Савка (рід птахів)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Савка
Савка білоголова (Oxyura leucocephala)
Савка білоголова (Oxyura leucocephala)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Гусеподібні (Anseriformes)
Родина: Качкові (Alaudidae)
Підродина: Савкові (Oxyurinae)
Рід: Савка (Oxyura)
Bonaparte, 1828[1]
Поширення представників роду      Oxyura vittata      Oxyura ferruginea      Oxyura maccoa      Oxyura leucocephala      Oxyura jamaicensis      Oxyura australis
Поширення представників роду

     Oxyura vittata      Oxyura ferruginea      Oxyura maccoa      Oxyura leucocephala      Oxyura jamaicensis      Oxyura australis

Види
Синоніми
Cerconectes Wagler, 1831[3]
  • Erismatura Bonaparte, 1832[4]
  • Gymnura Nuttall, 1834[5]
  • Undina Gould, 1837[6]
  • Bythonessa Gloger, 1842[7]
  • Plectrura Gistel, 1848[8]
  • Erimistura Degland & Gerbe, 1867[9]
  • Pervicauda Mathews, 1945[10]
Посилання
Вікісховище: Oxyura
Віківиди: Oxyura
EOL: 45510612
ITIS: 175174
NCBI: 8883
Fossilworks: 129151

Са́вка[11] (Oxyura) — рід гусеподібних птахів родини качкових (Anatidae). Представники цього роду мешкають на усіх континентах, за винятком Антарктиди[12]. В Украні зустрічається один вид — савка білоголова (Oxyura leucocephala).

Савки — це невеликі, кремезні качки, середня довжина яких становить 36-51 см, розмах крил 52-70 см, вага 476-1300 г. Вони мають довгі, жорсткі, східчасті хвости, часто направлені догори, і великі блакитні дзьоби, роздуті біля основи. Їхні ноги розташовані далеко позаду, через що птахи незграбно пересуваються по землі і рідко покидають воду. Савки мають складу систему линьки, через що в польових умовах визначити їх вік буває складно. На початку гніздування птахи проявляють специфічну демонстраційну поведінку, коли вони видають барабанний звук з надутих горлових мішків, енергійно рухають головою і піднімають короткий чуб на голові.

Савки живуть на прісних і солонуватих внутрішніх водоймах, на міграції і в місцях зимівлі зустрічаються на морських мілководдях та на інших солоних водоймах. Добре плавають і пірнають, на суходіл виходять рідко. Літають неохоче, при небезпеці пірнають у воду. Живляться переважно водними безхребетними — ракоподібними, молюсками, черв'яками, комахами та їх личинками, а також насінням, корневищами і зеленими частинами водних рослин та водоростями.

Виділяють шість видів:[13]

Відомо також кілька вимерлих видів савок:

Ще один вид — "Oxyura" doksana з міоценових відкладень Чехії не можна зі впевненістю віднести до цього роду[15].

Етимологія

[ред. | ред. код]

Наукова назва роду Oxyura походить від сполучення слів дав.-гр. οξυς — гострий і ουρα — хвіст.[16]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Bonaparte, Charles Lucien (1828). The genera of North American birds, and a synopsis of the species found within the territory of the United States ; systematically arranged in orders and families (continued). Annals of the Lyceum of Natural History of New York. 2: 293-432 [390].
  2. Mayr, Ernst; Cottrell, G. William, ред. (1979). Check-List of Birds of the World. Т. 1 (вид. 2nd). Cambridge, Massachusetts: Museum of Comparative Zoology. с. 501.
  3. J.G. Wagler. Mittheilungen über einige merkwürbige Thiere. „Isis von Oken”. 25, ss. kol. 282, 1832. 
  4. Ch.L. Bonaparte. Aggiunte e correzioni relative agli animali vertebrati a sangue caldo. „Giornale Arcadico di Scienze Letteri ed Arti”. 52, s. 208, 1831. 
  5. T. Nuttall: A manual of the ornithology of the United States and of Canada:. Cz. 2: The Water Birds. Cambridge: Hilliard and Brown, 1834, s. 425. 
  6. J. Gould: The birds of Europe. Cz. 5. London: R. and J.E. Taylor, 1837, ss. ryc. 383. 
  7. C.W.L. Gloger: Gemeinnütziges Hand- und Hilfsbuch der Naturgeschichte. Breslau: A. Schulz, 1841, s. 472. 
  8. J. von N.F.X. Gistel: Naturgeschichte des Thierreichs für höhere Schulen.. Sttutgart: Hoffmann, 1848, ss. x. 
  9. C.-D. Degland & J.-J.Z. Gerbe: Ornithologie européenne, ou, Catalogue descriptif, analytique et raisonné des oiseaux observés en Europe. Wyd. 2. T. 2. Paris: J.B. Baillière, 1867, s. 565. 
  10. G.M. Mathews. Notes on Generic Names. „The Emu”. 44 (4), s. 320, 1945. doi:10.1071/MU944319. 
  11. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  12. D.W. Winkler, S.M. Billerman & I.J. Lovette: Ducks, Geese, and Waterfowl (Anatidae), version 1.0. W: S.M. Billerman, B.K. Keeney, P.G. Rodewald & T.S. Schulenberg (red. red.): Birds of the World. Ithaca, NY: Cornell Lab of Ornithology, 2021. DOI:10.2173/bow.anatid1.01. [dostęp 2022-01-25].  (необхідна підписка)
  13. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Screamers, ducks, geese, swans. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 09 січня 2023.
  14. Oxyura ferruginea у базі Avibase.
  15. Worthy, Trevor H.; Tennyson, A.J.D.; Jones, C.; McNamara, J.A. & Douglas, B.J. (2007): Miocene waterfowl and other birds from central Otago, New Zealand. J. Syst. Palaeontol. 5(1): 1-39. DOI:10.1017/S1477201906001957 (HTML abstract)
  16. Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 287. ISBN 978-1-4081-2501-4.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Madge, Steve; Burn, Hilary (1987). Wildfowl : an identification guide to the ducks, geese and swans of the world. London: Christopher Helm. с. 190—193. ISBN 0-7470-2201-1.