Стайцеле
| Стайцеле | |||
|---|---|---|---|
 Лютеранська церква | |||
| |||
  Стайцеле | |||
| Країна | Латвія | ||
| Регіон | Ліфляндія | ||
| Край | Алойський край | ||
| Статус | 1992 | ||
| Площа | |||
| • Загалом | 4 км² | ||
| Висота | 45 м | ||
| Населення (2016)[1] | |||
| • Загалом | 1025 ос. | ||
| • Густота | 256,3 осіб/км² | ||
| Часовий пояс | EET (UTC+2) | ||
| • Літній час | EEST (UTC+3) | ||
| Сайт | www.staicele.lv | ||
 | |||
 Стайцеле на Вікісховищі | |||
Стайцеле (латис. Staicele, нім. Staizel) — місто в Алойському краю Латвії.
Назва[ред. | ред. код]
Географія[ред. | ред. код]
Розташований за 130 км від Риги, 62 км від Валмієри, 45 км від Лімбажі і 30 км від Айнажі. Площа території міста — 5,16 км².
Стайцеле — місто лелек (латис. stārķis — лелека), що є головними символами міста.
Пам'ятки[ред. | ред. код]
- Гніздо професора — гніздо, у якому народився символ Стайцеле — лелека.
- Експозиція кам'яної скульптури на відкритому повітрі. Пропонує можливість ознайомитися з роботами відомих скульпторів Латвії, створених з 1999 до 2000 рр.
- Пам'ятник відземським лівам — кам'яний човен із птахом. Скульптура символізує прикордонний камінь латишів, лівів і естонців
Примітки[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Arbusov, Leonid. Grundriss der Geschichte Liv-, Est- und Kurlands. — Riga: Jonck und Poliewsky, 1918.