Рокіцький Сергій Дмитрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сергій Дмитрович Рокіцький
UA-OF2-CPT-GSB-H(2015).png Капітан медичної служби
Rokitskyi-Serhiy-Dmytrovych.jpg
Загальна інформація
Народження 1981(1981)
с. Великі Мацевичі, Старокостянтинівський район, Хмельницька область
Смерть 24 липня 2014(2014-07-24)
м. Лисичанськ, Луганська область
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС 24-а механізована бригада
Формування
24-а окрема механізована бригада.jpg
Війни / битви Війна на сході України
Нагороди та відзнаки
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
Орден «За спасіння життя» імені академіка Леоніда Ковальчука.jpg Орден «За спасіння життя»

Сергій Дмитрович Рокіцький (1981, с. Великі Мацевичі Старокостянтинівського району Хмельницької області — 24 липня 2014, Лисичанськ Луганської області) — капітан медичної служби, військовий лікар 24-ї окремої Залізної механізованої бригади (Яворів).

Життєпис[ред. | ред. код]

Закінчив Вінницький медичний коледж. Проживав у Тернополі, де служив за контрактом лікарем-ординатором, начальником медичного пункту в/ч А1769 11-ї артилерійської бригади.

На Сході перебував 4 місяці у складі 24-ї механізованої бригади, батькам казав, що він у Львові, щоб не хвилювались. Залишилась дружина та 4-річна донька.

Загинув від кулі снайпера 24 липня 2014, коли рятував пораненого, під час звільнення Лисичанська.

Відзнаки[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Ябченко, І. Відлітають не тільки птахи / І. Ябченко // Вільне життя плюс. — 2014. — № 67 (20 серп.). — С. 7 — (Втрата).
  • А міг іще творити й лікувати: Навіки будем у небеснім батальйоні // Вільне життя плюс. — 2014. — № 82 (15610) (10 жовт.). — С. 5.

Посилання[ред. | ред. код]