Перейти до вмісту

Саганович Геннадій Миколайович

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Геннадій Миколайович Саганович
Генадзь Мікалаевіч Сагановіч
Народився13 січня 1961(1961-01-13) (64 роки)
Турная Білорусь БРСР, (СРСР)
КраїнаБілорусь Білорусь
Національністьбілорус
Діяльністьісторик, археолог Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materМінський педагогічний інститут
Галузьісторія, археологія
ЗакладІнститут історії АН БРСР
Науковий ступінькандидат історичних наук
ВчителіMikhas Tkachowd Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоQ120470468? Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагородимедаль Францішека Богушевича Білоруського ПЕН-центру

Генна́дій Микола́йович Сагано́вич (біл. Гена́дзь Мікала́евіч Сагано́віч; нар. 13 січня 1961, село Турная Івацевицького району Берестейської області) — білоруський історик. Кандидат історичних наук (1989).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 13 січня 1961 в селі Турная Івацевицького району Берестейської області. В 1984 закінчив Мінський педінститут, а в 1987аспірантуру. З 1990 працював молодшим науковим співробітником, а з 1992 — старшим науковим співробітником Інституту історії НАН Білорусі. Звільнений в 2005 за «порушення трудової дисципліни» і виключений науковою радою Інституту зі свого складу.[1]

Одружений, має двох дітей.

Наукова діяльність

[ред. | ред. код]

Проводив розкопки середньовічних замків ( Городоцький (Гарадоцкі), Глуський (Глускі), Койдановскій (Койданаўскі), Лоський (Лоскі) та ін.) Досліджував ковальство Білорусі епохи феодалізму. Вивчає військово-політичну історію Білорусі і Великого Князівства Литовського.

Один із засновників і голова Білоруського науково-гуманітарного товариства (19871992), засновник і головний редактор журналу «Білоруський історичний огляд» (біл. Беларускі гістарычны агляд) (з 1994). Нагороджений медаллю Францішека Богушевича Білоруського ПЕН-центру (1996).

Бібліографія

[ред. | ред. код]

Упорядник і один з авторів збірки «Ім'я твоє Біла Русь» (1991). Автор багатьох популярних книжок[2] з історії Великого князіства Литовського та Московської держави:

  • Вітчизну свою захищаючи: Костянтин Острозький. — Мн.: Просвітництво, 1992. — 62 с. ISBN 5-343-01109-8 .
  • Армія Великого князівства Литовського в XVI—XVII ст. — М.: Наука і техніка, 1994. — 79 с.: Іл. ISBN 5-343-01244-3 .
  • Невідома війна, 1654—1667. — Мн.: Просвітництво, 1995. — 144 с. ISBN 5-343-01637-5.
  • Полоцька війна, 1563—1579 рр.. / / Відродження: історія. альманах. — Мн., 1995 Вип. 1;
  • Церковна унія 1596 і питання національної тотожності білорусів у XVIII ст. / / Наш родовід. Гродно, 1996. Кн. 7;
  • Німецька католицька місія та Полоцьк в XIII ст. / / Полоцьк: коріння нашого родоводу. — Полоцьк, 1996;
  • Білорусь і Німецький орден (до Кревської унії) / / 3 глибини століть: Наш край. — Мн., 1997. Вип. 2;
  • У пошуках Середньовіччя / / Бел. іст. огляд. 1997. Сш. 1-2;
  • Полоцьк і німецька колонія на Двіні / / Там же. 1998. Сш. 1;
  • Німці в Полоцьку часів Франциска Скорини / / Беларусіха-Albaruthenica. — Мн., 1998. Кн. 9;
  • Десять століть білоруської історії, 862—1918. — Вільнюс: Наше Майбутнє, 1999. — 223 с. ISBN 9986-9229-7-X (у співавторстві з Володимиром Арловим).
  • Нарис історії Білорусі з давнини до кінця XVIII ст. — Мн.: Просвітництво, 2001. — 62 с. ISBN 5-343-01109-8 .

Російська критика

[ред. | ред. код]

Наукову цінність книги Г. Сагановича «Невідома війна 1654—1667» ставлять під сумнів російські історики О. А. Курбатов[3] та А. Н. Лобінов.

Г. Саганович пояснює все просто і зрозуміло: в 1654 р. на територію ВКЛ прийшла незліченна рать московитів, яка почала безжалісно винищувати непокірних жителів, розоряти міста і села. Звичайна побутова логіка легко вкладається в загальну картину: війну почали кровожерливі московити, вони ж влаштували геноцид білоруського населення, свідоцтво якому — статистика демографічних та економічних втрат.

Однак, будь-який професійний історик, який знайомлений з методологією критики історичних джерел і з принципами герменевтики, і який скрупульозно займається даним періодом, виявить у книзі Сагановича таку кількість невідповідностей, натяжок, відвертого перекручування, вибіркового цитування, яке змусить сумніватися в науковості «Невідомої війни». «Грубі недоліки в методиці історичного дослідження, — пише про книгу Г. Сагановича один з рецензентів, згаданий вище О. А. Курбатов, — особливо в області роботи з джерелами, змушують історика постійно перевіряти інформацію, що міститься в книзі, а, отже, і висновки. Явні політичні пристрасті, відверта ідеологічна спрямованість навряд чи допоможуть широкому колу читачів «пізнати минуле незалежно від політичної кон'юнктури[4]»

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Геннадий Саганович: «Я уже давно под прицелом администрации Лукашенко». [Архівовано 2014-08-10 у Wayback Machine.] Хартия '97 (05.07.2005).
  2. мова оригіналу — білоруська
  3. Курбатов О. А. Рецензия на книгу: Сагановіч Г. Невядомая вайна 1654—1667. Мінск, 1995 // Архив русской истории. М., 2002. С. 339 — 344
  4. Лобин А.Н. Неизвестная война 1654-1667 гг.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Пам'ять: істор.-докум. хроніка Мінська. В 4 кн. Кн. 1-а. — Мн.: БЕЛТА, 2001. — 576 с.: Іл. ISBN 985-6302-33-1 .
  • Саганович Геннадій Миколайович (рос.) / / Хто є хто в Республіці Білорусь: Електронний довідник. — БД Ділова газета.

Посилання

[ред. | ред. код]