Румницька Марія Іванівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Марія Іванівна Румницька
Румницька фото.png
Народилася 1876(1876)
Харків, Харківська губернія
Померла 1950(1950)
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія
УРСР
Діяльність науковець
Alma mater Харківська жіноча гімназія
Відома завдяки: бібліограф
У шлюбі з Румницький Костянтин Григорович
Автограф Signature of Maria Rumnytska.png

Румницька Марія Іванівна (у дівоцтві Чепіга, нар. 1876, Харків, Харківська губернія — пом. 1950(?), Харків, УРСР) — бібліотекарка, громадська діячка, бібліографиня, член правління Харківської громадської бібліотеки (1914—1918 рр)[1].

Біографія[ред. | ред. код]

Марія Чепіга народилася 1876 року у Харкові в родині вчителя. Закінчила Першу харківську жіночу гімназію. Походила з родини Чепігів.

У 1895 року розпочала громадсько-просвітницьку діяльність у Харківській громадській бібліотеці (нині Харківська державна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка) як службовець[1].

Обіймала посади завідувачки відділом (1920), заступниці директора (1927).

У період з 1941 по 1943 роки виконувала функції директора бібліотеки, очолювала роботу з порятунку книжкового фонду. У повоєнні роки брала активну участь у відновленні роботи бібліотеки та її фондів[2].

Померла у Харкові у 1950 році.

Діяльність[ред. | ред. код]

Марія Румницька з 1895 по 1949 роки працювала на різних посадах у Харківській громадській бібліотеці (нині — Харківська державна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка).

1895 року розпочала громадсько-просвітницьку діяльність у Харківській громадській бібліотеці (нині бібліотека Короленка) в якості службовиці.

За спогадами Д. І. Багалія:

«для (службовців) ця праця була немов підготовчою школою для дальшої громадської діяльності. Їми керували щира любов до діла і ідейна служба народові. Платні службовці,котрі до послідніх часів одержували злиденну платню, теж виявляли прихильність до бібліотечних інтересів і знання бібліотечної справи, такі були, наприклад сестри Чепіги»[3].

Марія Румницька по 1907 рік відповідала за книжкову торгівлю у Харківській громадській бібліотеці. За розповсюдження і реалізацію нелегальної літератури вона була арештована 21 лютого 1906 року і звільнена після клопотання члена правління Дмитра Багалія[4].

Здійснювала контроль роботи кабінету для читання, абонементу і книгосховища. Була членом Української комісії (1911). Займалась обліком, комплектуванням фонду бібліотеки. Вела інвентарну книгу, алфавітний каталог (спільно з М. А. Масловим та З. В. Масловою) бібліотеки. Проводила роботу з залучення книжкових пожертв. У 19171921 роках зберігала фонди книгосховища від розграбування. Також докладала зусиль до поповнення фондів бібліотеки реквізованими книгами[1].

Марія Румницька приділяла увагу збереженню бібліотечних фондів. Була ініціатором введення особових іменних карток для підписників бібліотеки. Приймала участь в організації благодійних заходів зі збору пожертв на розвиток бібліотеки.

Харківська філія Союзкінохроніки 1936 року планувала хронікальний фільм про роботу бібліотеки і про участь в ній Марії Румницької[5].

У 1941 році Бібліотека не була евакуйована. З 18 жовтня 1941 року по 1943 року Марія Румницька виконувала обов'язки директорки бібліотеки. 26 серпня 1943 року був складений акт про втрати книжкового фонду, що був підписаний Марією Румницькою. Вона залишала спогади про цей період, які сьогодні зберігаються у Харківській державній науковій бібліотеці імені В. Г. Короленка[6]. Микола Бажан у грудні 1943 року на сторінках газети «Известия» написав, що збереження фонду Бібліотеки є заслугою Марії Румницької:

«незважаючи на весь німецький грабіж і руйнування — велика заслуга старенької бібліотекарки (примітка — Марії Іванівни Румницької)»
.

Після звільнення Харкова від нацистських загарбників з 1943 по 1949 роки Марія Румницька ще шість років пропрацювала в бібліотеці, а з 1949 вийшла на пенсію.

Родина[ред. | ред. код]

Чоловік Румницький Костянтин Григорович — інженер-технолог, секретар Південноросійського товариства технологів, член правління Харківської громадської бібліотеки (19081916)[1].

Рідна сестра Чепіга Наталя Іванівна — з 1904 року на керівній посаді в Харківської громадської бібліотеки, а з 1917 року — перший директор Харківської громадської бібліотеки (19081916)[7].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Румницкая (Чепега) Мария Ивановна/ А. Л. Шалыганова // Правление Харьковской общественной библиотеки, 1885—1918. — Харьков, 2016. — С. 210—212.
  2. Лосієвський І. Я., Шоломова С. Б. ХДНБ під час німецько-фашистської окупації Харкова (1941—1943 рр.) // Історія ХДНБ ім. В. Г. Короленка: пошуки, дослідження, відкриття. Х., 1996. С. 34–45.
  3. Багалій Д. І. Харківська громадська бібліотека як тип наукової і загально-просвітової обласної бібліотеки // Книжк. вісн. 1919. Кн. 2. — С. 47.
  4. Лосієвський І. Я. У роки першої російської революції // Бібліотека в історичному просторі трьох епох. До 125-річчя Харківської державної наукової бібліотеки імені В. Г. Короленка. — Харків, 2011. — С. 82-91
  5. 40 років на посту // Літ. газета. 1936. 6 квіт.
  6. Лосієвський І. Я. Факти і легенди часів окупації. Нюрнберзький процес // Бібліотека в історичному просторі трьох епох. До 125-річчя Харківської державної наукової бібліотеки імені В. Г. Короленка. — Харків, 2011. — С. 146—163.
  7. Антонова В. Р. «Революційний тримайте крок!» Бібліотека у 1917—1934 рр.// Бібліотека в історичному просторі трьох епох. До 125-річчя Харківської державної наукової бібліотеки імені В. Г. Короленка. — Харків, 2011. — С. 94—114.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Багалій Д. І. Харківська громадська бібліотека як тип наукової і загально-просвітової обласної бібліотеки // Книжк. вісн. 1919. Кн. 2. С. 47.
  • Лучшие работники библиотек // Красн. библиотекарь. 1935. № 7. С. 19.
  • 40 років роботи на бібліотечному фронті // Бібліотеки у соц. будівництві. 1936. № 1. C. 46, 47.
  • 40 років на посту // Літ. газета. 1936. 6 квіт.
  • Генин В. Энтузиаст библиотечного фронта // Красн. знамя. 1940. 6 мар.
  • Лосієвський І. Я., Шоломова С. Б. ХДНБ під час німецько-фашистської окупації Харкова (1941—1943 рр.) // Історія ХДНБ ім. В. Г. Короленка: пошуки, дослідження, відкриття. Х., 1996. С. 34–45.
  • Сосновська Т. О., Ярошик В. О. Директори Харківської державної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка. Штрихи до портретів // Зб. наук. праць ХДНБ ім. В. Г. Короленка. Вип. 6. Х., 2012. С. 65–75.
  • Румницкая (Чепега) Мария Ивановна // Шалыганова А. Л. Правление Харьковской общественной библиотеки, 1885—1918: биобилиографический словарь. — Харьков, 2016. — С. 210—212. (рос.)
  • Антонова В. Р. «Революційний тримайте крок!» Бібліотека у 1917—1934 рр. // Бібліотека в історичному просторі трьох епох. До 125-річчя Харківської державної наукової бібліотеки імені В. Г. Короленка. — Харків, 2011. — С. 94-114.
  • Лосієвський І. Я. У роки першої російської революції// Бібліотека в історичному просторі трьох епох. До 125-річчя Харківської державної наукової бібліотеки імені В. Г. Короленка. — Харків, 2011. — С. 82-91.
  • Лосієвський І. Я. Факти і легенди часів окупації. Нюрберзський процес // Бібліотека в історичному просторі трьох епох. До 125-річчя Харківської державної наукової бібліотеки імені В. Г. Короленка. — Харків, 2011. — С. 146—163.
  • Лосієвський І. Я. Подолання руїни // Бібліотека в історичному просторі трьох епох. До 125-річчя Харківської державної наукової бібліотеки імені В. Г. Короленка. — Харків, 2011. — С. 164—173.