Секст Юлій Фронтін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Секст Юлій Фронтін
Народився бл. 30[1][2]
Помер 103[1][3][2]
Громадянство Стародавній Рим
Діяльність політик, державний службовець, письменник, інженер в цивільному будівництві[d], інженер і військовослужбовець
Посада давньоримський сенатор[d], консул Римської імперії[d], Римський губернатор[d] і претор

Секст Юлій Фронтін (лат. Sextus Julius Frontinus; близько 30 року — 103 рік) — давньоримський письменник, політичний, державний і військовий діяч Римської імперії, консул 100 року, консул-суфект 73 року.

Біографія[ред.ред. код]

Стратегематон Фронтіна, видання 1888.

Народився приблизно у 40 році імовірно в Нарбоні (суч. Нарбонн) в сім'ї провінційного аристократа. Його молодість припала на досить бурхливий період в історії Риму — досить сказати, що він застав терор Калігули, правління Нерона і громадянську війну, що слідувала за ними.

У 5864 роках Фронтин служив у Вірменії командиром одного з кавалерійських загонів. Там римська армія під командуванням Гнея Доміція Корбулона вела бойові дії. Згодом він включив живі приклади цієї війни у свій твір «Стратегематон».

Під час правління Гальби отримав звання сенатора, у 70 році, при Веспасіані зайняв посаду міського претора Риму. У 73 році став консулом-суфектом, у 74 році направлений як легат (намісник) у провінцію Британія. На посаді легата домігся чималих успіхів, зокрема розгромив силурів.[4] У 78 році був змінений на посаді намісника Агріколою. У 86-87 роках. Фронтін призначений проконсулом Малої Азії. Чим Фронтін займався в наступні 10 років невідомо.

У 97 році новий імператор Нерва призначив Фронтіна доглядачем міського водопроводу Риму. Це була абсолютно незнайома область для Фронтіна, однак він не тільки глибоко вникнув у свої нові обов'язки, а й написав про це книгу.

У 100 році був ординарним консулом разом з Траяном. В останні роки життя став жерцем-авгуром[5], помер у 103 році.

Твори[ред.ред. код]

  • De aquaeductu urbis Romae
  • Strategematicon libri III
  • De re militari

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]