Ремерит
| Ремерит | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d][1] |
| Абревіатура | Röm[2] |
| Nickel-Strunz 10 | 7.CB.75 |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | триклінна |
| Густина | 2,17-2,20 |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | Friedrich Adolph Roemerd |
 Ремерит у Вікісховищі | |
Ремерит, ромерит, рьомерит — мінерал, водний сульфат окисного та закисного заліза. Синонім — бюкінгіт.
Хімічна формула: Fe2+(Fe3+)2[SO4]4·14H2O.
Містить (%): Fe2O3 — 19,90; FeO — 8,95; SO3 — 39,80; H2O — 31,35. Домішки: Zn.
Сингонія триклінна. Таблитчасті кристали, а також зернисті і масивні агрегати, сталактити.
Спайність досконала.
Густина 2,17-2,20.
Твердість 3,0-3,75.
Колір жовтий до буро-червоного, а також фіолетово-коричневий. У шліфах жовто-коричневий.
Злам нерівний.
Гостро-солоний на смак.
Зустрічається з іншими сульфатами заліза як продукт окиснення піриту. Рідкісний.
Знахідки: Гарц, Баварія (ФРН), Південний Урал (РФ), штат Аризона, Каліфорнія (США).
На честь німецького геогога Ф. А. Рьомера (F.A.Römer), J.Grailich, 1858.
Розрізняють:
- рьомерит алюмініїстий (різновид рьомериту, який містить понад 1,45 % Al2O3),
- рьомерит залізистий (зайва назва рьомериту),
- рьомерит цинковистий (різновид рьомериту з Раммельсберґа, Гарц, ФРН, який містить 3,06 % ZnO).
- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Ремерит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Ремерит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
- Romerite Webmin [Архівовано 14 лютого 2010 у Wayback Machine.]
