Ρ Кассіопеї
| Location of Rho Cassiopeiae.png | |
| Дані спостереження Епоха J2000.0 | |
|---|---|
| Сузір’я | Кассіопея |
| Пряме піднесення | 23h 54m 23.0s |
| Схилення | +57° 29′ 58″ |
| Видима зоряна величина (V) | +4,54 – +6,2 |
| Характеристики | |
| Спектральний клас | G0 |
| Показник кольору (B−V) | 1,20 |
| Показник кольору (U−B) | 1,12
|
| Астрометрія | |
| Променева швидкість (Rv) | −17 км/c |
| Власний рух (μ) | Пр.сх.: 1 мас/р Схил.: −10,2 мас/р |
| Паралакс (π) | 0.028 ± 0.58 мас |
| Відстань | 13 500 св. р. (4 150 пк) |
| Абсолютна зоряна величина (MV) |
−9,5 |
| Фізичні характеристики | |
| Маса | 40 M☉ |
| Радіус | 450 R☉ |
| Світність | 550 000 L☉ |
| Ефективна температура | 7300 K |
ρ Кассіопеї (ρ Cas) — жовтий гіпергігант у сузір'ї Кассіопеї. Одна з найяскравіших зір у нашій Галактиці.
Як жовтий гіпергігант, ρ Кассіопеї належить до одного з найрідкісніших типів зір. Утім, у сузір'ї Кассіопеї є ще одна подібна зоря — V509 Кассіопеї. Відстань від Землі оцінюється від 11 700 до 15 300 світлових років (3,6 до 4,7 тис. парсек). Світність ρ Кассіопеї оцінюється в 550 000 разів вищою, ніж у Сонця. Розрахункове значення абсолютної зоряної величини (–9,5M) робить її однією з найяскравіших зір, відомих науці. Діаметр зорі в 450 разів більший сонячного, що приблизно дорівнює 630 млн кілометрів. ρ Кассіопеї класифікують як нерегулярну або напівправильну змінну, і, здається, вона має кілька періодів: 820, 350, 510, 645 днів[1].
У ρ Кассіопеї було зареєстровано найпотужніший викид речовини зорі за всю історію спостережень[джерело?]. Орієнтовно, протягом двохсот днів зоря скидала по п'ятдесят земних мас щодня; загалом вона позбулася речовини, масою приблизно п'ять відсотків маси Сонця, або близько однієї тисячної маси самої ρ Кассіопеї. Подібні надпотужні викиди, ймовірно, можуть служити поясненням однією з інтригуючих загадок, що хвилює астрономів, — чому не спостерігається зір зі світністю, яка перевищує світність Сонця більш ніж у мільйон разів? Цілком можливо, що саме викиди речовини є тим самим механізмом, який обмежує світність.
У 2003 році група астрономів, що працювала на телескопі Гершеля, опублікувала повідомлення для преси[джерело?], у якому припускалося, що ρ Кассіопеї є одним із кандидатів на спалах наднової (серед інших відомих кандидатів — α Оріона — Бетельгейзе). Приводом послужило коливання зоряної величини у 2000 році, яке супроводжувалося викидом великої кількості речовин із поверхні зорі.
Див. також[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- ↑ а б Jim Kaler. Rho Cassiopeiae. Архів оригіналу за 31 жовтня 2015. Процитовано 24 травня 2019.(англ.)
|
Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |