Б-237 «Ростов-на-Дону»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Б-237 «Ростов-на-Дону»
Історія
Росія Росія
Назва: Б-237 «Ростов-на-Дону»
Закладений: 21 листопада 2011
Спуск на воду: 26 червня 2014
Прийнятий: 30 червня 2014
Доля: Знищене ракетами Storm Shadow, 13 вересня 2023 на сухому доку у Севастополі
Статус: Ймовірно відновленню не підлягає
Основні характеристики
Клас і тип: підводний човен проєкту 636.3 «Варшавянка»
Водотоннажність: 3040 т
Довжина: 76,2 м
Ширина: 6,5 м
Двигуни:

Дизель-електричний рушій

2 × 1000 кВт (1300 к.с.) дизель-генератори

1 × 5500–6800 к.с. (4100–5100 кВт) пропульсивний двигун
Швидкість:

На поверхні: 10–12 вузлів (19–22 км/год)

Під водою: 17–25 вузлів (31–46 км/год)
Автономність: 45 днів
Максимальна
глибина:		 300 м
Екіпаж: 52
Озброєння:

6 × 553 мм торпедних апаратів

18 торпед

24 міни

8 ракет класу «земля-повітря» Стріла або Ігла

4 крилаті ракети Калібр

Б-237 «Ростов-на-Дону» — російський дизель-електричний підводний човен проєкту 636.3 «Варшавянка». Входить до складу Чорноморського флоту ВМФ Росії. Названий на честь російського міста Ростова-на-Дону.

Знищений 13 вересня 2023 року крилатими ракетами Storm Shadow внаслідок українського удару по Севморзаводу. «Ростов-на-Дону» став першим російським підводним човном, втраченим у ході російсько-української війни та першим в історії підводним човном, знищеним крилатою ракетою[1].

Історія будівництва[ред. | ред. код]

Човен закладений 21 листопада 2011 на заводі «Адміралтейські верфі» в Санкт-Петербурзі під будівельним номером 01671[2]. 26 червня 2014 року спущений на воду[3].

23 жовтня 2014 року підводний човен вийшов на перший етап ходових випробувань.[4]

30 грудня 2014 року «Ростов-на-Дону» було офіційно передано ВМФ Росії та зараховано до 4-ї окремої бригади підводних човнів з базуванням у Новоросійську[5].

Служба[ред. | ред. код]

22 травня 2015 року прибув до пункту базування Полярний для проходження глибоководних випробувань[6][7].

У жовтні 2015 року виконав ракетну стрільбу в Баренцевому морі на полігонах Північного флоту.

У жовтні 2015 року після циклу випробувань на Північному флоті розпочав перехід до місця постійного базування на Чорноморський флот. Прибуття на Чорноморський флот ВМФ Росії очікувалося на першу декаду грудня 2015 року[8], але натомість човен направлений до берегів Сирії для участі у військовій операції.

14 грудня 2015 року підводний човен увійшов до Чорного моря[9].

16 грудня 2015 року підводний човен прибув до постійного місця базування на Чорноморський флот на Новоросійську військово-морську базу[10][11].

9 жовтня 2020 року підводний човен відправився на плановий поточний ремонт на судноремонтне підприємство Північно-Заходу Росії, після виходу з ремонту підводного човна «Новоросійськ». 31 жовтня 2020 року прибув для планового ремонту до м. Кронштадт. У березні 2021 року закінчив ремонт та пішов у Середземне море.

13 вересня 2023 року внаслідок української ракетної атаки, під час стоянки у сухому доку Севастопольського морського заводу, судно зазнало важких ушкоджень, та було, ймовірно, безповоротно втрачене разом з ВДК «Мінськ»[12][13][14].

Командири[ред. | ред. код]

Бойове застосування[ред. | ред. код]

8 грудня 2015 року з підводного човна з акваторії Середземного моря по об'єктах на території Сирії було завдано ударів крилатими ракетами 3М14К «Калібр-ПЛ» з підводного положення[19].

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ З'явилися фото ураженого підводного човна “Ростов-на-Дону”. Мілітарний (укр.). Процитовано 19 вересня 2023.
  2. ↑ В Петербурге заложена дизель-электрическая подводная лодка «Ростов-на-Дону». Архів оригіналу за 6 лютого 2015. Процитовано 6 лютого 2015.
  3. ↑ Вторую дизель-электрическую подлодку для ЧФ РФ спустили на воду. Архів оригіналу за 6 лютого 2015. Процитовано 6 лютого 2015.
  4. ↑ Подводная лодка «Ростов-на-Дону» вышла на испытания. Архів оригіналу за 21 серпня 2016. Процитовано 5 червня 2016.
  5. ↑ Субмарина «Ростов-на-Дону» передана ВМФ России. Архів оригіналу за 1 січня 2015. Процитовано 30 грудня 2014.
  6. ↑ Подлодка «Ростов-на-Дону» прибыла на СФ для испытаний. Архів оригіналу за 26 травня 2015. Процитовано 22 травня 2015.
  7. ↑ ДЭПЛ «Ростов-на-Дону» прибыла на Северный флот для глубоководных испытаний. Архів оригіналу за 6 липня 2021. Процитовано 4 червня 2022.
  8. ↑ Подлодка «Старый Оскол» прибыла в порт Полярный для испытаний | Еженедельник «Военно-промышленный курьер». Архів оригіналу за 18 листопада 2015. Процитовано 16 жовтня 2015.
  9. ↑ Подводная лодка «Ростов-на-Дону» прибыла в Черное море. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 14 грудня 2015.
  10. ↑ B-237 «Rostov-na-Donu» arrived at Novorossiysk. Архів оригіналу за 4 травня 2022. Процитовано 29 вересня 2017.
  11. ↑ Подводная лодка «Ростов-на-Дону» прибыла в Новороссийск. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 17 грудня 2015.
  12. ↑ У Севастополі знешкодили підводний човен “Ростов-на-Дону”. Мілітарний. 13 вересня 2023.
  13. ↑ У Севастополі пошкоджено підводний човен з «Калібрами» та десантний корабель окупантів, — ЗМІ
  14. ↑ Удар по Севастополю. ГУР підтвердило пошкодження десантного корабля і підводного човна РФ. РБК-Украина (укр.). Процитовано 15 вересня 2023.
  15. ↑ Черноморский флот пополнился экипажами двух новейших подводных лодок «Новороссийск» и «Ростов-на-Дону». Архів оригіналу за 27 листопада 2016. Процитовано 27 листопада 2016.
  16. ↑ Б-237 "Ростов-на-Дону" проект 06363. www.deepstorm.ru. Архів оригіналу за 13 січня 2020. Процитовано 20 липня 2020.
  17. ↑ (рос.)Командир подводной лодки «Ростов-на-Дону» встретился с молодежью донской столицы. rostovnadonu.bezformata.com. Архів оригіналу за 9 липня 2020. Процитовано 13 вересня 2023.
  18. ↑ (рос.)Александров Александр Алексеевич. russian-torturers.com. Архів оригіналу за 13 вересня 2023. Процитовано 13 вересня 2023.
  19. ↑ Россия нанесла ракетный удар по ИГ с подводной лодки из акватории Средиземного моря - ТАСС. TACC. Процитовано 13 вересня 2023.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Б-237_«Ростов-на-Дону»&oldid=41930950