наварри
- Рожер (1152-11 березня 1161), герцог Апулії
- Вільгельм II Добрий (1154-18 листопада 1189), король Сицилійського королівства з 1166; дружина: з 13 лютого 1177 Іоанна (1165 — 4 вересня 1199), дочка Генріха II Плантагенета, короля Англії
- Генріх (1159—1171), князь Капуї
- (незаконнонароджена) Марина; чоловік: Маргарит з Бріндізі, адмірал
- (від першого шлюбу) Генріх (пом. у дитинстві)
- (від третього шлюбу) Констанція (1154–1198); чоловік: з 1186 Генріх VI (1165 — вересень 1197), імператор Священної Римської імперії з 1189, король Сицилії з 1194
- (від першого шлюбу) Рожер III (1121–1148), герцог Апулії, намісник батька на континенті; дружина: Ізабелла, дочка Тібо II, графа Шампані; наложниця: Емма де Лечче, дочка Ашарда II, графа Лечче
- Генеалогічне дерево Отвілів [Архівовано 25 серпня 2011 у WebCite] — сайт, присвячений генеалогії знатних родів Європи
- European Commission presentation of The Normans Norman Heritage, 10th-12th century.
- Norwich, John Julius. The Normans in the South 1016-1130. Longmans: London, 1967.
- Norwich, John Julius. The Kingdom in the Sun 1130-1194. Longman: London, 1970.
- Pierre Aubé, Roger II de Sicile. 2001.
- Matthew, Donald. The Norman Kingdom of Sicily. Cambridge University Press: 1992.
- Houben, Hubert. Roger II of Sicily: A Ruler between East and West. Trans. G. A. Loud and Diane Milbourne. Cambridge University Press: 2002. Medieval Sourcebook: Alexiad—complete text, translated Elizabeth A. Dawes
- Ralph of Caen. Gesta Tancredi. trans. Bernard S. and David S. Bachrach. Ashgate Publishing, 2005.