Роберт Халлам
| Роберт Геллем | |
| Альма-матер: | Університет Оксфорда |
|---|---|
| Діяльність: | католицький священник, дипломат, католицький єпископ |
| Народження: | 14 століття Оксфорд, Англія |
| Смерть: | 4 вересня 1417[1] Готтлібен |
Роберт Геллем (14 століття, Оксфорд — 4 вересня 1417, Готтлібен) — англійський церковний діяч, єпископ Солсбері та представник Англії на Констанцькому соборі. Обирався канцлером Оксфордського університету з 1403 по 1405 рік[3].
Життєпис[ред. | ред. код]
Роберт Геллем був родом із Чеширу на півночі Англії[4]. Він здобув освіту в Оксфордському університеті. Як канцлер досяг того, що він, керівництво та всі інші викладачі в університеті були помиловані королем Генріхом IV.[5] Після відходу з посади канцлера він був номінований у травні 1406 року Папою Інокентієм VII як архієпископ Йоркський, але того ж року король Генріх IV наклав на це призначення вето. [6] Однак у 1407 році Геллем був висвячений [7] Папою Григорієм XII у Сієні на єпископа Солсбері . Як єпископ, Геллем підтримував різні церкви та святині у своїй єпархії, надаючи єпископські індульгенції.[8]
На Пізанському соборі 1409 року Геллем був одним із представників Англії. 6 червня 1411 року антипапа Іван XXIII (Кардинал Балдасар Косса) заявив, що зробив Геллем псевдокардиналом, але цей титул не був визнаний.
На Соборі в Констанці в листопаді 1414 року Геллем був головним англійським посланцем. Там він зайняв визначну позицію, як прихильник церковної реформи та переваги Собору перед Папою. Він відігравав провідну роль у дискусіях, які призвели до зміщення антипапи Івана XXIII 29 травня 1415 року, але був менш стурбований процесами над Яном Гусом та Ієронімом Празьким. Сигізмунд, імператор Священної Римської імперії, через вплив якого була зібрана рада, був відсутній протягом усього 1416 року з дипломатичною місією у Франції та Англії; але коли він повернувся до Констанца у січні 1417 року як відкритий союзник англійського короля, Геллем як довірений представник Генріха V здобув ще більшого значення і зумів підкреслити англійський престиж, виголосивши вітальну адресу до Сигізмунда. Згодом, під керівництвом Генріха, він підтримав імператора в спробах забезпечити реформу Церкви, перш ніж собор розпочав вибори нового Папи. Це питання було ще не вирішеним, коли Геллем раптово помер 4 вересня 1417 року. [7] Його виконавцями були майстри Річард Голлум, Джон Файтон, Джон Гікке, з Вільямом Клінтом, Томасом Галумом, Томасом Фокісом та Гамфрі Роделі[9].
Після смерті Геллема кардинали змогли забезпечити негайне обрання нового Папи Мартина V, який був обраний 11 листопада: було сказано, що англійці не впливали на події через смерть Геллема, але більш імовірно, що Генріх V, передбачаючи можливу необхідність зміни фронту, надав Геллему дискреційні повноваження, якими користувалися наступники єпископа. Сам Геллем мав довіру Сигізмунда і в цілому мав значний вплив завдяки своїй незалежності. Він був похований у Соборі Констанції, де його гробниця біля головного вівтаря позначена латунню англійської роботи.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ Ellacombe, 1881, с. 52.
- ↑ Hibbert, 1988, с. 521–522, Appendix 5: Chancellors of the University.
- ↑ Wallace, 2008, с. 143.
- ↑ Wood, 1790, с. 36-37.
- ↑ Fryde та ін., 1986, с. 282.
- ↑ а б Fryde та ін., 1986, с. 271.
- ↑ Swanson, 1995, с. 222–224.
- ↑ Plea Rolls of the Court of Common Pleas: National Archives CP 40/629; dated 1418; third entry. O'Quinn Law Library. University of Houston.
His executors were suing various people for debt in Wiltshire & Oxfordshire
Посилання[ред. | ред. код]
Kingsford, Charles Lethbridge (1911). . У Hugh Chisholm (ред.). // Encyclopædia Britannica (11th ed.). Т. V. 12. Cambridge University Press. (англ.)
- Henry Thomas Ellacombe (1881). The History of the Parish of Bitton in the County of Gloucester. Exeter.(англ.)
- Fryde, E. B.; Greenway, D. E.; Porter, S.; Roy, I., ред. (1986). Handbook of British Chronology (вид. 3rd, reprinted 2003). Cambridge: Cambridge University Press. ISBN 0-521-56350-X.(англ.)
- Christopher Hibbert, ред. (1988). The Encyclopaedia of Oxford. Macmillan. ISBN 978-0-333-39917-0.(англ.)
- Swanson, R. N. (1995). Religion and Devotion in Europe, c. 1215 — c. 1515. Cambridge Medieval Textbooks. Cambridge, UK: Cambridge University Press. ISBN 0-521-37950-4.(англ.)
- Wallace, David (2008). Premodern Places: Calais to Surinam, Chaucer to Aphra Behn. John Wiley & Sons. ISBN 978-0-470-77713-8.(англ.)
- Wood, Anthony (1790). Fasti Oxonienses. The History and Antiquities of the Colleges and Halls in the University of Oxford.(англ.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Derschka, H., «Die Grabplatte des Robert Hallum. Zur Beisetzung des Bischofs von Salisbury im Konstanzer Münster vor 600 Jahren». Schriften des Vereins für Geschichte des Bodensees und seiner Umgebung 135 (2017) 97–121. Остфільдерн: Ян Торбеке Верлаг.ISBN 978-3-7995-1723-2
- Proceedings of the Society of Antiquaries of London, Vol.1, From April 1843 to April 1849, London, 1849, Thursday, June 1, 1843, article about the bishop Hallam's могила(англ.)
|
