Рогозуб
| ?Рогозуб | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Під загрозою зникнення (МСОП 3.1) | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Ядерні (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Підцарство: | Справжні багатоклітинні (Eumetazoa) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Підтип: | Черепні (Craniata) |
| Надклас: | Щелепні (Gnathostomata) |
| Клас: | Лопатепері (Sarcopterygii) |
| Підклас: | Дводишні (Dipnoi) |
| Ряд: | Рогозубоподібні (Ceratodontiformes) Berg, 1940 |
| Родина: | Рогозубові (Neoceratodontidae) Gill, 1873 |
| Рід: | Neoceratodus Krefft, 1870 |
| Вид: | Рогозуб |
| Біноміальна назва | |
| Neoceratodus forsteri (Krefft, 1870) | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Neoceratodus forsteri |
 Віківиди: | Neoceratodus forsteri |
 EOL: | 339109 |
 ITIS: | 161037 |
 МСОП: | 122899816 |
 NCBI: | 7892 |
| Fossilworks: | 194486 |
Рогозуб, або баррамунда (Neoceratodus forsteri) — риба підкласу дводишних (Dipnoi), єдиний представник роду Neoceratodus та родини Рогозубові (Neoceratodontidae). Зустрічається лише в Квінсленді (Північно-східна Австралія), де населяє басейни річок Бернетт[en] та Мері[en]. Останнім часом був переселений також в деякі озера та водосховища Квінсленду, де й прижився.
Рогозуб — велика риба, що досягає довжини 175 см і ваги понад 10 кг. Його масивне тіло стисле з боків і покрите дуже великою лускою, м'ясисті парні плавці контурами трохи нагадують ласти пінгвінів. Плавальний міхур рогозуба перетворився на легеню, завдяки якій він може дихати атмосферним повітрям. Забарвлення однотонне від рудувато-коричневого, до блакитно-сірого, світліше на боках. Черево забарвлене від білувато-сріблястого до ясно-жовтого кольору.
Мешкає в річках з повільною течією, обираючи ділянки, зарослі водною рослинністю. Крім дихання зябрами, кожні 40-50 хв піднімається до поверхні, щоб заковтнути атмосферне повітря. Риба виставляє кінчик своєї голови над поверхнею води і викидає повітря з легень, при цьому видає характерний стогнучо-хрокаючий звук. Видих і вдих здійснюються через ніздрі, при цьому щелепи риби щільно зімкнуті.
У період посухи, коли річки висихають і міліють, рогозуби перебувають у ямах зі збереженою водою.
Веде малорухливий спосіб життя. Більшу частину часу проводить лежачи черевом на дні або спираючись на парні плавці та хвіст. Живиться різними безхребетними.
Нерест розтягнутий і триває з квітня по листопад. Піку нерест досягає у вересні-жовтні, з настанням періоду дощів. Ікру рогозуб відкладає переважно на водну рослинність, не проявляючи подальшої турботи про потомство. Ікринки великі, діаметром 6,5-7,0 мм, оповиті в драглисту оболонку, що надає їм схожість з жаб'ячою ікрою. Ця подібність також виявляється у великій кількості жовтка і в особливостях ембріонального розвитку.
Через 10-12 діб з ікри вилуплюються личинки. У них відсутні зовнішні зябра і цементний орган. Вони нерухомо лежать на боці на дні і час від часу пересуваються на інше місце поблизу. З переходом до активного живлення личинки переходять до проживання у тихих і мілких затоках. Спочатку живляться нитчастими водоростями, а пізніше і безхребетними. Грудні плавці з'являються на 14-й день після виходу з ікри, а черевні — через два з половиною місяці.
У січні 2021 повідомлено про розшифрування геному рогозуба. Встановлено, що він є найбільшим серед усіх хребетних тварин — складається із 43 мільярдів пар основ, що приблизно в 14 разів більше, ніж у людському геномі[1].
Рогозуба вживають в їжу. Його м'ясо червонуватого кольору дуже ціниться місцевими жителями — як аборигенами, так і поселенцями. Вид перебуває під охороною, вилов заборонено.
- ↑ Meyer, A., Schloissnig, S., Franchini, P. та ін. (18 січня 2021). Giant lungfish genome elucidates the conquest of land by vertebrates. Nature. doi:10.1038/s41586-021-03198-8. Процитовано 18 січня 2021.
|
Це незавершена стаття з іхтіології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
