Російська акція

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Подебрадський замок з 1922 по 1935 рр. слугував осідком Української господарської академії.
Знак «Російської акції» для російських білоемігрантів, які проживали в Чехословаччині. Мав кілька різновидів, які виготовлялися з 1921 по 1938 рр.

Російська акція допомоги (чеськ. ruská pomocná akce, рос. Русская акция помощи) — першопочатково — програма допомоги, оголошена Чехословацьким урядом в 1921 біженцям з терен колишньої Російської імперії, змушеним емігрувати після жовтневого перевороту.

Пізніше в емігрантських колах назва «російська акція» (рос. русская акция) стала узагальненою назвою допомоги, яка надавалась українським, російським та білоруським біженцям у 1918—1927 роках Болгарією, Німеччиною, Францією, Королівством Сербів, Хорватів та Словенців та іншими країнами, які прийняли емігрантів[1].

Російська акція в Чехословаччині

[ред. | ред. код]

Особливий внесок у цю програму зробила Чехословаччина, на чолі з президентом Томашем Масаріком, міністром закордонних справ Едвардом Бенешем та прем'єр-міністром Карелом Крамаржем. Програма Чехословацького уряду була спрямована не лише на асиміляцію біженців у Чехословаччині, а й на збереження та розвиток їхньої власної культури та науки. Виховання і підготовка російських національних фахівців — інженерів, вчителів, управлінців — вважалися вигідними для молодої Чехо-Словацької держави, яка для захисту свого існування від німецької та угорської загрози, потребувала відновлення на своєму східному кордоні потужної національної Росії, яка, як очікувалося в 1920-х роках, скоро зможе скинути владу більшовиків і їй знадобляться національні кадри управління. Такий підхід робив чехословацьку програму допомоги російським біженцям унікальною[1].

Чехословацька влада залучала в країну переважно діячів науки, економістів, інженерів, агрономів, письменників, поетів, театральних діячів та молодь — для здобуття освіти за рахунок Чехословацької держави. «Російська акція» у Чехословаччині фінансувалася з державного бюджету, переважно міністерства закордонних справ. Було організовано першу допомогу біженцям, які залишилися без засобів для існування. Але не тільки — акція передбачала всебічну підтримку — від матеріальної підтримки тих, хто потребує коштів на розвиток культури, освіти, отримання медичної допомоги, — для літніх, інвалідів та непрацездатних медицина була безкоштовною.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Тюремная одиссея Василия Шульгина: Материалы следственного дела и дела заключённого / Сост., вступ. ст. Макаров В. Г., Репников А. В., Христофоров В. С.; комм. Макаров В. Г., Репников, А. В. — М.: Русский путь, 2010. — С. 414. — 480 с. — 2000 экз. — ISBN 978-5-85887-359-4.

Література

[ред. | ред. код]
  • Т. Г. Масарик и «Русская акция» Чехословацкого правительства: К 150-летию со дня рождения Т. Г. Масарика. По материалам международной научной конференции / Вандалковская М. Г.. — 1-е. — Москва: Русский путь, 2005. — 256 с. — (Дом русского зарубежья имени Александра Солженицына: Материалы и исследования). — ISBN 5-85887-233-6.

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Бурега В. В. (30 червня 2011). «Русская акция» Чехословацкого правительства и церковная жизнь русской эмиграции (1920-30-е гг) (рос.). Научный богословский портал Богослов.Ru. Архів оригіналу за 24 вересня 2012. Процитовано 4 червня 2012.
  • Петрушева Л. И. Русская акция правительства Чехословакии и эмиграция из России (рос.). Архивы России. Процитовано 4 червня 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  • Вербин Е. Юбилей «Русской акции» (рос.). Чешская компания Sloven. Архів оригіналу за 26 лютого 2013. Процитовано 4 червня 2012.
  • Савицкий И. Начало «Русской акции» // Новый журнал : журнал. — 2008. — Т. 251.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Російська_акція