Ефект Вайнштайна

Гарві Вайнштайн визнаний винним у неодноразовому сексуальному насильстві щодо акторок і топменеджерок

Ефект Вайнштайна — феномен масових звинувачень у сексуальних домаганнях і нападах знаменитостей, за якими слідує реакція підприємств та установ. Ефект отримав назву на честь Гарві Вайнштайна, звинувачення якого у жовтні 2017 року викликали хвилю народного обурення проти сексуального насильства як суспільного явища і домоглись його звільнення та позбавлення волі на 23 роки. У поєднанні з іншими випадками сексуальних домагань, здійсненими раніше у тому ж році, і кампанією #MeToo, що закликала постраждалих від домагань ділитися своїм досвідом, це привело до цілої низки скандалів і звинувачень, із залученням різних індустрій, викликало відставку багатьох чоловіків у владних структурах як США, так і інших країн. В індустрії розваг були звинувачені артисти та режисери, серед котрих актор Кевін Спейсі, комік Луїс Сі Кей і режисер Брет Ратнер, контракти з якими були розірвані. Понад 300 жінок звинуватили у домаганнях режисера Джеймса Тобака. Роботу також втратили діячі журналістського середовища: редактори, видавці, власники медіа. В інших галузях покарання заслужив шеф-кухар Джону Беш, керівники у сфері фінансів і зв'язків із громадськістю.

Акція MeToo поширилася на інші країни й мови у соцмережах. Звинувачення проти кількох британських політиків викликали суспільний скандал і призвели до перевірки та відставки трьох чиновників. У Канаді пішов у відставку засновник фестивалю комедії Жильбер Розон. Понад десяток осіб звинуватили радіоведучого з Квебека Еріка Сальвейла у сексуальних домаганнях.

Американські журналісти у бесіді на NPR зробили ряд тверджень про переломний момент у ставленні до сексуальних домагань: на відміну від попередніх подібних публічних дебатів, коли обговорювалися дії раніше нікому не відомих людей, тепер звинувачення були висунуті знаменитостям. The New York Times опублікувала постійно оновлюваний список суспільних діячів, яких звинувачують у сексуальних домаганнях, з посиланнями на публікації, у котрих ці вчинки були опубліковані, а також в яких мали місце наслідки й відповіді звинувачуваних. Станом на 15 листопада 2017 року список включає 28 імен.

Передісторія

Частина серії
Фемінізм
Жінки Дівчата Права
Історія фемінізму Протофемінізм 1 хвиля 2 хвиля 3 хвиля 4 хвиля Постфемінізм Жіноча історія Жінки США Британії Канади Німеччини Жіночі музеї Поверх спадщини Феміністична історія Феміністичні дати Виборче та інші права жінок Суфражизм хроніка мусульманські країни США інші права Права жінок за країною Фемінізм в Україні Австралія Афроамерика Велика Британія Уельс Канада Кувейт Нова Зеландія Швеція Швейцарія США штати Японія Ро проти Вейда
Течії Радикальний Сепаратистський Лесбійський радикальний політичний сепаратистський Екологічний Вегетаріанський Амазонський Анархічний Кібер- Матеріальний Робочого класу Соціальний Соціалістичний Марксистський Пост-структуралістський Французький пост-структуралістський Ліберальний Культурний Відмінності Рівності Справедливості Індивідуалістський Fat Материнський Хіп-хоп/активізм Нео- Пост- Постмодерний Точки зору Аналітичний Глобальний Гендерний Мережевий Консервативний список Ліпстік Секс-позитивний Антиабортний Транс- Фемінізм жертви Етнічні Чорний Чікана Білий Туземний Індіанський Ромський Рух 4B Постколоніальний Транснаціональний Вуменізм Африкана-вуменізм Релігійні Атеїстичний Богиня Вікка Діанічна Вікка Виправлення Індуїстський Буддистський Християнський Ісламський Мусавах Єврейський Ортодоксальний Мормонський Сикхський Курдський
Проблеми та рішення Проблеми Насильство проти жінок Феміцид вагітних корінних жінок убивство честі смерть за посаг саті калічення вульви (FGM) примусова стерилізація корінних американок Домашнє насильство з боку інтимного партнера Аб'юзивні стосунки критика шлюбу Сексуальне насильство воєнне у ПАР Зґвалтування лесбофобне шлюбне Проституція критика Порнографія критика критика БДСМ Сексуальне домагання Культура зґвалтування Сексуальна об'єктивація Мізогінія у ЗМІ Бинтування ніг Рух проти абортів полеміка Сексизм в освіті Ковертюра у спорті у Вікіпедії Гендерна нерівність на робочому місці Розрив зарплат неоплачувана робота репродуктивна скляна стеля третя зміна потрійний утиск фемінізація бідності Антифемінізм Рішення Права жінок Гендерна рівність Вбудований фемінізм та рівність Впливи на суспільство Фемінізм у культурі Медіа Державний фемінізм Гендерна політика державна мейнстримінг Позитивна дискримінація Гендерні квоти Декретна відпустка Менструальна відпустка Жіноча освіта у STEM тривалість за країною Стамбульська конвенція Жіночий прихисток Жіночі простори Шведська модель протидії проституції Сексуальна освіта Вік сексуальної згоди Планування сім'ї Згода на секс Контрацепція Безпечний секс Чайлдфрі Репродуктивна справедливість Рух за право на аборт Жінки на хвилях Мовна реформа Фемінітиви Гендерно-нейтральна мова у мовах з родом Чоловіки в фемінізмі HeForShe День дівчаток та День жінок Емпавермент MeToo ЯНеБоюсьСказати Girl power Феміністичне мистецтво Рух Жіноче письмо Жіночий епос Фантастика Поезія Дитяча література Театр Жіноче кіно Жіночий погляд Комедія Хіп-хоп Премія Тіптрі Премія Бейліз Women In Arts Бостонський шлюб Матріархальна релігія
Теорія фемінізму Феміністичний метод Écriture féminine Особисте — це політичне Гендер конструйованість поляризація Гендерні стереотипи Гендерна роль Патріархат Андроцентризм Фалоцентризм Гіноцентризм Матріархат Кіріархія Моє тіло ― моє діло Гендерні дослідження жіночі чоловічі гендерна історія Феміністська наука антропологія соціологія археологія біологія географія архітектура технонаука ФПДА composition studies економіка еконтеорія міжнародні відносини конструктивізм політекологія політична теорія теорія права юридична етика кримінологія філософія естетика емпіризм епістемологія етика екзистенціалізм метафізика pathways perspective ревізіоністська міфологія теологія теалогія Вуменістична теологія педагогіка психологія Едіпів комплекс сексологія сексуальність орієнтація трансгендерність секс-війни порнографія мистецький рух мистецька критика літературна критика теорія кіно
Персоналії і праці Ключові феміністки Список феміністок Категорія Адічі Батлер де Бовуар Волстонкрафт Вульф Гольдман Грір белл гукс Дворкін Джефріс Девіс Ірігаре Кристева Люксембург Панкгерст Поллок Співак Стайнем Фаєрстоун Фрідан Юсафзай За групами За країною Єврейські Мусульманські Суфражистки Активістки за права жінок Письменниці Екофеміністичні Поетеси Музикантки Арткритикині Економістки Філософині Ораторки Організації за права жінок Всі за виборче партії Праці Список феміністичної літератури Декларація прав жінки і громадянки (1791) На захист прав жінок (1792) Декларація переконань (1848) Поневолення жінок (1869) Походження родини, приватної власності та держави (1884) Власна кімната (1929) Друга стать (1949) Загадка жіночності (1963) «Порнографія: чоловіки володіють жінками» (1981) «Статевий зв'язок» (1987) Чи може підпорядковане промовляти? (1988) Міф про красу (1990) Публікації і контент Ms. Статті Журнали з жіночих досліджень Комікси
За країнами Україна Албанія Австралія Бангладеш Велика Британія В'єтнам Данія Ефіопія Єгипет Гана Греція Гонконг Індія Індонезія Іран Ірак Ірландія Ізраїль Італія Казахстан Канада Китай Конго Латинська Америка Аргентина Бразилія Гаїті Гондурас Мексика Парагвай Тринідад і Тобаго Чилі Ліван Малайзія Малі Непал Нідерланди Німеччина Нова Зеландія Норвегія Нігерія Північний Кіпр Пакистан Південна Африка Південна Корея Польща Росія Руанда Сирія США Тайвань Таїланд Туреччина Філіппіни Фінляндія Франція Швеція Японія
Портал Проєкт Стиль

5 жовтня 2017 року газета The New York Times і журнал The New Yorker повідомили про десятиліття звинувачень у сексуальних домаганнях проти кінопродюсера Гарві Вайнштайна, який був невдовзі звільнений із заснованої ним компанії The Weinstein. Стало відомо, що Вайнштайну довгий час вдавалося стримувати розголос шляхом конфіденційних фінансових компенсацій і угод з нерозголошень, жертвами він обирав, як правило, кінозірок та інших знаменитостей. Журналісти також дізналися про «походеньки» політичного оглядача Білла О’Райлі, який виплатив постраждалим до 45 млн доларів за мовчання. В обох випадках публічність заяв змусила роботодавців розірвати договори зі скандальними знаменитостями й пролити світло на «змову мовчання» на тему сексуальних домагань.

На події, що слідували за звинуваченнями Вайнштайна, здійснили вплив і деякі інші подібні резонансні інциденти, які мали місце в різний період, у тому числі й вельми давні: свідчення Аніти Гілл проти претендента на посаду верховного судді США Кларенса Томаса у 1991 році, звинувачення проти Білла Косбі у середині 2010-х років, історія телеведучої Гретхен Карлсон, звільненої із телеканалу Fox News після того, як вона відмовила у домаганнях главі каналу Роджеру Ейлсу, який у підсумку теж був вимушений піти у відставку. Карлсон активно закликала журналістів розслідувати дії Вайнштайна й О’Райлі. Програмістка компанії Uber Сюзан Фаулерс виступила зі звинуваченнями у сексуальних зловживаннях у компанії, які вплинули на репутацію Тревіса Каланика і Дейва Макклюра. Газета USA Today резюмує, у 2017 році «сексуальне домагання стало серйозним злочином».

Ефект

Звинувачення проти Вайнштайна негайно породили хвилю обурення громадськості проти сексуальних домагань і злочинів у США, у пресі за цим явищем через деякий час закріпилася назва «ефект Вайнштайна». Осмілівши, жінки та чоловіки надавали гласності довго прихованим, з примусу або із власного бажання, історіям про сексуальні домагання на робочих місцях у різноманітних індустріях. Це призвело до звільнень, перевірок і розслідувань відносно чоловіків, наділених тією або іншою владою. Кампанія під хештегом #MeToo на Твіттері закликає сотні тисяч людей ділитися своїми історіями.

Ефект Вайнштайна досяг міжнародного масштабу. У Європі звинувачення у сексуальних домаганнях у ставленні кількох британських політиків переросли у публічний скандал за участю десятків жінок. Скандал охопив проміжок у десятиліття і зачепив політичні партії. Це призвело до тимчасового зупинення членства у парламенті Марка Гарньера і відставки міністра оборони Майкла Феллона та вельського міністра Карла Сарджента. Кампанія #MeToo трансформувалася у #BalanceTonPorc («покажи свою свиню») у Франції й #QuellaVoltaChe («той раз, котрий») в Італії. У Канаді звинувачення на адресу засновника комедійного фестивалю Жильбера Розона призвели до його відставки, а у Квебеці 15 жінок оголосили претензії радіоведучому Еріку Сальвейлу. Під враженням від кампанії #MeToo, південноафриканський співак і колишній політик Дженніфер Фергюсон публічно заявив, що президент Південно-Африканської футбольної асоціації Денні Джордан винен у зґвалтуванні двадцятилітньої давності.

24 лютого 2020 року Вайнтштайн був оголошений винним у двох сексуальних злочинах. Йому призначене покарання з терміном ув'язнення до 25 років.

Аналіз

Американські журналісти в ході дискусії на NPR зробили ряд тверджень про настання деякого переломного моменту у суспільному ставленні до сексуальних порушень. Новизна полягає передусім у персонах, котрі стали «мішенями» звинувачень: якщо раніше це були, в основному, непублічні люди, то тепер їхнє місце зайняли знаменитості. Соціальні медіа також послужили платформою для людей, де вони отримали можливість безперешкодно й ефективно ділитися своїм досвідом, отримуючи за це емоційне заохочення, котрого не існувало під час попередніх суспільних обговорень. У штаті Каліфорнія розглядають законопроєкт про заборону таємних урегулювань випадків сексуальних домагань.

Див. також

• Me Too (хештег)
• ЯНеБоюсьСказати
• Насильство проти жінок

Посилання

• Allsop, Jon (1 листопада 2017). Global media confronts its own Weinsteins. Columbia Journalism Review. Архів оригіналу за 2 листопада 2017. Процитовано 11 листопада 2017.
• Almukhtar, Sarah (10 листопада 2017). After Weinstein: A List of Men Accused of Sexual Misconduct and the Fallout for Each. The New York Times. Архів оригіналу за 11 квітня 2019. Процитовано 29 лютого 2020.
• Bennett, Jessica (5 листопада 2017). The ‘Click’ Moment: How the Weinstein Scandal Unleashed a Tsunami. The New York Times. Архів оригіналу за 15 квітня 2021. Процитовано 29 лютого 2020.
• Bowles, Nellie (10 листопада 2017). Men at Work Wonder if They Overstepped With Women, Too. The New York Times. Архів оригіналу за 2 березня 2021. Процитовано 29 лютого 2020.
• Edwards, Stassa (9 листопада 2017). This Is What a News Cycle That Holds Sexual Predators Accountable Looks Like. Jezebel. Архів оригіналу за 11 лютого 2021. Процитовано 11 листопада 2017.
• Hess, Amanda (10 листопада 2017). How the Myth of the Artistic Genius Excuses the Abuse of Women. The New York Times. Архів оригіналу за 26 березня 2021. Процитовано 29 лютого 2020.