Срібло самородне
Срібло самородне | |
---|---|
Загальні відомості | |
Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d][1] |
Абревіатура | Ag[2] |
Хімічна формула | Ag |
Nickel-Strunz 10 | 1.AA.05[3] |
Ідентифікація | |
Сингонія | кубічна сингонія[4] |
Просторова група | кристалографічна група 225d[4] |
Твердість | 2,75 ± 0 |
Густина | 10,5 г/см³ |
Срібло самородне у Вікісховищі |
Срібло самородне — мінерал класу самородних елементів. Назва — від ассирійського sarpy — білий метал.
Сріблястий різновид електруму координаційної будови. Вміст Ag може досягати 99 %. Домішки: Au, Hg, Sb, Bi, Cu, As, Pt. Часто являє собою твердий розчин Ag-Au або Ag-Hg. Структура аналогічна самородному золоту і міді. Утворює вигнуті і скручені, волосовидні, дротяні (до 10 см), пластинчаті скелетні і дендритні виділення, тонку вкрапленість в різних сульфідах.
Густина 10,1—11,1. Твердість 2,5—3,5. Колір сріблясто-білий, на повітрі тьмяніє. Блиск на свіжій поверхні сильно металічний, спайності немає, злом гачкувато-занозистий. Зустрічається в гідротермальних родовищах срібно-кобальто-нікеле-бісмуто-уранової формації, в жилах з кальцитом, флюоритом, адуляром, альбітом, цеолітами і сульфосолями срібла, арґентитом, ґаленітом, сфалеритом, а також у зоні вторинного збагачення і зоні окиснення сульфідних родовищ. Рідкісне.
Найбільш крупні виділення характерні для родов. п'ятиметальної (Ag-Co-Ni-Bi-U) формації. Знахідки: Шварцвальд, Тюрингія, Саксонія (Німеччина), Конгсберґ (Норвегія), Яхімов (Чехія), Тзумеб (Намібія), Новий Південний Уельс (Австралія), Північно-Західна територія і Британська Колумбія (Канада), шт. Чіуауа, Дуранго, Сонора, Сакатекас (Мексика), шт. Аризона, Колорадо, Айдахо, Мічиган, Монтана (США). Відомі самородки масою до 8 т. На родов. Кобальт (Онтаріо, Канада) одна з видобутих пластин складу Ag-Co-Ni-Bi-U важила 612 кг (зберігається у канадському парламенті), інша («срібний тротуар») довжиною бл. 30 м містила 20 т. срібла.
- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2009) — 2009.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- ↑ а б mineralienatlas.de
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Срібло самородне // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Срібло самородне // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.