Російський світ (значення)
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Російський світ — термін, який має кілька значень. Ця сторінка значень містить посилання на статті про кожне з них.
Якщо ви потрапили сюди за внутрішнім посиланням, будь ласка, поверніться та виправте його так, щоб воно вказувало безпосередньо на потрібну статтю.
Якщо ви потрапили сюди за внутрішнім посиланням, будь ласка, поверніться та виправте його так, щоб воно вказувало безпосередньо на потрібну статтю.
Російський світ (рос. Русский мир, Рускій мір):
Російський світ включає комплекс:
- синкретична політика,
- спроба орієнтації російського населення стосовно ідейних основ існування та розвитку російського суспільства через формування симбіозу сприйняття історичного минулого та перспективного бачення майбутнього в пошуку нової моделі ідеологічного наповнення національної ідеї нової Росії, створення стратегії геополітичного розвитку на теренах колишнього СРСР,
- суспільно-політична практика та еклектична світоглядна суміш в партійному будівництві та ідеологічній, агітаційно-пропагандистській діяльності,
- ідеологічний концепт в російському політичному та інтелектуальному дискурсі для позначення наднаціональної і трансконтинентальної спільності,
- комплексна політтехнологія Кремля та геополітичний підхід для інтерпретації сучасних політичних процесів правого і лівого спектрів в одному руслі в формі еклектичних поєднувань елементів панславізму, євразійства, російського месіанства та імперіалізму, ідеології російського більшовизму і крайніх націоналістичних течій російського білого антикомуністичного руху років громадянської війни в Росії в еміграції.
Російський світ — загальний соціальний термін, фігура мови на позначення якихось асоціацій з російською культурою.
Концептуалізація асоціацій може приймати наступний вигляд:
- Дружина президента Росії у своєму виступі в Петербурзі на всеросійській конференції «Російська мова на межі тисячоліть» Людмила Путіна[хто?] сказала: «Російська мова містить в собі ресурс для розвитку Росії».[1] Далі Л. Путіна доводить, що «російська мова об'єднує людей в русскій мір — сукупність мовців і думаючих на цій мові», й узагальнює: «Кордони російського світу проходять по кордонах вживання російської мови».[2]
- або такий: це загальний соціальний термін, фігура мови на позначення не будь-яких асоціацій з російською культурою, а в формі конкретного задуму, як то: російська культурна сфера як сукупність тих країн і народів Російської Федерації, чия культура формувалася під впливом зразків часів від давної Русі, до Московського царства, Російської імперії, Російської РФСР, СРСР, пострадянських подій початку 1990-х років, та з 2000-х років — часів путінської епохи в Росії. Термін на позначення соціальної тотальності, пов'язаної з російською культурою включає як російську діаспору, так і російську культуру разом з її впливом у світі.
(Див.також: Мовна картина світу)
- Фонд «Російський світ» — російський пропагандистський фонд, що займається просуванням та популяризацією у світі концепції «російського світу», шляхом популяризації російської мови та культури за допомогою, зокрема, програм вивчення російської мови в різних країнах світу, а також взаємодію з РПЦ та іншими конфесіями у справі просування російської мови та російської культури.
- Російський світ (рос. Русский мир) — щоденна російська газета, що випускалася у столиці Російської імперії в місті Санкт-Петербург в 1871—1880 роках. Видавцями газети були: В. В. Комаров, П. А. Висковатов (вони ж були і редакторами), І. Пахітонов (при ньому редактор Н. Стромілов), Михайло Григорович Черняєв, Ф. Н. Берг, редакторами — М. Г. Черняєв, потім Д. І. Стахєєв, Ф. Н. Берг, Е. К. Рапп.
- ↑ Ліна Костенко. УКРАЇНА як жертва і чинник глобалізації катастроф [Архівовано 14 серпня 2018 у Wayback Machine.] 25 квітня, 2003 day.kyiv.ua
- ↑ Куць, О. Мовна політика в державотворчих процесах України: [навч. посіб.] / О. Куць. — Х. : ХНУ ім. В. Каразіна, 2004. — 276 с. (стор.: 119)