Роман Малиновський
| Роман Малиновський | |
|---|---|
| Народився |
12 серпня 1918 Львів, Австро-Угорщина |
| Помер |
25 серпня 2016 (98 років) Annedald, Гетеборг, лен Вестра-Йоталанд, Швеція |
| Діяльність | професор |
| Alma mater | ЛНУ ім. І. Франка |
| Заклад | Технологічний університет Чалмерса |
Роман Малиновський (нар. 12 серпня 1918, Львів, в тогочасній Австро-Угорщині — пом. 25 серпня 2016, Гетеборг) — польсько-шведський інженер та професор будівельної науки в Технічному університеті Чалмерса в Гетеборзі.
Життєпис[ред. | ред. код]
Малиновський виріс у Тарнові, але повернувся до свого міста народження, щоб навчатися в Львівському університеті.
У Чалмерсі він займався дослідженнями та розробкою різних властивостей бетону, і отримував гранти від Державної ради з будівництва для його роботи у 1960-х роках.[1][2][3]
Малиновський також був гостьовим професором в Університеті Васеда в Токіо в 1970-х і 1980-х роках.
Малиновський досліджував різні історичні будівельні матеріали, деякі з яких були схожі на бетон. Досліджував тисячорічні споруди, описував їхню структуру і властивості.
У 1999 році Малиновський отримав медаль Фронтіна за весь свій науковий доробок.[4][5] Товариство імені Фронтіна вказувало, що він мав визначну публікацію в технології бетону, де він досліджував бетон в давнину, і що: «Ми повинні подякувати за те, що нам вдалося визначити, що найстаріший з будівельних матеріалів з'явився ще у XVII ст. до народження Христа.»[6]. Це товариство сприяє дослідженням у галузі водного машинобудування. Назване на честь Секста Юлія Фронтіна (35-103 н. е.) — римського державного діяча, інженера й письменника, який керував водогонами міста.
З 1941 року був одружений з бібліотекаркою Марією Малиновською (1917—1999).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Tre miljoner kronor till forskning och information inom byggområdet (varav 170 000 till Malinowski för utveckling av betong, lättbetong och betongelement). 14 червня 1966. с. 5.
- ↑ 12,3 miljoner i anslag (varav 69 500 till Malinowski). 5 липня 1967. с. 5.
- ↑ Byggnadsforskare får 17 milj. kr. Hög prioritet för information (varav 90 000 till Malinowski). 16 червня 1968. с. 2.
- ↑ Frontinus-medaljen - Sett & hört - utdrag ur Chalmers alumni. 22 mars 2000. Архів оригіналу за 1 december 2005. Процитовано 9 dec 2011.
[Архівовано 2005-12-01 у Wayback Machine.] Архівована копія. Архів оригіналу за 1 грудня 2005. Процитовано 12 червня 2019.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Frontinus-Gesellschaft e.V. Inhaber der Frontinus-Medaille. Архів оригіналу за 26 листопада 2011. Процитовано 9 dec 2011.
[Архівовано 2011-11-26 у Wayback Machine.] Архівована копія. Архів оригіналу за 26 листопада 2011. Процитовано 12 червня 2019.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Frontinus-Gesellschaft - Internationale Gesellschaft für die Geschichte der Wasser-, Energie- und Rohrleitungstechnik. Frontinus-Gesellschaft. Процитовано 17 січня 2019.
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |
