Салаца

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Салаца
57°46′59.895113331999″ пн. ш. 25°10′54.098510843198″ сх. д. / 57.78330° пн. ш. 25.18169° сх. д. / 57.78330; 25.18169
ВитікБуртніекс
• координати57°46′59.895113331999″ пн. ш. 25°10′54.098510843198″ сх. д. / 57.78330° пн. ш. 25.18169° сх. д. / 57.78330; 25.18169
ГирлоРизька затока
• координати0°0′0″ пн. ш. 0°0′0″ сх. д. / 0.00000° пн. ш. 0.00000° сх. д. / 0.00000; 0.00000
БасейнSalaca basind
Країни:Латвія і Естонія
РегіонЛімбазький край
Валміерський край
Довжина98,9 км
Площа басейну:3421 км²
Середньорічний стік31,3 м³/с
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Салаца (латис. Salaca, лів. Salatsa) — річка на півночі Латвії, притока — Мазсалаца, витік річки у озері Буртніекс, довжина 95 км.

Географія

[ред. | ред. код]

Тече по Латвійській північній лісовій рівнині, переважно в межах Північновідземського біосферного заповідника. Річка протікає через три міста, Мазсалаца, Стайцеле і Салацгрива. Впадає в Ризьку затоку Балтійського моря в місті Салацгрива.

Салаца — прекрасне місце відпочинку; з переважно швидким потоком, багатьма піщаними скелями і печерами, річка гарно підходить для кількаденних походів на човні. Береги річки місцями скелясті, з червоного пісковика девонського періоду, а в околицях ростуть ліси.Найдовші природні печери Латвії - печери Даушені, довжиною понад 300 метрів розташовані на березі Салаци.[1]

Фауна

[ред. | ред. код]

У річці водяться плотва, окунь, лящ, щука і лосось.

Історія та культура

[ред. | ред. код]

У верхів'ях річки розташована неолітична стоянка, яка відома під назвою Ріннюкалнс, розкопки який велися з 1875 р[2] . Також верхів'я Салаци відоме поселеннями лівів, що існували до другої половини XIX століття[3] .

Популярними місцями для туризму є містечко Мазсалаца та музей в садибі Вальтенберґю.

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Daugeni Big cave (The Big X cave)
  2. Большая советская энциклопедия : [в 51 т.] / гл. ред. Б. А. Введенский. — 2-е изд. — М. : Советская энциклопедия, 1949—1958. (рос.)
  3. Ливы // Большая российская энциклопедия : [в 36 т.] / председ. ред. кол. Ю. С. Осипов, отв. ред. С. Л. Кравец. — М. : Науч. изд-во «БРЭ», 2004—2017. (рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]