Роуз Марі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Роуз Марі
англ. Rose Marie Mazzetta
Псевдо Крихітка Роуз Марі
Народилася 15 серпня 1923(1923-08-15)[2][4][3]
Мангеттен, Нью-Йорк, США
Померла 28 грудня 2017(2017-12-28)[1][2][3] (94 роки)
Ван-Найс, Лос-Анджелес, Каліфорнія, США
Країна  США
Діяльність акторка, співачка, письменниця, автобіографка, акторка озвучення, комікеса
Alma mater Professional Children's Schoold
Знання мов англійська
Роки активності 1926–2017
Діти 1
Нагороди

зірка на голлівудській Алеї слави[d]

IMDb ID 0547300

Роуз Марі (уроджена Роуз Марі Мазетта;[5] нар. 15 серпня 1923 — пом. 28 грудня 2017) — американська актриса, співачка, комедійна акторка та виконавиця водевілів. Ще в дитинстві виконуючи в період відразу після ери німого кіно мала успішну кар'єру співачки під сценічним псевдонімом Baby Rose Marie.

Роуз Марі була широко відома своєю роллю в комедії Сі-Бі-Ес «Шоу Діка Ван Дайка» (1961—1966), письменниці телевізійних комедій Саллі Роджерс[6]. Пізніше вона зіграла Мірну Гіббонс у «Шоу Доріс Дей» і протягом 14 років була відомою знаменитістю на «The Hollywood Squares».[6]

Про акторку знято документального фільму 2017 року «Wait for Your Laugh», який містить інтерв'ю з нею та її колегами, зокрема Карлом Райнером, Діком Ван Дайком, Пітером Маршаллом і Тімом Конвеєм.[7]

Ранній життєпис[ред. | ред. код]

Роуз Марі народилася 15 серпня 1923 року на Мангеттені штату Нью-Йорк у родині американки польського походження Стелли Глущак та італо-американського актора водевілів Френка Мазетти, якого називали Френком Керлі[8]. Її мати регулярно водила дівчинку на місцеві водевілі, і після цього Роуз Марі співала те, що почула, для сусідів, які зрештою запропонували їй взяти участь у конкурсі талантів.[9] У 3-річному віці Марі почала виступати під псевдонімом «Baby Rose Marie». У п'ять років їй запропонували семирічний контракт, вона стала радіозіркою.

Роуз Марі пізніше згадувала:

«У мене був глибокий голос, не як у Ширлі Темпл, а більше як у Софі Такер. Я ніколи не говорила голосом, як у дитини, тому деякі люди вважали мене справді 30-річним карликом».

Телекомпанія NBC організувала для неї національне сценічне турне, і вона знялася в кількох короткометражних фільмах, у тому числі у фільмі «Крихітка Роуз Марі, дитя диво» (англ. Baby Rose Marie the Child Wonder; 1929).[10]

На піку слави в дитячому віці, як співачка, з кінця 1929 до 1934 року, Роуз Марі мала власне радіошоу, брала участь у численних записах та знялася в кількох фільмах і короткометражних фільмах Paramount. Вона продовжувала зніматися у фільмах Paramount до середини 1930-х років, зокрема, короткометражки та один повнометражний фільм International House (1933)[11].

Згідно з її автобіографією «Тримайте Роуз», вже в юності її кар'єрі сприяли багато членів організованої злочинності, зокрема Аль Капоне та Багсі Сигел.[12] Роуз Марі отримала роботу в готелі Flamingo у Лас-Вегасі, штат Невада, який був побудований Сигелем.[13] Через те, що готель мав стосунок до організованої злочинності Роуз Марі довелося питати дозволу виступати в інших казино, і вона залишилася вірною «хлопцям» у Фламінго до кінця свого життя.[14]

Паралельно з виступами в нічному клубі, Роуз Марі в дорослому віці продовжувала працювати на радіо, отримавши прізвисько «Улюбленця радіохвиль».

Бебі Роуз Марі — радіозірка NBC у 1930 році

У 1929 році п'ятирічна Роуз Марі випустила короткий запис Vitaphone під назвою Baby Rose Marie the Child Wonder.[6] З 1930 по 1938 рік вона зробила 17 записів, три з яких не були видані. Її перша платівка, записана 10 березня 1932 року, звучала під акомпанемент оркестру Флетчера Гендерсона, одного з провідних афроамериканських джазових оркестрів того часу. Прийнято вважати, що Гендерсон з гуртом перебували в студії RCA Victor і записували чотири пісні, які вони мали намір спродюсувати того ж дня, тому їх попросили акомпанувати Baby Rose Marie[15].

Запис Роуз Марі «Say That You Were Teasing Me» (підкріплений «Take a Picture of the Moon», Victor 22960), за участю оркестру Гендерсона, став національним хітом у 1932 році. За словами Джоела Вітберна, Роуз Марі була останньою виконавицею, які й досі живі, що записали хіт до Другої світової війни.

Телебачення[ред. | ред. код]

У сезоні 1960—1961 років Марі зіграла разом із Ширлі Бонн, Елейн Стрітч, Джеком Вестоном, Реймондом Бейлі та Стаббі Кей у фільмі «Моя сестра Ейлін».[16]

Після п'яти сезонів (1961—1966) ролі Саллі Роджерс у «Шоу Діка Ван Дайка» Роуз Марі знялася в двох сезонах (1969—1971) «Шоу Доріс Дей» у ролі подруги та колеги Доріс Мартін Мірни Гіббонс. Вона також з'явилася в двох епізодах The Monkees в середині 1960-х років. Пізніше вона мала напіврегулярне місце у верхньому центральному квадраті в оригінальній версії The Hollywood Squares.[17] Оскільки учасники, як правило, спочатку вибирали квадрати з кутів, фраза «Роуз Марі заблокувати» вимовлялася так часто, що вона часто жартувала, що має законно змінити своє ім'я саме на таке. Роуз Марі також знімалася в трьох епізодах «Шоу Діна Мартіна» на NBC у 1966 та 1967 роках, а також двічі (1964 та 1968) у «The Hollywood Palace» — на ABC.

У середині 1970-х років Роуз Марі з'явилася в повторюваній ролі Хільди в поліцейській драмі SWAT. Хільда приносила поліцейським свіжих пончиків, заварювала каву для команди та створювала деякі комічні епізоди.[6]

На початку 1990-х років Роуз Марі неодноразово грала роль матері Френка Фонтани в серіалі «Мерфі Браун». Вона також запам'яталася як владна мати Роя Біггінса Елеонор «Блуто» Біггінс в епізоді Wings.

Роуз Марі та Морі Амстердам знялися разом у жовтневому епізоді «Германової голови» 1993 року та зіграли гостьову роль у лютому 1996 року в епізоді «Каролайн у великому місті», незадовго до смерті Амстердама в жовтні того ж року.[18]

Театр[ред. | ред. код]

Роуз Марі разом із Філом Сільверсом брала участь у хітовому бродвейському мюзиклі «Top Banana» у 1951 році, а також знялася в добре прийнятій глядачами екранізації 1954 року. Пізніше Роуз заявила, що її музичні номери вирізали з фільму в помсту за те, що вона публічно відкинула сексуальні домагання продюсера. Наприкінці свого життя вона засвідчила, що це був єдиний раз, коли вона зазнала сексуальних домагань в індустрії розваг за свою 90-річну кар'єру[19].

У 1965 році Роуз Марі з'явилася в даллаській постановці Bye Bye Birdie у ролі Мей Петерсон — матері персонажа, якого грав Дік Ван Дайк на Бродвеї та у фільмі[20].

З 1977 по 1985 рік Роуз Марі знімалася разом з Розмарі Клуні, Хелен О'Коннелл та Маргарет Вайтінг у музичному ревю «4 дівчата 4», з яким гастролювали по США і кілька разів з'являлося на телебаченні.[21]

Роуз Марі була зірковою гостею-ведучою комедійної вистави «Бабуся Рок»!, написаної Гордоном Дурічем. Спочатку вона транслювався на радіо в 2010 році на KVTA і KKZZ, а потім повторно транслювалася на KVTA та KKZZ у вересні 2012 року на честь Національного дня бабусь і дідусів.

Особисте життя[ред. | ред. код]

Роуз Марі була одружена з трубачем Боббі Гаєм з 1946 року до його смерті в 1964 році[22][23]. У пари народилася донька — телевізійна продюсерка Джорджіана Гай Родрігес[8].

Незважаючи на те, що в пресі це було представлено як романтичне захоплення, у 1970-х роках Роуз Марі підтримувала платонічні стосунки зі співвласником Pussycat Theaters Вінсом Мірандою[24].

У свої пізні роки Роуз Марі була активною в соціальних мережах, зокрема в Twitter, де вона пропонувала підтримку жінкам, які, як і вона, постраждали від сексуальних домагань[25].

Смерть[ред. | ред. код]

Роуз Марі померла у своєму будинку в районі Ван Найс у Лос-Анджелесі 28 грудня 2017 року на 95-му році життя[8]. Нелл Сковелл вшановувала її як «святу покровительку жінок, які грали комедійні ролі»[26].

Давній друг і агент Роуз Марі Харлан Болл каже, що смерть легендарної актриси пов'язана з «віковими проблемами». Болл бачився із Марі незадовго до її смерті. Він пояснив журналістам, що Марі лягла відпочити в четвер після обіду, і до того моменту, як опікун підійшов до неї спитати, чи хоче вона чогось поїсти, виявилось, що Роуз Марі перестала дихати.

Вибрана фільмографія[ред. | ред. код]

Художні фільми[ред. | ред. код]

  • Міжнародний будинок (1933) — Роуз Марі
  • Top Banana (1954) — Бетті Діллон
  • Великий біт (1958) — Мей Гордон
  • Не хвилюйся, ми придумаємо назву (1966) — Енні
  • Смертельна спека на каруселі (1966) — Маргарет Кірбі
  • Пам'ять про нас (1974) — Іда
  • Людина з конюшинного гаю (1974) — Сестра Мері
  • Смертоносні пальці Брюса (1976)
  • Дешевше утримувати її (1980) — Іда Брекен
  • Lunch Wagon (1981) — місіс Шмеклер
  • Відьмина дошка (1986) — місіс Мозес
  • Чудовий світ Джонатана Вінтерса (1986) — саму себе
  • Пісочна людина (1993) — продавщиця автомобілів
  • Психо (1998) — Норма Бейтс (голос, в титрах не указана)
  • Загублений і знайдений (1999) — Клара
  • Не дуже страшне кіно (2000) — місіс Тінгл
  • Spurge of Power: The Stuff of Heroes (2004) — саму себе
  • Назавжди плед (2008) — саму себе

Короткометражні[ред. | ред. код]

  • Baby Rose Marie the Child Wonder (1929) — саму себе
  • Рамблінг «Круглий радіоряд» #4 (1932)саму себесама
  • Назад у '23 (1933) — саму себе
  • Рамблінг «Круглий радіоряд» (1934) — саму себе
  • У Майка (1934) — саму себе: Бебі Роуз Марі
  • Саллі Свінг (1938) — Саллі Свінг (голос, в титрах не зазначено)
  • Дивовижна Сьюзі (1953) — саму себе

Телесеріали[ред. | ред. код]

  • Димок зі ствола (1957, Епізод 94: «Дванадцята ніч») — місіс Монгер
  • Загін M (1958, епізод 36; «Система») — Марго
  • Шоу Боба Каммінгса (1958—1959, 9 епізодів) — Марта Рендолф
  • Велике кохання Добі Гілліс (1960) — місіс Тарантіно
  • Моя сестра Ейлін (1960—1961) — Берта
  • Шоу Діка Ван Дайка (1961—1966) — Саллі Роджерс
  • Мавпи (1966) — Велика людина, Бессі Ковальскі в S1:E7, «Мавпи в місті-привиді»
  • The Monkees (1967) — Міллі в S1:E27, «Мавпа-мама»
  • Вірджинія (1967) — Белль Стівенс
  • Вальтер з джунглів (1967) (непроданий пілот)
  • Мої три сини (1968, епізод: «Перший вечір») — медсестра Женев'єв Гудбоді
  • Шоу Доріс Дей (учасниця акторського складу в 1969—1971 роках) — Мірна Гіббонс
  • Люкс для молодят (1972, 3 епізоди)
  • Адам-12 (1972—1973) — Жінка в автобусному парку в епізоді 1972 року «Порада»; Жан Вагнер в епізоді 1973 року «Чисто з цивільним: Частина 2»
  • Сепцназ (S.W.A.T.) (1975) — Хільда
  • Кояк (1975) епізод «Два-чотири-шість за двісті» — місіс Тілдон
  • Човен кохання (1978—1984) — Беатріс Мултон / Берта Фінч / Четвертий бридж гравець / Дотті Прайс
  • Міст через час (1985, телефільм) — Алма Беллок
  • Ремінгтон Стіл (1986, 4-та серія, епізод 17-й; «Стіл у центрі уваги») — Біллі Янг
  • Шоу Джекі Бізон (1990, непродана пілотна програма, яка транслювалася на NBC) — Доріс (голос)
  • Мерфі Браун (1990—1991, 2 епізоди) — Роуз Фонтана
  • Scorch (1992, скасовано після трьох епізодів) — місіс Една Брекен
  • 2 дурні пси (1993) — Місіс Крабфейс (голос)
  • Ультра Серія (1993)
  • Хардбол (1994, скасовано після семи епізодів) — Мітці Бальцер
  • Cagney & Lacey: Together Again (1995, телефільм) — Мітці Ґласс
  • Фріказоїд! (1995) — Хонна (голос)
  • Керолайн в Сіті", з Морі Амстердам (1996); «Керолайн і утриманець» (1997) — Стелла Доусон
  • Крила (1997) — Елеонор Блуто Біггінс
  • Раптом Сьюзен (1997) — Радість
  • Гей, Арнольде! (1998) — Агата Колфілд (голос)
  • Хьюлі (2001) — Една
  • Трейсі Уллман у трейлерах (2003) — Сільвія
  • Шоу Алана Брейді (2003, телефільм) — Секретар (озвучка)
  • Шоу Діка Ван Дайка (2004, телефільм) — Саллі Роджерс Глімшер
  • Гарфілд Шоу (2008—2013) — (озвучка)

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Rose Marie (2002). Hold The Roses. University Press of Kentucky. ISBN 978-0813122649.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Rose Marie, Wisecracking Star of 'Dick Van Dyke Show,' Dies at 94
  2. ↑ а б в Find a Grave — 1996.
  3. ↑ а б в Internet Broadway Database — 2000.
  4. ↑ SNAC — 2010.
  5. ↑ Show Business Icon Rose Marie Dies At 94. NPR.org (англ.). Процитовано 30 грудня 2017.
  6. ↑ а б в г Barnes, Mike; Byrge, Duane (28 грудня 2017). Rose Marie, Wisecracking Star of 'Dick Van Dyke Show,' Dies at 94. The Hollywood Reporter. ISSN 0018-3660.
  7. ↑ Megan Riedlinger (17 серпня 2023). The most famous women in Hollywood history you've probably never heard of.
  8. ↑ а б в Peterson, Alison J. (28 грудня 2017). Rose Marie, Decades-Spanning Showbiz Veteran, Is Dead at 94. The New York Times.
  9. ↑ Archived at Ghostarchive and the Rose Marie discusses being a child star - EMMYTVLEGENDS.ORG. YouTube. Архів оригіналу за 12 квітня 2013. Процитовано 13 листопада 2023.: Rose Marie discusses being a child star - EMMYTVLEGENDS.ORG. YouTube.
  10. ↑ Bergan, Ronald (3 січня 2018). Rose Marie Obituary. The Guardian (англ.). Процитовано 27 липня 2021.
  11. ↑ Dagan, Carmel (29 грудня 2017). Rose Marie, 'Dick Van Dyke Show' Star, Dies at 94. Variety (амер.). Процитовано 29 грудня 2017.
  12. ↑ Monahan, Patrick. After 90 Years in Show Business, Dick Van Dyke Star Rose Marie Is Still Laughing. HWD (англ.). Процитовано 29 грудня 2017.
  13. ↑ Eisenberg, Dennis (1979). Meyer Lansky: Mogul of the Mob. Paddington Press. ISBN 978-0448222066.
  14. ↑ Last words posted on her official Twitter account, December 28, 2017.
  15. ↑ Hendersonia, the bio-discography by Walter C. Allen
  16. ↑ Nelson, Valerie J. (28 грудня 2017). Rose Marie, co-star of 'The Dick Van Dyke Show,' dies at 94. Los Angeles Times.
  17. ↑ Rose Marie: 'Dick Van Dyke Show' star who counted Al Capone as a fan. The Independent (en-GB) . 9 січня 2018. Процитовано 12 січня 2018.
  18. ↑ HoldTheRoses (11 листопада 2012), Rose Marie & Morey Amsterdam | Caroline and The Watch, процитовано 12 січня 2018
  19. ↑ What happened when I publicly shamed my harasser. The Hollywood Reporter
  20. ↑ Birdie Opens 2-Week Dallas Run Monday. Waco Tribune-Herald. 20 червня 1965. с. 51. Процитовано 22 червня 2018.
  21. ↑ «Rose Marie and the '4 Girls 4'», missrosemarie.com; accessed October 25, 2015.
  22. ↑ Bobby Guy [obituary]. The New York Times. 29 травня 1964. Процитовано 14 травня 2019.
  23. ↑ Bacon, James (11 червня 1965). Rose Marie Takes Role on Stage, Nixes Clubs. Star-Banner (Ocala, Florida). с. 16.
  24. ↑ Sanford, Jay Allen (29 червня 2010). Pussycat Theaters - a comprehensive history of a California dynasty. San Diego Reader. Процитовано 13 січня 2021.
  25. ↑ Donahu, Ann (29 грудня 2017). Dick Van Dyke' Star Rose Marie Dead at 94. ETOnline. Процитовано 29 грудня 2017.
  26. ↑ Rose Marie: Dick Van Dyke Show star dies at 94. BBC. 29 грудня 2017. Процитовано 29 грудня 2017.

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Роуз Марі
Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Генеалогія та некрополістика
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Роуз_Марі&oldid=41671959