Розвідувальна авіація

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Радянський розвідувальний літак Р-10.
Літак-розвідник Focke-Wulf Fw 189 Uhu. Люфтваффе.
Стратегічний розвідувальний літак SR-71 Blackbird
Розвідувальний літак Lockheed U-2, США

Розві́дувальна авіа́ція — рід стратегічної або тактичної (фронтової) авіації ВПС та авіації ВМС, призначений для ведення повітряної розвідки з метою добування відомостей про противника на сухопутних і морських (океанських) театрах військових дій. У арміях найбільш розвинутих країн розвідувальна авіація має на озброєнні пілотовані літаки і безпілотні засоби із спеціальним технічним обладнанням, що дозволяє вести розвідку вдень і вночі різними способами: візуально, фотографуванням і радіолокаційним виявленням.

Класифікація розвідувальної авіації[ред.ред. код]

Розвідувальна авіація поділяється на стратегічну, оперативну і тактичну.

Стратегічна розвідувальна авіація призначена для забезпечення головного командування необхідними розвідданими про стратегічні об'єкти противника, розташованих в його глибокому тилу.

Оперативна розвідувальна авіація призначена для здобування в інтересах командування об'єднань (з'єднань) видів збройних сил і родів військ розвідувальних даних, необхідних для підготовки та ведення фронтових і армійських операцій, а також операцій, що проводяться флотами і Повітряними силами.

Тактична розвідувальна авіація діє в інтересах командування з'єднань і частин видів Збройних сил і родів військ з метою забезпечення їх розвідувальними даними, необхідними для організації і ведення бою. Основні зусилля тактичної розвідувальної авіації зосереджуються на об'єктах, що знаходяться на полі бою і в тактичній глибині.

Основною формою застосування розвідувальної авіації є повітряна розвідка, яка ведеться шляхом:

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]