Рожер I Борса

Рожер I Борса
Народився	1060  Кампанія, Італія
Помер	22 лютого 1111(1111-02-22)  Салерно, Кампанія, Італія
Поховання	Кафедральний собор Салерно
Країна	Князівство Апулії і Калабрії
Діяльність	військовослужбовець
Титул	count of Apuliad
Посада	count of Apuliad
Рід	Отвілі
Батько	Роберт Гвіскар
Мати	Сікельгайта Салернська
Брати, сестри	Sibylle de Hautevilled, Emma of Hautevilled, Matilde d'Altavillad, Robert Scaliod, Боемунд I і Guy of Hautevilled
У шлюбі з	Адела Фландрська
Діти	Вільгельм II (герцог Апулії), Guillaume de Gesualdod і Marc de Hautevilled
Медіафайли у Вікісховищі

Рожер Борса (англ. Roger Borsa) — другий герцог Апулії і Калабрії в 1085—1111 роках, син і спадкоємець Роберта Гвіскара. Прізвисько «Борса» (Гаманець) він дістав ще в юні роки через звичку рахувати і перераховувати монетки у своєму гаманці.

Обрання герцогом Апулії

Рожер був старшим сином Роберта Гвіскара і його другої дружини, принцеси Салернської Сікельгайти. Перший шлюб Роберта був анульований через неприпустиму кровну спорідненість подружжя, і народжений у цьому шлюбі син Боемунд виявився, тим самим, незаконнонародженим. Протиборство Боемунда і Рожера, єдинокровних братів, кожен з яких вважав себе законним спадкоємцем батька, становило основний зміст історії Апулії після смерті Гвіскара.

Рожера було офіційно визнано спадкоємцем Апулії під час тяжкої хвороби батька у 1073 році. Під час балканської експедиції Роберта в 1081 році Рожер був залишений намісником в Апулії, але вже до кінця року був змушений просити батька про повернення через феодальний заколот у герцогстві і похід Генріха IV на Рим. У 1084 Рожер брав участь у поході батька на Рим, під час якого Вічне місто піддалося руйнівній пожежі, а потім спільно з батьком вирушив на Балкани. Після смерті Роберта Гвіскара (17 липня 1085) Рожер разом з матір'ю спішно повернувся до Італії, кинувши армію. Поспіх був пов'язаний з тим, що в Італії перебував Боемунд, який також претендував на спадщину батька. У вересні 1085 Рожера було проголошено герцогом Апулії і він прийняв присягу своїх васалів, у тому числі дядька — графа Сицилійського Рожера I, що став головним союзником нового герцога.

Боротьба з Боемундом Тарентським і ослаблення герцогської влади

Не добившись підтвердження своїх спадкових прав, Боемунд втік до Капуї, до свого двоюрідного брата Жордана I. За допомогою кузена Боемунд незабаром повернувся в Апулію і легко захопив міста на півострові Салентина — Орію, Таранто і Отранто. У березні 1086 за посередництва свого дядька Рожера I Сицилійського брати примирилися. Крім захоплених ним міст, Боемунд отримав від Рожера Борси Галліполі і Бриндізі, і ця територія стала основою Таранського князівства. За свою допомогу і посередництво Рожер I Сицилійський отримав від Рожера Борси замки в Калабрії, якими раніше володів спільно з Робертом Гвіскаром. Таким чином, у перший же рік свого правління Рожер Борса втратив контроль над півостровом Салентина і значними частинами Калабрії, лише формально залишаючись їхнім сувереном. Зайнятий чварами з Боемундом, Рожер Борса зайняв вичікувальну позицію в конфлікті папи Віктора III і антипапи Климента III, приймаючи сторону то одного, то іншого понтифіка.

1087 року війна між Рожером Борса і Боемундом поновилася, причому на боці останнього виступили численні бунтівні барони Апулії. Конфлікт було залагоджено 1088 року за посередництва Рожера I Сицилійського і папи Урбана II, якому були потрібні нормандці для відвоювання Риму. Примирення знову відбулося коштом Рожера Борси, який остаточно віддав Боемунду раніше зайняті ним землі, а також Козенцу. Після досягнутої угоди об'єднані армії Апулії і Капуї посадили Урбана II в Римі (1088). Втім, успіх був ефемерним: незабаром прихильники антипапи блокували Урбана II на Тібрському острові, і в 1089 році папа знову втік до Апулії. Потребуючи допомоги Рожера Борси, папа прийняв васальну присягу герцога і визнав його титули.

Війна між Рожером Борса і Боемундом відновилася в 1090 році, і останній захопив Барі. Рожер Борса вчергове був змушений купити мир, поступившись братові завойоване ним. Вічно тліючий конфлікт між братами завершився лише в 1096 році, коли Боемунд вирушив в Перший хрестовий похід.

Так і не домігшись остаточної перемоги, Боемунд, однак, значно послабив Апулійське герцогство, відірвавши від нього фактично незалежне Тарантське князівство. До того ж тривала міжусобна війна дала змогу апулійським баронам відчути себе вільними, і без того слабка центральна влада герцога так і не змогла відновити повною мірою контроль над феодалами.

Див. також

• Отвілі
• Список керівників держав 1100 року

Посилання

• Діяння Роберта Гвіскара(рос.)